Справа №2а/1570/2734/2011
20 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Федусик А.Г.,
при секретарі - Пальоной І.М.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин»про стягнення заборгованості в розмірі 207378,23 грн., -
Позивач (далі ДПІ) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач (далі ТОВ) перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ, за номером 575 від 22.06.2007 року. Станом на 02.03.2011 року у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в розмірі 207378,23 грн., яка виникла у нього згідно з актом перевірки №8791/22-0 від 09.07.2009р., складеним за результатами позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства по договорам купівлі-продажу. На підставі акту перевірки були прийняті рішення від 23.07.2009 року №0000912200 та №0000922200 від 23.07.2009 року, якими визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями в загальному розмірі 207622,89 грн.. Станом на 31.12.2009 року у ТОВ рахувалася переплата в розмірі 244,66 грн., у зв'язку з чим остаточна сума заборгованості склала 207378,23 грн., яка до цього часу відповідачем не сплачена. У зв'язку з зазначеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму в розмірі 207378,23 грн., виходячи із вимог Закону.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позові вимоги в повному обсязі посилаючись на обставини, викладені в позові (а.с.3-5).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
ТОВ перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ, за номером 575 від 22.06.2007 року, що підтверджується довідкою №111 від 10.03.2011 року (а.с.12).
Згідно ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані платити податки та збори в установлений законом строк.
Відповідно до ст.1 Закону Україна „Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-ХІІ (із змінами і доповненнями) - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Згідно п.п.3.2.1. п. 3.2. ст.3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені. "
Згідно п.1.2. ст.1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України».
09.07.2009 року ДПІ була проведена виїзна позапланова виїзна перевірка ТОВ, в ході якої були виявлені порушення податкового законодавства.
За наслідками перевірки було складено акт №8791/22-0 від 09.07.2009 року (а.с.48-54), на підставі якого позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.07.2009 року №0000912200 та №0000922200 від 23.07.2009 року про донарахування податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 207622,89 грн. (а.с.47).
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом згідно з пунктами 4.2 і 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за виключенням випадків, коли таке податкове зобов'язання оскаржується у адміністративному порядку.
В судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи рішення ДПІ від 23.07.2009 року №0000912200 та №0000922200 від 23.07.2009 року про донарахування ТОВ податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями не скасовані та є чинними, що не заперечували в судовому засіданні представники сторін та підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.03.2011 року (а.с.79-84).
Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити у податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Судом встановлено, що станом на 31.12.2009 року у ТОВ рахувалася переплата в розмірі 244,66 грн., у зв'язку з чим остаточна сума заборгованості складає 207378,23 грн. (а.с.42-46).
Позивач, керуючись ст.6 п.п.6.2.1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181, неодноразово надсилав на адресу відповідача податкові вимоги про погашення податкового боргу, які відповідачем були отримані, але до цього часу борг відповідачем не сплачений. В підпункті 6.2.1 зазначено: „у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги".
Згідно зі статтею 11 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XI 1 від 25.06.1991р. (зі змінами та доповненнями) відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) та дотримання законів про оподаткування несуть платники податків у відповідності з законами України.
Згідно ст.ст.3,7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З аналізу вказаної правової норми випливає, що дії та рішення державного органу, органу місцевого самоврядування чи їх посадової особи повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі зазначених норм, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що здійснюючи перевірку, за результатами якої було складено акт №8791/22-0 від 09.07.2009 року, та нараховуючи відповідачу податкову заборгованість, позивач діяв на підставі та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, та у межах наданих йому повноважень, у зв'язку з чим заявлені ним позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача непогашеної заборгованості в розмірі 207378,23 грн.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
В ході розгляду справи відповідачем не було надано суду заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження обґрунтованості своїх заперечень проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження своїх заперечень.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законами України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», «Про систему оподаткування», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71, 86, 159-164 КАС України, суд -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інагро-Гайсин» на користь державного бюджету суму заборгованості по пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за не виконання вимог валютного законодавства у розмірі 207378,23 грн. на р/р 31112105700008, код платежу 21081000, Одержувач: ГУДКУ в Одеській області 23213460, банк одержувача: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.Г.Федусик
24 жовтня 2011 року