Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
14 жовтня 2011 р. №2а-3796/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
суддів Білової В.О., Мельникова Р.В.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін: представника позивача - Москаленко Я.М.,
представників відповідача - Ситнік С.М., Онищенко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршал-Трейд-Ойл", ДПІ у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000550846/0 від 08.10.2010 року, №0000550846/1 від 24.11.2010 року, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення №0000550846/0 від 08.10.2010 року, №0000550846/1 від 24.11.2010 року, які прийняті на підставі акту №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ "Восток Телеком" за період травень, червень 2010 року по контрагенту- постачальнику ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, за результатами якої складено акт №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року. На підставі кту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 08.10.2010 року №0000550846/0 та за результатами апеляційного оскарження -від 24.11.2010 року №0000550846/1, згідно яких ТОВ “Восток Телеком” визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1406587,50 грн. (основний платіж -965 417,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -441170,50 грн.). Позивач не погодився з висновками акту перевірки та податковими повідомленнями-рішеннями, зазначив, що відповідачем зроблено безпідставний висновок тільки на підставі факту неподання контрагентом позивача ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”податкової звітності за перевіряємий період. Вказав, що всі операції позивача з його контрагентом підтверджуються податковими накладними, факт несплати податку продавцем (ухилення від сплати), факт недекларування контрагентами своїх податкових зобов'язань при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця. Твердження відповідача щодо нікчемності договорів поставки між ТОВ “Восток Телеком” та ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” незаконні, оскільки ознаки цих угод не підпадають під ознаки нікчемної угоди, які визначені в статті 215 ЦК України.
Від представника відповідача СДПІ ВПП у м. Харкові - Гіль А.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на факти та обставини, встановлені актом перевірки №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року. Представник відповідача Гіль А.В. зазначив, що при проведенні перевірки ТОВ «Восток Телеком»взаємовідносин між ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” встановлено, що відповідно даних «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»встановлено, що останньою податковою звітністю ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” є декларація з ПДВ за березень 2010 року. Декларація з ПДВ за травень 2010 року, червень 2010 року станом на 30.08.2010 року не подані. Відповідно до розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” має загальну кількість працюючих 2 особи. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік на підприємстві відсутні показники балансової вартості основних засобів. Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів до ДПІ не надавався, що свідчить про відсутність транспортних засобів на підприємстві. Факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентом позивача ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, які фактично не відбулися.
Представник позивача -Москаленко Я.М. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві. Також представник позивача зазначила, що факт зберігання товару, придбаного у ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” по договорам поставки №14/5 від 14.05.2010 року та №33/6 від 30.06.2010 року підтверджується договором про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року та додатковими угодами до нього, копії яких надано представником позивача у ході розгляду справи.
Представники відповідача - Ситнік С.М., Онищенко А.В. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог. Представники відповідача зазначили, що на час господарських правовідносин у травні-червні 2010, на час проведення перевірки 30.08.2010 року контрагентом відповідача не задекларовано податкові зобов'язання, не подано податкову звітність за період з квітня 2010 року, через що до ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” складено ДПІ у Шевченківському районі м. Києва акт про порушення та застосовано штрафні санкції. Крім того, позивачем при проведенні перевірки 30.08.2010 року на запити СДПІ ВПП у м.Харкові та в подальшому, при процедурі адміністративного оскарження, не подано первинні документи на підтвердження зберігання товару та транспортування, через що надані в ході судового розгляду справи договори та додаткові угоди викликають сумніви у їх достовірності.
Від третьої особи - ДПІ у Київському районі м.Харкова надійшла заява з проханням слухати справу без участі їх представника, в якій зазначено про підтримання позиції відповідача у повному обсязі.
Представник третьої особи - ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Восток Телеком” зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради від 25.09.1998 року (т.1 а.с.17), перебував на податковому обліку у Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, 06.01.2011 року облікову справу позивача передано до ДПІ у Київському районі м. Харкова.
Фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові 30.08.2010 року проведена документальна невиїзна перевірка податкових декларацій з ПДВ ТОВ “Восток Телеком” (код ЄДРПОУ 30184815) за період травень, червень 2010 року по контрагенту-постачальнику ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” (код ЄДРПОУ 36530285) з питань встановлення причин розбіжностей виявлених за результатами автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період травень, червень 2010 року ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”.
За результатами вказаної перевірки складено акт №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року (т. 1 а.с. 78-88), відповідно висновків якого перевіркою встановлено порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 965417 грн., у тому числі за травень 2010 року -550037,00 грн., за червень 2010 року -415380,00 грн.
Позивач не погодився з висновками вказаного акту перевірки, звернувся до відповідача із запереченнями на акт перевірки від 30.09.2010 року №1526. Листом №13852/10/46-044 від 05.10.2010 року за результатами розгляду заперечень позивача висновок акту перевірки №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року відповідачем залишено без змін.
На підставі вказаних порушень, заступником голови ДПА у Харківській області -начальником СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові Феденко Г.М. винесено податкове повідомлення-рішення рішення від 08.10.2010 року №0000550846/0 (т. 1 а.с. 19), яким ТОВ “Восток Телеком” визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 1406587,50 грн. (основний платіж -965 417,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -441170,50 грн.).
Штрафні санкції до позивача застосовано на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 08.10.2010 року №0000550846/0 та оскаржив його в порядку процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, що передбачена ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Рішенням до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 р. за результатами розгляду первинної скарги позивача податкове повідомлення-рішення №16379/10/25-010 від 24.11.2010 року залишено без змін (т. 1 а.с. 73-77).
У відповідності до вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 р. № 253, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за № 567/5758, відповідачем, з метою доведення нового граничного строку сплати прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.11.2010 року №0000550846/1 (т. 1 а.с. 20) на ту ж суму.
10.12.2010 року позивач звернувся до ДПА у Харківській області з повторною скаргою, за результатами якої винесено рішення №118/10/25-103 від 14.01.2011 року (т. 1 а.с. 68-72), яким скаргу залишено без задоволення.
02.02.2011 року ТОВ “Восток Телеком” звернувся до Державної податкової адміністрації України, рішенням якої №6038/6125-0115 від 28.03.2011 року (т. 1 а.с. 63-66), податкові повідомлення-рішення від 08.10.2010 року №0000550846/0, від 24.11.2010 року №0000550846/1 залишені без змін, а скарга -без задоволення.
Як вбачається з акту перевірки №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року, згідно проведеного аналізу даних поданих ТОВ “Восток Телеком” податкових декларацій за травень 2010 року (вх. №9002294331 від 21.06.2010 року), червень 2010 року (вх. №9002862248 від 20.07.2010 року), встановлено, що одним із постачальників підприємства є ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” м.Київ.
ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” перебуває на обліку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, має стан платника «10»- запит на встановлення місцезнаходження. Відповідно до «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»між податковим кредитом ТОВ «Восток Телеком»та податковими зобов'язаннями ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” по декларації за травень 2010 року виявлені розбіжності у сумі 550037 грн., за червень 2010 року у сумі 415380 грн., а всього розбіжностей на загальну суму 965417 грн.
Відповідно до «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»та листів ДПІ у Шевченківському районі м.Києва (№3233/7/15-651 від 12.07.2010 року, №4271/7/15-651 від 06.08.2010 року), контрагентом ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” податкові декларації по ПДВ за травень 2010 року по строку 21.06.2010 року, за червень 2010 року по строку 20.07.2010 року, станом на 30.08.2010 року до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва -не надані.
З метою перевірки виявлених розбіжностей, у відповідності до вимог Наказу ДПА України від 18.04.2008 року №266 “Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів” на адресу ТОВ “Восток Телеком” надіслані запити №9126/10/46-044 від 29.06.2010 року, №9670/10/46-04 від 12.07.2010 року, №10303/10/46-044 від 22.07.2010 року щодо надання пояснень та документального підтвердження виявлених розбіжностей з ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”.
Згідно отриманих відповідей №1111 від 06.07.2010 року, №1233 від 27.07.2010 року, №1351 від 16.08.2010 року, ТОВ “Восток Телеком” надано до перевірки копії податкових накладних, отриманих від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” на загальну суму 5 792 502,00 грн., у т.ч. ПДВ 965 417,00 грн., а саме:
- податкова накладна №140502 від 14.05.2010 року на суму 3 300 220,80 грн., у т.ч. ПДВ 550 036,80 грн. (по договору поставки №14/5 від 14.05.2010 року);
- податкова накладна №300611 від 30.06.2010 року на загальну суму 2 492 280, 00 грн., у т.ч. ПДВ 415 380,00 грн. (по договору поставки №33/6 від 30.06.2010 року).
Відповідно даних «Системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України в розрізі контрагентів»встановлено, що останньою податковою звітністю ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” є декларація з ПДВ за березень 2010 року. Декларація з ПДВ за травень 2010 року, червень 2010 року станом на 30.08.2010 року не подані. Відповідно до розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” має загальну кількість працюючих 2 особи. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік на підприємстві відсутні показники балансової вартості основних засобів. Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів до ДПІ не надавався, що свідчить про відсутність транспортних засобів на підприємстві.
Відповідач в акті перевірки зазначив, що в ході проведення аналізу матеріалів по ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” згідно даних інформаційної системи «Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Факти неподання ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” податкових декларацій за травень, червень 2010 року свідчать про відсутність об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні вказаним підприємством фінансово-господарських операцій.
Відсутність податкових декларацій, об'єкту оподаткування податку на додану вартість свідчить про відсутність у ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” законних підстав скласти та надати оригінал податкової накладної покупцю, тобто ТОВ “Восток Телеком”.
Таким чином, факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентом позивача ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, які фактично не відбулися.
Наявність у ТОВ “Восток Телеком” податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Право на податковий кредит у позивача не виникає, оскільки при цьому не дотримано умов для виникнення такого права -виникнення об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Враховуючи, що господарські операції, зазначені в податкових накладних, наданих ТОВ “Восток Телеком”, не відбулися, є підстави для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. При дослідження проведених операцій ТОВ “Восток Телеком” з ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” встановлені фактичні обставини, які спростовують реальність проведених господарських операцій, на підставі яких ТОВ “Восток Телеком” визначено суми податкового кредиту.
Відповідач в акті перевірки дійшов висновку про те, що у сукупності наведені обставини доводять неможливість реального здійснення ТОВ “Восток Телеком” задекларованих операцій, що в силу ч. 5 ст. 203 ЦК України доводить порушення вимоги, додержання якої є необхідною умовою для чинності правочину, як спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. Єдиним правовим наслідком викладених правочинів є збільшення сум податкового кредиту за відсутності документального їх підтвердження, що за ознаками може бути кваліфіковано як необґрунтована податкова вигода. Таким чином, укладені угоди між ТОВ “Восток Телеком” та ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” від 14.05.2010 року № 14/5 та від 30.06.2010 року № 33/6 в силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.
Оскільки нікчемна угода не створює правових наслідків, вона підлягає виключенню з податкового обліку як така, що не спричиняє виникнення об'єкту оподаткування та формування податкового кредиту, податкових зобов'язань у її сторін.
Таким чином, відповідачем зроблено висновок щодо безпідставного віднесення ТОВ "Восток Телеком" до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” у травні 2010 року на суму 550 037,00 грн., у червні 2010 року на суму 415 380,00 грн. та заниження ТОВ “Восток Телеком” податку на додану вартість на загальну суму 965417 грн.
Суд погоджується з таким висновком СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові, викладеним в акті перевірки, виходячи з наступного.
Згідно договору поставки від 30.06.2010 №33/6 року, покупець ТОВ "Восток Телеком" придбав у постачальника ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” товар у кількості та в асортименті, згідно специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору, а саме: комутатор СDMA M-800 -1 шт., Repeater OA850C -10 шт., модуль внутренний Pasolink MX -4 штуки. Загальна вартість товару складає 2 492 280,00 грн. (у т.ч. ПДВ 415 380,00 грн.). Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що поставка товару відбувається силами та за рахунок покупця, тобто ТОВ "Восток Телеком", на умовах самовивозу. Будь-які витрати, пов'язані із доставкою товару, включаючи витрати з його транспортування, покладаються на покупця. Місцезнаходження товару - Київська область, м.Буча, вул.Горького, 8. Товар має бути переданий постачальником та отриманий покупцем на складі у строк не пізніше 30.06.2010 року.
Також до матеріалів справи наданий договір поставки №14/5 від 14.05.2010 року, за яким покупець ТОВ "Восток Телеком" придбав товар у кількості та в асортименті, згідно специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору, у постачальника ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” товарно-матеріальні цінності (т.1 а.с.29-32), а саме: механічна поличка для 2-х DCM -8 шт., органайзер для ов патчкордів -8 шт., панель для кросування LC/UPC-8 шт., повітрозбірник ONS 15454 -8 шт., шасі з комплектом для монтажу ONS 15454 -8 шт., заглушка -32 шт., заглушка 15454 ETSI -32 шт., блок вентиляторів ONS 15454 -7 шт., кріплення 19/EC-KIT -32 шт., кріплення ARBK-KIT -32 шт., оптичний патчкорд LC-LC-2 -32 шт., оптичний підсилювач ONC 15454 -2 шт., 32-канальний демультиплексор DMUX-100 -2 шт., багатожильний оптичний патчкорд MPO - 32 шт., транспондер 10G/10GE-3 шт., мукспондер 10Gbs -3 шт., атенюатор 10dB -16 шт., кабель живлення PWRCBL-010 -7 шт. Загальна вартість товару становить 3 300 220,80 грн. (у т.ч. числі ПДВ 550 036,80 грн.). Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що поставка товару відбувається силами та за рахунок покупця, тобто ТОВ "Восток Телеком", на умовах самовивозу. Будь-які витрати, пов'язані із доставкою товару, включаючи витрати з його транспортування, покладаються на покупця. Місцезнаходження товару - Київська область, м.Буча, вул.Горького, 8. Товар має бути переданий постачальником та отриманий покупцем на складі у строк не пізніше 31.05.2010 року.
На підставі податкових накладних (т.1 а.с.21-22), отриманих від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” на загальну суму 5 792 502,00 грн., у т.ч. ПДВ 965 417,00 грн., а саме: податкова накладна №140502 від 14.05.2010 року на суму 3 300 220,80 грн., у т.ч. ПДВ 550 036,80 грн. по договору поставки №14/5 від 14.05.2010 року; податкова накладна №300611 від 30.06.2010 року на загальну суму 2 492 280, 00 грн., у т.ч. ПДВ 415 380,00 грн., по договору поставки №33/6 від 30.06.2010 року, позивачем задекларовано податковий кредит за травень 2010 року та червень 2010 року на загальну суму 965 417,00 грн.
Суд зазначає, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Поставка зазначеного у договорах телекомунікаційного обладнання, виходячи з його фізичних властивостей, безумовно передбачає їх транспортування відповідними транспортними засобами.
У відповіді ТОВ «Восток Телеком»від 16.08.2010 року № 1351 на запит СДПІ ВПП у м. Харкові від 30.07.2010 року № 10860/10/46-044 (т. 1 а.с. 128) позивач повідомив, що по договорам поставки товариством придбано телекомунікаційне обладнання для нового будівництва та розширення існуючої мережі ТОВ «Восток Телеком». Закуплене обладнання частково зберігається на складі в Київській обл., м. Буча, вул. Горького, 8 на підставі договору про відповідальне зберігання, а частково перевезено для монтажу у м. Луганськ.
Проте договір про відповідальне зберігання та товарно-транспортні накладні позивачем не були надані як до перевірки, так і не надані до скарг, поданих позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження, про що зазначено у рішенні Державної податкової адміністрації України від 28.03.2011 року №6038/6/25-0115 (т.1 а.с.63-66), рішенні ДПА у Харківській області №118/10/25-103 від 14.01.2011 року (т. 1 а.с. 68-72), рішенні СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові № 15611/10/25-009 від 23.10.2009 р. (т. 1 а.с. 73-77).
Суд зазначає, що позивачем не надано суду в ході розгляду справи належних та допустимих доказів на підтвердження фактичного здійснення перевезення ТМЦ, вказаних у податкових накладних №140502 від 14.05.2010 року, №300611 від 30.06.2010 року, тобто не надано товаро-транспортних накладних, подорожних листів, тощо. Також не надано суду позивачем договорів про надання послуг перевезення та зберігання ТМЦ, доказів зберігання придбаного телекомунікаційного обладнання (складських квитанцій, тощо).
При цьому суд не бере до уваги наданий позивачем до матеріалів позовної заяви договір про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н (т.1 а.с.34-36), виходячи з наступного.
Згідно умов зазначеного договору, поклажодавець ТОВ "Восток Телеком" передає, а зберігач СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" приймає на відповідальне зберігання телекомунікаційне обладнання (разом з тарою, упаковкою та технічною документацією), і зобов'язується повернути це майно у цілості. Відповідно п. 1.2 невід'ємною частиною цього договору є специфікація обладнання та його ціни, які наведено у Додатку 1.
З акту приймання-передачі обладнання № 1 (т. 2 а.с.45) встановлено, що згідно зазначеного договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н, поклажодавець ТОВ "Восток Телеком" передав, а зберігач СП ТОВ "Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані" прийняв на відповідальне зберігання телекомунікаційне обладнання (разом з тарою, упаковкою та технічною документацією), а саме комутатор 5 ESS 2000 VCDX ESP (комутатор Lucent), вартістю 7 038 959,16 грн., крім того ПДВ -1 407 791,83 грн., загальна вартість обладнання разом з ПДВ становить -8 446 750,99 грн. Наведені дані відповідають назві та вартості товару, зазначеній у Додатку 1 (т.1 а.с.221) до договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н.
Пунктом 2 вказаного договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н встановлено, що строк відповідального зберігання обладнання складає шість місяців, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі обладнання. Загальна вартість обладнання складає 7 038 959,16 грн., крім того ПДВ -1 407 791,83 грн., загальна сума разом з ПДВ становить -8 446 750,99 грн. Додатковою угодою №1 від 29.12.2008 року (т.1 а.с.37) встановлено, що вказаний договір діє до 31.12.2009 року. Додатковою угодою №2 від 31.12.2009 року (т.1 а.с.38) встановлено, що договір про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року діє до 31.12.2010 року. Згідно п.3 зазначеної додаткової угоди № 2 визначено, що всі інші положення договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н сторони погодили залишити без змін.
Аналізуючи надані позивачем документи, суд зазначає, що договір про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н не є належним доказом по справі, оскільки предметом договору зберігання є інші матеріальні цінності, а саме - комутатор 5 ESS 2000 VCDX ESP (комутатор Lucent), загальною вартістю 8 446 750,99 грн., ніж зазначене у податкових накладних №140502 від 14.05.2010 року, №300611 від 30.06.2010 року обладнання. Таким чином, наданий договір про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н не має відношення до договорів поставки №33/6 від 30.06.2010 року, №14/5 від 14.05.2010 року, а відтак, - до предмету розгляду зазначеної справи, через що не може бути взяти судом до уваги в якості доказу.
Як вбачається з аналізу змісту договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н, додаткової угоди №1 від 29.12.2008 року, додаткової угоди №2 від 31.12.2009 року, позивачем спочатку продовжено термін дії договору відповідального зберігання комутатора 5 ESS 2000 VCDX ESP (комутатор Lucent), загальною вартістю 8 446 750,99 грн., який не має відношення до предмету спору, а потім фактично змінено предмет договору шляхом підписання додаткової угоди № 3 від 31.12.2009 року.
Суд критично ставиться до додаткової угоди №3 від 31.12.2009 року, яку надано позивачем в ході розгляду справи, оскільки раніше позивачем разом з позовною заявою було надано датовану цією ж датою -31.12.2009 року додаткову угоду № 2, відповідно до п. 3 якої (т.1 а.с.38) всі інші положення договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н сторони погодили залишити без змін. Укладення в цей же день -31.12.2009 року сторонами договору іншої додаткової угоди, якою фактично змінено предмет та всі основні умови договору викликає обґрунтовані сумніви у її достовірності та допустимості як доказу.
Щодо специфікацій обладнання та ціни, які надано до позовної заяви позивачем як Додаток 6, з актом приймання-передачі від 14.05.2010 року (т. 1 а.с. 39-40), а також як Додаток 7 до договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н, з актом приймання-передачі від 30.06.2010 року (т. 1 а.с. 42-43), суд ставиться до них критично, оскільки ці документи не надавалися позивачем до перевірки та до скарг, поданих в адміністративному порядку.
Аналізуючи умови додаткової угоди № 3 від 31.12.2009 року, суд зазначає, що вони суперечать умовам договорів поставки від 14.05.2010 року № 14/5, від 30.06.2010 №33/6 року, оскільки пунктом 2 договорів передбачено, що поставка товару відбувається силами та за рахунок покупця, тобто ТОВ "Восток Телеком", на умовах самовивозу, визначено місцезнаходження товару - Київська область, м.Буча, вул. Горького, 8. Також передбачено, що товар має бути переданий постачальником та отриманий покупцем на складі у певний строк. При цьому у додатковій угоді № 3 від 31.12.2009 року визначено місце зберігання товару, яке збігається з місцем знаходження товару - Київська область, м.Буча, вул. Горького, 8, що виключає необхідність зазначення у договорах поставки умов поставки товару. Крім того, додаткова угода № 3 від 31.12.2009 року також не надавалася позивачем до перевірки та до скарг, поданих в адміністративному порядку.
Наведені обставини в їх сукупності дають підстави для висновку про те, що додаткова угода № 3 від 31.12.2009 року, Додаток 6, з актом приймання-передачі від 14.05.2010 року, Додаток 7 до договору про відповідальне зберігання від 20.06.2008 року б/н, з актом приймання-передачі від 30.06.2010 року, не відповідають вимогам допустимості доказів та не можуть бути взяті судом до уваги.
Щодо контрагента позивача ТОВ «Маршал-Трейд-Ойл»судом встановлено, що згідно витягу з ЄДРПОУ основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля паливом. При цьому, згідно умов договорів поставки, ТОВ «Маршал-Трейд-Ойл»постачав позивачу телекомунікаційне обладнання.
З акту перевірки №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року встановлено, що ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” лічиться на обліку ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, має стан платника «10», тобто ДПІ направлено запит на встановлення місцезнаходження платника та не отримано підтвердження місцезнаходження.
На підставі запиту Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 16.09.2011 року №15306/7/46-041 про проведення зустрічної перевірки ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” від ДПІ у Шевченківському районі м.Києва отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” стосовно взаємовідносин з ТОВ "Восток Телеком" №2036/23-11/36530285 від 07.10.2011 року, у зв'язку з відсутністю ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” за місцезнаходженням.
З акту перевірки вбачається, що податкові декларації з ПДВ ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” за травень 2010 року, червень 2010 року станом на 30.08.2010 року не подані.
З листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.01.2011 року № 126/7/15-654 (т. 1 а.с. 118) встановлено, що з квітня 2010 року ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” не звітує. У зв'язку з неподанням податкових декларацій з ПДВ за звітний період з квітня 2010 року по липень 2010 року до ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” застосовано штрафні санкції, складено акт № 470/1506 від 06.09.2010 року та податкове повідомлення-рішення № 171861506/0 від 15.09.2010 року.
З наданого відповідачем витягу з АС «Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»- картки платника податків ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” встановлено, що платник податків ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” не оспорював застосування штрафних санкцій за неподання податкових декларацій з ПДВ за період з квітня 2010 року по липень 2010 року.
Також з листа ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 06.01.2011 року № 126/7/15-654 вбачається, що до ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва направлено запит на встановлення місцезнаходження ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 11.10.2011 року встановлено, що на час розгляду справи відомості про юридичну особу ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” не підтверджено.
Крім того, з акту перевірки №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року встановлено, що відповідно розрахунку комунального податку за 2 квартал 2010 року, ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” має загальну кількість працюючих 2 особи. За даними додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 2009 рік на підприємстві відсутні показники балансової вартості основних засобів. Розрахунок податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів до ДПІ не надавався, що свідчить про відсутність транспортних засобів на підприємстві.
Наведені факти та обставини свідчать про відсутність у ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Факти неподання ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” податкових декларацій за травень, червень 2010 року свідчать про відсутність в цей період об'єкту оподаткування, який виникає при проведенні фінансово-господарських операцій, через що у ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл” були відсутні законні підстави для складання та надання оригіналів податкових накладних покупцю, тобто ТОВ “Восток Телеком”.
Таким чином, факт неподання податкових декларацій, недекларування об'єкту оподаткування та податкових зобов'язань з ПДВ та безпідставність складання податкових накладних контрагентом позивача ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, з урахуванням даних щодо значних обсягів реалізації товарів, в сукупності свідчать про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, які фактично не відбулися.
Згідно п.2.2 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, зареєстрованого Міністерством фінансів України від 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції, якщо це можливо, безпосередньо після її проведення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи). Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
На вимогу контролюючих або судових органів та своїх контрагентів підприємство, установа зобов'язані за свій рахунок зробити копії таких документів на паперовому носії.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів.
Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників.
Таким чином, первинні документи, отримані позивачем ТОВ “Восток Телеком” від ТОВ “Маршал-Трейд-Ойл”, оформлені з порушенням п.п.1.2, 2.1-2.4, 2.7, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, п.п. 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин), тому не відповідають умовам дійсності угод і відповідно до ст.ст. 215, 216, 203 ЦК України є нікчемними та не спричиняють реального настання правових наслідків, отже не можуть бути основою для податкового обліку та подальшого декларування податкових показників декларацій з ПДВ.
Згідно ст.3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Суд зазначає, що виходячи зі змісту вказаної норми, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Факт реальності здійснення поставок ТМЦ позивачу не може бути підтверджений без з'ясування з цією метою, зокрема, обставин щодо постачальника вказаного товару, умов його транспортування тощо. Сам по собі факт сплати коштів не є безумовним свідченням того, що поставка мала місце.
Згідно п.п.7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997, № 168/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Враховуючи викладене та на підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки угоди між ТОВ "Восток Телеком" та ТОВ "Маршал-Трейд-Ойл" не є дійсними.
Відповідно до приписів ст.215 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьої, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, направлений на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, і, відповідно, є нікчемним.
Несплачені суми ПДВ внаслідок порушення встановленого порядку формування податкового кредиту з ПДВ, є дохідною частиною держбюджету та власністю держави.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.
Як встановлено положеннями ст. 216 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Застосування цієї норми передбачає врахування того, що правочин, на виконання якого вчинено господарське зобов'язання, яке за своєю метою суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, спрямоване на ухилення від сплати податків або на незаконне отримання з державного бюджету коштів на відшкодування надмірно сплачених податків, є відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) правочином, що порушує публічний порядок, а тому є нікчемним, що передбачено ч.2 цієї статті.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про необґрунтованість доводів позивача щодо реальності та дійсності угод, укладених між позивачем та ТОВ "Маршал-Трейд-Ойл", оскільки відповідачем в ході судового розгляду доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновку про його недійсність, який міститься в акті перевірки СДПІ ВПП у м. Харкові №3229/46-0/30184815 від 30.08.2010 року.
На підставі аналізу наявних в матеріалах справи доказів, суд також дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, оскільки угода між ТОВ "Восток Телеком" та ТОВ "Маршал-Трейд-Ойл" не є дійсною.
У відповідності до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, відповідачем правомірно та в межах повноважень органу державної податкової служби виявлені здійснені позивачем порушення вимог податкового законодавства, через що відповідачем обґрунтовано нараховане позивачу податок на додану вартість в сумі 965 417,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 441170,50 грн.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні податкових повідомлень-рішень №0000550846/0 від 08.10.2010 року, №0000550846/1 від 24.11.2010 року діяв в межах своєї компетенції, обґрунтовано та законно, зазначені рішення прийняті з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, є правомірним та не підлягають скасуванню, через що у задоволенні позову належить відмовити у повному обсязі.
Згідно ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Телеком" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маршал-Трейд-Ойл", ДПІ у Київському районі м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень №0000550846/0 від 08.10.2010 року, №0000550846/1 від 24.11.2010 року -відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова виготовлена у повному обсязі 21.10.2011 року.
Головуючий суддя Л.М. Мар'єнко
Судді О.В. Білова
Р.В. Мельников