Справа № 2а/1570/5422/2011
21 жовтня 2011 року
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Катаєвої Е.В.,
секретаря Юзефович Ю.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»(далі ТОВ «РАФ-ПЛЮС») з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси (далі ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0000422350/0 від 30 березня 2011 року, за яким йому зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40821 гривень за звітний період грудень 2010 року.
Позивач зазначив, що оскаржуєме податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту № 1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року невиїзної документальної перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС»з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг»за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року, який в порушення п.86.4 ст.86 ПК України був відправлений ДПІ на його адресу поштовим відправленням, а не вручений особисто йому як платнику податку. В Рішенні про результати розгляду первинної скарги, надісланого поштою ДПА в Одеській області за вих. № 14543/10/25-0007 від 26.04.2011 р. зазначено, що Акт перевірки від 17.03.2011 р. було надіслано ТОВ РАФ-ПЛЮС»поштою 18.03.2011 р., у зв'язку з відмовою керівника від підписання акту перевірки, про що складено акт відмови від підпису 18.03.2011 р. № 24, проте директор або головний бухгалтер не могли відмовитися і від його підписання, оскільки не запрошувались ні в усній, ні у письмовій формі для ознайомлення та підписання акту.
Акт перевірки був отриманий ТОВ «РАФ-ПЛЮС» поштою лише 28.03.2011 року. Відповідачем в порушення п.86.7, 86.8 ст.86 ПК України вже 30.03.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення, тобто через 2 дні після отримання Акту перевірки і раніше отримання зауважень до Акту перевірки.
Позивач вважає, що ДПІ не могло зробити висновок, який наявний в акті перевірки, про неможливість здійснення його контрагентом ПП «Сегмент-Юг»господарської діяльності у зв'язку з відсутністю у ПП «Сегмент-Юг»необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів, - без здійснення повного аналізу господарської діяльності підприємства.
Свої вимоги позивач обґрунтував також тим, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС» не допускало порушень ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР), який діяв на час перевірки, щодо формування податкового кредиту, який підтверджений виписаними ПП «Сегмент-Юг»податковими накладними. В акті помилково зроблений висновок про те, що правочин між ПП «Сегмент-Юг»та ТОВ «РАФ-ПЛЮС»є нікчемним, оскільки правочин є правомірним, якщо його недійсність не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На час отримання послуг від ПП «Сегмент-Юг», це підприємство знаходилось ЄДР, було платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ анульовано лише 03.03.2011 року за ініціативою платника податку.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, наполягав, що оспорюване рішення-повідомлення є законним та обґрунтованим, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС» зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, свідоцтво А00 №255186 від 09.11.2000 року (т.1 а.с.11-12,107-118). На податковому обліку в органах державної податкової служби з 24.11.2000 року.
17.03.2011 року ДПІ проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «РАФ-ПЛЮС» з питань підтвердження взаємовідносин з ПП «Сегмент-Юг»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складений акт №1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року ( т.1 а.с.13-18).
Акт перевірки отриманий позивачем 28.03.2011 року. 04.04.2011 року позивач надав заперечення на акт перевірки (т.1 а.с.19-25). Відповідь на заперечення ДПІ направило позивачу за вих. №20765/10/23-5 від 08.04.2011 року (т.1 а.с.30-31).
Проте вже 30.03.2011 року на підставі Акту № 1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року ДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення №0000422350/0 від 30 березня 2011 року, за яким ТОВ «РАФ-ПЛЮС»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40821 гривень за звітний період грудень 2010 року (т.1 а.с.26).
Позивач оскаржив у адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення №0000422350/0 від 30 березня 2011 року до ДПА в Одеській області (т.1 а.с.32-39) та ДПА України (т.1 а.с.42-49), рішеннями яких №14543/10/25-0007 від 26.04.2011 року та №12487/6/25-045 від 08.07.2011 року скарги залишені без задоволення (т.1 а.с.40-41,50-52).
В висновку Акту вказано, що перевіркою встановлені порушення пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті чого завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 40821 гривень.
В Акті зазначено, що одним з постачальників ТОВ «РАФ-ПЛЮС» є ПП «Сегмент-Юг». ДПІ провело документальну невиїзну перевірку ПП «Сегмент-Юг»(акт від 04.03.2011 року), якою було встановлено, що у ПП «Сегмент-Юг» відсутні необхідні умови для господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцезнаходженням, згідно з ч.1,5 ст.203,п.1,2 ст.215,ст.228 ЦК України угоди з контрагентами за період грудень 2010 року мають ознаки нікчемності: податкові зобов'язання у сумі 717237грн., податковий кредит у сумі -709229грн.
Відповідно до акту перевірки від 04.03.2011 року відносно ПП «Сегмент-Юг»на підприємстві згідно даним податкової звітності (форма 1-ДФ), наданої до ДПІ загальна чисельність працюючих у ПП «Сегмент-Юг»становить 1 особа. Згідно інформації про види діяльності, які мало право здійснювати ПП «Сегмент-Юг», а також про отримані ліцензії, патенти та дозволи є «інші види оптової торгівлі»(т.2 а.с.77-84).
Перевіркою визначено ПП «Сегмент-Юг»як вигодотранспортуючий суб'єкт (транзитер), тобто - суб'єкт господарювання (платник ПДВ), що здійснює посередницьку функцію між вигодоформуючим суб'єктом та вигодонабувачем, у якого відповідно до податкової звітності податкові зобов'язання на рівні податкового кредиту за всіма операціями чи по окремих операціях або різниця між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом незначна (±0,5%), економічна вигода від діяльності, що ними здійснюється, чи від окремих операцій, що вони здійснюють, - відсутня. За результатами перевірки ТОВ «РАФ-ПЛЮС»є вигодонабувачем, яким штучно сформовано частину податкового кредиту за рахунок ПП «Сегмент-Юг»(т.1 а.с.17).
Судом встановлено, що позивачем та ПП «Сегмент-Юг»підписані договори на надання послуг по ремонту та обслуговуванню обладнання (пресів, мостового крана, алігаторних ножиць, заточка ножів у дробівці, реставрація лепестків шнека), послуг по заміні коліс, розробці схем руху маршрутів спецавтотранспорту, організації перевозки вантажів (т.1 а.с.63-96). Два договори по обслуговуванню алігаторних ножиць від 01.06.2010 року та від 01.12.2010 року є за змістом ідентичними, обидва строком дії до 31.12.2011 року (т.1 а.с.70,72-73).
Суд не приймає до уваги доводи позивача, що податковий орган безпідставно визнав правочини недійсними, оскільки відповідач в Акті перевірки не визнавав вказані правочини недійсними, а зазначив, що вони мають такі ознаки, та з урахуванням інших зазначених в акті перевірки обставин встановив завищення податкового кредиту.
Порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту регламентується статтею 7 Закону України №168/97-ВР. Статтею 1 цього Закону встановлені значення термінів, в якому вони вживаються у Законі. В силу пунктів 1.3,1.5,1.6 статті 1 цього Закону платник податку -особа, згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що оплачується покупцем. Звітний (податковий) період -період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Судом встановлено, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС»віднесло до складу податкового кредиту суми податку по податкових накладних, які виписані ПП «Сегмент-Юг»31.12.2010 року на суму 40821 гривень (т.1 а.с.53-62), згідно актів прийому - передачі виконаних робіт від 31.12.2010 року.
Відповідно до ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна повинна містити, крім іншого, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм).
В результаті дослідження первинної документації, наданої позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд вважає, що позивач не довів виконання робіт, послуг щодо ремонту та обслуговуванню належного йому обладнання саме приватним підприємством «Сегмент-Юг», а тому висновки перевіряючих щодо штучно сформованої частини податкового кредиту позивачем за рахунок ПП «Сегмент-Юг»є обґрунтованими.
Самі податкові накладні, які виписані 31.12.2010 року Приватним підприємством «Сегмент-Юг»не відповідають вимогам первинного документа та вимогам до податкової накладної згідно ст.7 Закону України №168/97-ВР. В кожній податковій накладній зазначені загальні фрази «ремонт», «обслуговування», «профілактичні роботи», ні в одній податковій накладній не зазначені які конкретно послуги з ремонту, профілактичним роботам, обслуговуванню обладнання були надані, їх номенклатура, кількість (обсяг, об'єм) та вартість кожної послуги (т.1 а.с. 53-62). При цьому судом встановлено, що при наданні послуг по ремонту та обслуговуванню обладнання були використані матеріали (запчастини), проте в податкових накладних, які є первинним документом бухгалтерського обліку, також не відображено придбання цих матеріалів, їх вартість.
Зазначені обставини не містяться і в більшості актів прийому-передачі робіт на підставі яких складається податкова накладна. Так, в акті від 31.12.2010 року прийому - передачі виконаних робіт по договору №08/10-РН від 01.12.2010 року зазначено, що ТОВ «РАФ-ПЛЮС»прийняло роботи по ремонту алігаторних ножиць, вартість робіт 48600грн. В акті відсутні дані про конкретні роботи, послуги, їх об'єм, вартість (т.1 а.с.75). Судом встановлено щодо ремонту алігаторних ножиць ТОВ «РАФ-ПЛЮС»та ПП «Сегмент-Юг»підписані два договори від 01.06.2010 року №06/10-ОН та від 01.12.2010 року №08/10-РН є за змістом ідентичними, обидва строком дії до 31.12.2011 року (т.1 а.с.70,72-73). Крім вищевказаного акту від 31.12.2010 року прийому -передачі виконаних робіт по договору №08/10-РН від 01.12.2010 року, наявний акт прийому -передачі виконаних робіт по договору №06/10-ОН від 01.06.2010 року, датований також 31.12.2010 р. по обслуговуванню алігаторних ножиць на суму 6840,0грн. (т.1 а.с.71). На балансі у позивача станом на 01.12.2010 року знаходяться одні алігаторні прес-ножиці (т.1 а.с.98). Враховуючи вищезазначене, а також те, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення, суд вважає, що вказані первинні документи, які не відповідають вимогам первинного документа, не свідчать про здійснення господарської операції між ТОВ «РАФ-ПЛЮС»та ПП «Сегмент-Юг», інших доказів щодо здійснення господарської операції між зазначеними контрагентами позивачем не надано.
В акті від 31.12.2010 року прийому-передання наданих послуг по договору №01/05/10-ЗН від 01.05.2010 року також відсутні перелік, обсяг, вид виконаних робіт, зазначено лише загальне найменування послуги -заточка ножів на дробівці та агломераторі (т.1 а.с.79). Також в акті від 31.12.2010 року прийому-передання виконаних робіт по договору №01/10/РШ від 01.10.2009 року зазначено лише загальне найменування послуги -реставрація лепестків шнека (т.1 а.с.90).
Акт виконаних робіт складається на підтвердження факту їх виконання, а тому в ньому зазначається які роботи виконані, їх обсяг, об'єм, вартість. Дослідивши акт від 31.12.2010 року прийому - передачі виконаних робіт по договору №02/11/МК від 02.03.2009 року, суд вважає, що такий первинний документ не може бути підставою для бухгалтерського обліку та видання податкової накладної, оскільки не тільки не містить обсягу, об'єму та вартості кожної виконаної роботи, але і містить недопустиме для такого акту, виконання робіт за умовою -«замена, в случае необходимости ремонт контакторов»(т.1 а.с.69).
Крім того, обладнання позивача є обладнанням підвищеної небезпеки, у зв'язку з чим на підприємстві розроблені Інструкції по охороні труда при виконанні робіт по ремонту та обслуговуванню цього обладнання (т.1 а.с.147-150), на підставі Правил безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів, затверджених наказом Держкомітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29.07.2009 року №119, та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом від 18.06.2007 року №132. Згідно з вказаними нормативними актами ремонт обладнання підвищеної небезпеки здійснює підготовлений ремонтний персонал, допускаються до цих робіт спеціалісти, які відповідають встановленим Правилами вимогам, за допуск до обладнанню підвищеної небезпеки на підприємстві та організацію його ремонту несе відповідальність призначений на відповідному підприємстві працівник цього підприємства .
На ПП «Сегмент-Юг»працює одна особа. Згідно вищевказаних договорів позивача з ПП «Сегмент-Юг»для ремонту та обслуговування обладнання позивача залучаються спеціалісти ПП «Сегмент-Юг», а ТОВ «РАФ-ПЛЮС»повинно допустити спеціалістів до обладнання. Проте позивачем у судовому засіданні не надані докази здійснення вищевказаних робіт працівниками ПП «Сегмент-Юг», які мають спеціальний дозвіл на здійснення цих робіт (саме підприємство ПП «Сегмент-Юг»такого дозволу не має, на підприємстві працює одна особа), не зазначено кому виписані допуски та хто конкретно здійснював роботи по ремонту обладнанням підвищеної небезпеки. Позивачем не надано жодного доказу щодо встановлення вказаних обставин - здійснення господарської операції з ПП «Сегмент-Юг», та відповідно - в спростування висновків акту перевірки щодо штучно сформованої частини податкового кредиту ТОВ «РАФ-ПЛЮС»за рахунок ПП «Сегмент-Юг».
Таким чином, дослідивши первинні документи надані позивачем, який зазначив у судовому засіданні, що він надав всі документи на підтвердження здійснення господарської операції між ним та ПП «Сегмент-Юг»щодо надання послуг з ремонту, обслуговування обладнання підвищеної небезпеки, інших послуг, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій Приватним підприємством «Сегмент-Юг».
При таких обставинах суд вважає, що позивач не довів необґрунтованості висновків акту перевірки та протиправності прийнятого на його підставі податкового повідомлення рішення.
Суд не приймає доводи позивача про прийняття повідомлення рішення №0000422350/0 від 30 березня 2011 року в порушення норм Податкового кодексу до розгляду його заперечень на акт перевірки, як на підставу скасування вказаного податкового повідомлення рішення, оскільки ці процедурні порушення не спростовують правомірності прийнятого відповідачем рішення.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»до Державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000422350/0 від 30 березня 2011 року, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 40821 гривень за звітний період грудень 2010 року.
Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167 КАС України.
Суддя
26 жовтня 2011 року