Головуючий у 1 інстанції -
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
26 серпня 2011 року справа №2а-144/11/1228 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Арабей Т. Г.
суддів Губської Л.В. , Дяченко С.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області на постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 23 лютого 2011 року по справі №2а-144/11/1228 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області про визнання дій щодо відмови підвищення та сплати пенсії як дитині війни,-
Постановою Слов'яносербського районного суду Луганської області від 23 лютого 2011 року позовні вимоги задоволені частково, в наслідок чого визнано неправомірними дії та зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. та з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду 1 інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити. Апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що згідно із ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету ПФУ.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Колегія судів не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини(мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1832, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області - залишити без задоволення.
Постанову Слов'яносербського районного суду Луганської області від 23 лютого 2011 року по справі №2а-144/11/1228 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду оскарженню не підлягає.
Головуючий: Т.Г.Арабей
Судді: Л.В.Губська
С.П.Дяченко