Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
05 жовтня 2011 р. №2а-3760/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Погосян В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанов, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, в якому просив суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції №АА №559793 від 08.02.2008 року про заборону на все нерухоме майно, в тому числі квартиру АДРЕСА_1; скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції №1/21 від 31.12.2010 року про арешт майна боржника: квартиру АДРЕСА_1; зобов'язати відповідача закінчити виконавче провадження по виконанню дубліката виконавчого листа №1-907 (4) від 14.12.2009 року, виданого Київським районним судом м.Харкова, про конфіскацію майна, що належить ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на виконанні Московського ВДВС ХМУЮ знаходиться дублікат виконавчого листа №1-907 (4) від 14.12.2009 року про конфіскацію всього майна на користь держави, яке належить ОСОБА_1. 25.08.2010 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив закрити виконавче провадження і зняти арешт з квартири АДРЕСА_1, оскільки постановою Київського районного суду м.Харкова від 06.08.2010 року ОСОБА_1 звільнено від додаткового покарання (конфіскація майна). Копія постанови суду була надана до Московського ВДВС Харківського МУЮ. Відповідь по зазначеній заяві позивачем отримано не було. По факту порушення Закону України "Про звернення громадян" позивач звернувся до прокуратури Московського району м.Харкова. Відповіддю від 17.03.2011 року №1994 прокурор повідомив, що позивачу направлені відповіді роз'яснювального характеру, які позивач не отримав, тобто виконавче провадження не закінчено і арешт не знято. Позивач посилався на п.6 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від представника відповідача Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції - Погосян В.В. до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на ст.57 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив, що у зв'язку з надходженням постанови Київського районного суду м.Харкова від 16.08.2010 року по справі 1-907/4-2000 боржника - позивача було звільнено від додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження". 31.12.2010 року перевіркою начальника відділу виконавче провадження було поновлено та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, внаслідок чого накладено арешт на майно боржника. Представник відповідача зазначила, що у виконавчому провадженні арешт на майно боржника включає в себе комплекс процесуальних виконавчих дій щодо заборони вільного розпорядження та користування таким майном. Метою застосування арешту є забезпечення збереження майна боржника, для забезпечення виконання рішення про конфіскацію майна боржника. Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено чітко встановленого строку для виконання такої категорії справ як конфіскація майна, тому конфіскація майна належить до числа безстрокових покарань.
Позивач та його представник - ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили задовольнити, посилаючись на факти, викладені в позові.
Представник відповідача - Погосян В.В. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 23.06.2000 року Київським районним судом м. Харкова винесено вирок, яким ОСОБА_1 засуджений за ч.ч.2, 3 ст.142, ч.2 ст.206 КК України до дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю з відбуттям покарання у виправно-трудовій колонії суворого режиму.
Згідно свідоцтва права власності на житло від 07.02.1995 року, реєстраційний номер 5А-95-52732 квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с.39).
Відповідно до постанови від 28.12.2010 року Місцевого суду Московського району м.Харкова було наданий дозвіл прокуратурі Московського району м.Харкова щодо проведення виїмки у Московському ВДВС ХМУЮ виконавчого провадження на виконання вироку Київського районного суду м.Харкова про конфіскацію майна ОСОБА_1
З матеріалів справи встановлено, що виконавчий лист №1-907/4 від 15.08.2000 року Київського районного суду м. Харкова про конфіскацію на користь держави всього майна, що належить ОСОБА_1 вперше надійшов до Московського ВДВС ХМУЮ 13.02.2001 року на виконання та був переданий державному виконавцю 16.02.2001 року.
З письмових заперечень представника відповідача встановлено та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, що виконавче провадження щодо виконавчого листа №1-907/4 від 15.08.2000 року Київського районного суду м. Харкова про конфіскацію на користь держави всього майна, яке належить ОСОБА_1 було знищено як таке, що перебувало в архіві відділу понад трьох років відповідно до Інструкції з діловодства у районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.07.1999 року.
11.06.2007 року Київським районним судом м. Харкова до Московського ВДВС ХМУЮ був направлений дублікат виконавчого листа.
Постановою старшого державного виконавця Московського ВДВС ХМУЮ про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2007 року відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №1-907 (4) від 08.06.2007 року Київського районного суду м. Харкова про конфіскацію майна, належного ОСОБА_1, на користь держави.
08.02.2008 року державним виконавцем складено акт опису та арешту майна, винесено постанову № АА 559793 від 08.02.2008 року про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачу.
З письмових заперечень представника відповідача встановлено та підтверджується матеріалами виконавчого провадження, що 28.11.09 року в приміщенні Московського ВДВС ХМУЮ виникла пожежа, внаслідок якої виконавче провадження щодо конфіскації майна ОСОБА_1 було знищено.
14.12.2009 р. Київським районним судом м. Харкова на звернення Московського ВДВС ХМУЮ повторно виданий дублікат виконавчого листа щодо конфіскації майна, який надійшов до ВДВС 09.02.2010 року.
З постанови Київського районного суду м.Харкова від 16.08.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 звільнено судом від додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, що є його особистим майном, за вироком Київського районного суду м. Харкова від 23.06.2000 року. Зазначена постанова оскарженню не підлягає, набрала законної сили.
19.11.2010 року державним виконавцем виконавче провадження закінчено на підставі п.4 ч.1 ст.37, ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження”, у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 401 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Як вбачається з копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.11.2010 року, державним виконавцем в порушення ст.38 Закону України “Про виконавче провадження” у постанові не зазначено про скасування арешту, накладеного на майно боржника, через що є підстави для скасування у судовому порядку постанови Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 08.02.2008 року №АА №559793 про арешт майна боржника, оскільки згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 05.01.2011 року № 29933590, постанова про арешт майна боржника є підставою обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно, зокрема, квартиру, що належить позивачу на праві власності.
Проте 31.12.2010 року державним виконавцем Московського ВДВС ХМУЮ прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження, а також постанову №1/21 від 31.12.2010 року про арешт майна боржника, а саме: квартири АДРЕСА_1.
Як вбачається з постанови про відновлення виконавчого провадження, її прийнято на виконання постанови начальника Московського ВДВС Харківського міського управління юстиції Герасименко В.П 31.12.2010 року щодо перевірки виконавчого провадження, якою скасовано постанову від 19.11.2010 року про закінчення виконавчого провадження з виконання дубліката виконавчого листа №1-907 та зобов'язано державного виконавця усунути порушення Закону України "Про виконавче провадження", відновити виконавче провадження по виконання дублікату виконавчого листа №1-907, виданого 14.12.2009 року. Зазначена постанова мотивована тим, що постанова Київського районного суду м.Харкова від 16.08.2010 року не містить жодних підстав для закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, яка діяла на час винесення постанови, зі змінами та доповненнями від 07.07.2010 року, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій Московським ВДВС ХМУЮ був вирок Київського районного суду м. Харкова від 23.06.2000 року в частині додаткового покарання ОСОБА_1 - конфіскації майна, від якого ОСОБА_1 звільнено згідно з постановою суду від 16.08.2010 року, у відповідача -Московського ВДВС ХМУЮ фактично відсутні з 16.08.2010 року підстави для проведення подальших виконавчих дій та виконання виконавчого листа щодо конфіскації майна ОСОБА_1, виконавче провадження підлягає закінченню на підставі ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, судом встановлено, що підстави для скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відсутні, постанови Московського ВДВС ХМУЮ про відновлення виконавчого провадження від 31.12.2010 року та про арешт майна боржника, а саме квартири АДРЕСА_1 від 31.12.2010 року №1/21, є безпідставними.
Крім того, як встановлено з рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.06.2011 року, квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, звільнено з-під арешту. Зазначене рішення набрало законної сили.
Згідно ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як встановлено з витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.08.2011 року №32761515, в реєстрі на об'єкт обтяження - все нерухоме майно, у т.ч. квартиру АДРЕСА_1, яка є власністю позивача, зареєстровано обтяження двічі:
- у вигляді заборони на нерухоме майно на підставі постанови Московського ВДВС ХМУЮ від 08.02.2008 року № АА№559793,
- у вигляді арешту нерухомого майна на підставі постанови про відновлення виконавчого провадження Московського ВДВС ХМУЮ від 31.12.2010 року б/н.
Оскільки рішенням Київського районного суду м.Харкова від 16.08.2010 року ОСОБА_1 звільнено від додаткового покарання у виді конфіскації всього майна, що є його особистим майном, за вироком Київського районного суду м.Харкова від 23.06.2000 року, враховуючи наявність рішення Московського районного суду м. Харкова від 14.06.2011 року, яким квартиру, що належить позивачу ОСОБА_1, звільнено з-під арешту, враховуючи допущені відповідачем порушення при виконанні виконавчого листа щодо конфіскації майна в частині відсутності зазначення про звільнення майна з-під арешту у постанові про закінчення виконавчого провадження, відсутності підстав для відновлення виконавчого провадження, суд дійшов висновку про те, що постанови відповідача Московського ВДВС ХМУЮ про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.02.2008 року №АА №559793, про відновлення виконавчого провадження від 31.12.2010 року, про арешт майна від 31.12.2010 року №1/21 є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки арешт, накладений на квартиру, порушує законні права та інтереси позивача. Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому суд зазначає, що позивачем заявлено вимогу про скасування постанови Московського ВДВС ХМУЮ про арешт майна від 31.12.2010 року №1/21, проте, оскільки у витягу з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна зазначено підставою обтяження постанову про відновлення виконавчого провадження Московського ВДВС ХМУЮ від 31.12.2010 року б/н, суд вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, та скасувати також постанову про відновлення виконавчого провадження Московського ВДВС ХМУЮ від 31.12.2010 року б/н, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, про захист яких він просить.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Московський ВДВС Харківського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження по виконанню дубліката виконавчого листа від 14.12.2009 року № 1-907 (4), суд зазначає, що питання щодо закінчення виконавчого провадження є виключною компетенцією органу державної виконавчої служби. Оскільки суд не вправі перебирати на себе повноваження та функції іншого органу, у задоволенні позовних вимог в цій частині позивачу належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 11, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії та скасування постанов - задовольнити частково.
Скасувати постанову Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 08.02.2008 року №АА №559793 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження на об'єкт обтяження: все нерухоме майно, в т.ч. квартира АДРЕСА_1.
Скасувати постанови Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 31.12.2010 року б/н про відновлення виконавчого провадження та від 31.12.2010 року №1/21 про арешт майна боржника, на об'єкт обтяження: квартира АДРЕСА_1.
В частині зобов'язання Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження по виконанню дубліката виконавчого листа від 14.12.2009 року № 1-907 (4) - відмовити
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови
Постанова суду у повному обсязі виготовлена 10.10.2011.
Суддя Мар'єнко Л.М.