Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м. Харків
18.10.2011 р. справа №2а-12884/11/2070
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов
ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України
в Барвінківському районі Харківської області
провизнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області (далі - УПФУ в Барвінківському районі Харківської області) про визнання незаконними дій УПФУ в Барвінківському районі Харківської області в частині нарахування позивачу до сплати 1006,28 грн. збору до Пенсійного Фонду України відповідно до вимоги від 21.09.2011 року №Ф-40У, скасування вимоги УПФУ в Барвінківському районі Харківської області від 21.09.2011 року №Ф-40У в частині сплати позивачем суми заборгованості по внесках до Пенсійного Фонду України у розмірі 1006,28 грн.
Позивач, в обґрунтування позовних вимог послався на те, що дії УПФУ в Барвінківському районі Харківської області є незаконними через те, що такі вимоги не передбачені у Законі України, а засновані на підзаконному нормативному акті - постанові Кабінету Міністрів України.
Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Відповідно до адміністративного позову, просив розглядати справу без участі позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. До початку судового засідання від відповідача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 17.10.2011 року надійшло заперечення проти позову №6896-07/02 від 14.10.2011 року, відповідно до якого УПФУ в Барвінківському районі Харківської області зазначило про правомірність вимоги УПФУ з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 366, вважаючи, що заборгованість позивача за травень - жовтень 2009 року виникла у період чинності вказаної постанови, в задоволенні позову просило відмовити в повному обсязі. Також, відповідно до заперечень проти позову, відповідач просив провести розгляд справи без участі представника УПФУ в Барвінківському районі Харківської області.
Суд вважає за можливе та доцільне розглянути справу на підставі наявних матеріалів та доказів.
У зв'язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України суд розглянув адміністративну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до вимог ч.6 ст.128 КАС України справа підлягає розгляду у письмовому провадженні на основі наявних у суду матеріалів.
Суд, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, ОСОБА_1 зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 05.03.2008 року Барвінківською районною державною адміністрацією Харківської області.
Згідно з запереченнями УПФУ в Барвінківському районі Харківської області, ОСОБА_1 з 05.03.2008 року перебувала на обліку як платник страхових внесків.
Як вбачається з матеріалів справи, УПФУ в Барвінківському районі Харківської області було зроблено розрахунок сум страхових внесків, які підлягають доплаті до мінімального страхового внеску згідно Постанови кабінету Міністрів України №366 від 14.04.2009 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 за період з травня 2009 року по жовтень 2009 року має заборгованість у розмірі 1006,28 грн. На підставі вказаного розрахунку 21.09.2011 року УПФУ в Барвінківському районі Харківської області було винесено вимогу про сплату боргу №Ф-40У на суму 1006,28 грн.
Як вбачається з заперечень УПФУ в Барвінківському районі Харківської області проти позову, рішення відповідача вмотивоване тим, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року №366 "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" передбачено, що фізичні-особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь проваджені такими суб'єктами підприємницької діяльності не перебувають з ними у трудових відносинах, сплачують страхові внески в порядку, визначеному Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (абзац 1 пункту 1). Водночас Кабінет Міністрів встановив, що сума страхового внеску визначається самостійно фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності як для себе, так і зазначених членів його сім'ї, і з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менш як один мінімальний розмір страхового внеску за кожну особу та не більш як один розмір страхового внеску, обчисленого в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподаткованого доходу (прибутку), загального оподаткованого доходу, з якої сплачуються страхові внески (абзац 2 і 3 пункту 1). Таким чином, за період дії постанови КМУ від 14.04.2009 року №366, в травні - жовтні 2009 року для платника єдиного податку ОСОБА_1 доплата склала, з урахуванням надходжень єдиного податку в розмірі 42 % до Пенсійного фонду, в сумі 1006,28 грн., відповідно до Розрахунку сум страхових внесків, які підлягають доплаті до мінімального страхового внеску.
Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.09.2009 року по справі №2а-4456/09/2670 визнано незаконною та скасовано Постанову Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року №366 "Про сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами-суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування" - з моменту її прийняття.
Вказана постанова була оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду, за результатами розгляду якої Київським апеляційним адміністративним судом прийнято ухвалу від 13 липня 2010 року, якою апеляційну скаргу представника Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2009 року залишено без змін.
Згідно з ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Таким чином, Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2009 року №2а-4456/09/2670 набрала законної сили 13.07.2010 року.
За наслідками розгляду у Вищому адміністративному суді України касаційної скарги на вказані рішення, колегією суддів від 19.10.2010 року винесено ухвалу, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року про визнання незаконною та скасування постанови КМУ №366 від 14.04.2009 року залишено без змін.
Пунктом 9 ч.3 ст.129 Конституції України визначено, що одним із принципів судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судом встановлено, що на момент прийняття вимоги від 21.09.2011 №Ф-40У, що є предметом оскарження, судове рішення про скасування постанови Кабінету Міністрів України №366 від 14.04.2009 року з моменту її прийняття набрало законної сили.
З огляду на викладене, посилання відповідача на дію вказаної постанови КМУ в період з травня 2009 року по жовтень 2009 року не відповідає дійсності.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність дій Управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області в частині нарахування ОСОБА_1 до сплати 1006,28 грн. збору до Пенсійного Фонду України відповідно до вимоги від 21.09.2011 року №Ф-40У, через невідповідність дій дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність її скасування.
Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу сум страхових внесків, які підлягають доплаті до мінімального страхового внеску згідно Постанови кабінету Міністрів України №366 від 14.04.2009 року.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.
Отже, суд присуджує ОСОБА_1 всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області про визнання незаконними дій Управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області в частині нарахування позивачу до сплати 1006,28 грн. збору до Пенсійного Фонду України відповідно до вимоги від 21.09.2011 року №Ф-40У, скасування вимоги Управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 21.09.2011 року №Ф-40У в частині сплати позивачем суми заборгованості по внесках до Пенсійного Фонду України у розмірі 1006,28 грн. -задовольнити в повному обсязі.
Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області в частині нарахування позивачу до сплати 1006,28 грн. збору до Пенсійного Фонду України відповідно до вимоги від 21.09.2011 року №Ф-40У.
Скасувати вимогу Управління Пенсійного Фонду України в Барвінківському районі Харківської області від 21.09.2011 року №Ф-40У в частіші сплати позивачем суми заборгованості по внесках до Пенсійного Фонду України у розмірі 1006,28 грн.
Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок)
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 18.10.2011 року.
Суддя Біленський О.О.