29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"20" жовтня 2011 р.
Справа № 17/5025/1611/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький
до Приватного підприємства „Буделектромонтаж” м. Хмельницький
про визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р.
Суддя Димбовський В.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р., який укладений з відповідачем, на підставі ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України. На думку позивача, п. 1.1. оспорюваного договору суперечить чинному законодавству, з огляду на те, що в даному пункті сторони не визначили, що підрядник має виконати роботу саме за завданням замовника, як це передбачено в ст. 837 ЦК України. Вважає, що це є визначальним для договорів такого типу. Виходячи з викладеного, позивач просить позов задовольнити.
Позивач повноважного представника в судові засідання не направив, про наявність поважних причин нез'явлення суд не повідомив. При цьому адреса останнього та його правовий статус підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно на цю адресу та адресу, зазначену у позовній заяві, направлялися ухвали суду. Позивач повідомлений належним чином про розгляд справи, оскільки ухвали суду надіслані позивачу, що підтверджується штампом господарського суду. При цьому Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.2007р. №1149 затверджено Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень та поштових переказів. Згідно п. 4.1 вказаних нормативів у редакції наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 08.12.2009р. №1267 встановлено, що нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 4.1.1. Місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 4.1.2. У межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1; 4.1.3. Між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2; 4.1.4. Між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Згідно п.4.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день. Враховуючи, що ухвали суду надсилаються рекомендованою кореспонденцією та зважаючи на місцезнаходження позивача, останнім мала бути отримана ухвала суду протягом зазначеного терміну (аналогічна позиція в постанові Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2011р. по справі №22/1829-10). Правова позиція Вищого господарського суду України щодо того, що штамп (відмітка про відправку ухвали) вважається належним підтвердженням повідомлення учасників судового процесу про час і місце судового засідання викладена у п. 32 листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України” №01-08/530 від 29.09.2009р.
Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні 10.10.2011р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вказані вимоги вже були предметом судового розгляду у справі №8/5025/909/11 і рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в задоволенні позовних вимог відмовлено. Звертає увагу, що подання повторного позову чинним законодавством не допукається.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:
02.04.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький (замовник) та приватним підприємством „Буделектромонтаж” м. Хмельницький (підрядник) укладено договір підряду №6/п-б, відповідно до умов якого підрядник бере на себе зобов'язання на власний ризик виконати своїми силами, засобами, з використанням своїх матеріалів або матеріалів замовника роботу на об'єкті, що знаходиться у м. Хмельницькому по проспекту Миру, 94/1-А, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Робота, що доручається до виконання підряднику, включає в себе електроосвітлення 3-х під'їздів 10-ти поверхового житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями по Пр. Миру, 94/1-А згідно локального кошторису 2-1-1 (п. п. 1.1., 1.2.).
В розділах 2 та 3 договору підряду сторони визначили строки виконання робіт, ціну договору та порядок розрахунків, зокрема, підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт протягом 3-х днів з моменту виконання замовником п. 3.3. цього договору та закінчити їх протягом 150 робочих днів або у відповідності до графіка виконання робіт та фінансування, який є невід'ємною частиною даного договору. Строк виконання робіт може змінюватись із внесенням відповідних змін у договір за згодою сторін. Ціна договору тверда і визначається на основі кошторисної вартості робіт, яка є невід'ємною частиною цього договору, і складає 501 476,40 грн. До початку робіт замовник здійснює передоплату у розмірі 30% на розрахунковий рахунок підрядника на розгортання робіт та придбання матеріалів згідно наданих рахунків на дані матеріали та розрахунки на початкові роботи. Розрахунок між замовником і підрядником здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника по фактично виконаним обсягам робіт, які підтверджено підписаними сторонами актами виконаних підрядних робіт Ф КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт Ф КБ-3. Остаточний розрахунок між сторонами проводиться протягом 10 діб з моменту підписання акта виконаних робіт в цілому. Забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами здійснюється за окремим погодженням (домовленістю) сторін. Підрядник при розрахунках за виконані роботи повертає замовникові кошти вартості матеріалів поставки замовника. При цьому сторонами складається акт передачі матеріалів, який підписують уповноважені представники сторін (п. п. 2.1., 2.2., 3.1., 3.3., 3.4., 3.6., 3.7., 3.8.).
В розділах 5, 8 договору сторони погодили права, обов'язки та відповідальність сторін.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Підстави недійсності правочинів передбачені ст. 215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою статті 203 Цивільного кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В силу ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Тобто, зміст договору сторони визначають на основі вільного волевиявлення та мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Однак, для того, щоб договір вважався укладеним, сторони у належній формі повинні досягнути згоди з усіх істотних його умов.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, а саме: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Обгрунтовуючи свої позовні вимоги про визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р., позивач посилається, зокрема, на те, що в п. 1.1. даного договору сторони не визначили, що підрядник має виконати роботу саме за завданням замовника, як це передбачено в ст. 837 ЦК України, що, на думку позивача, є визначальним для договорів такого типу.
Судом відзначається, що одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.
При цьому, п. 1.1. договору підряду не суперечить змісту ст. 837 ЦК України, відповідно до якої за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Тому, вказане вище твердження позивача про наявність підстав для визнання недійсним спірного договору є необгрунтованим.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Стосовно посилань відповідача на наявність рішення суду, який вже вирішив даний спір, а саме у справі №8/5025/909/11, слід вказати наступне.
Судом встановлено, що у справі №8/5025/909/11 вирішений спір між тими ж сторонами і про той же предмет - визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р. Підставою вказаного позову позивач зазначав те, що умова договору підряду, визначена в п. 1.1. даного договору, стосовно покладення на замовника додаткового обов'язку -надання матеріалів замовником, суперечить ст. 837 ЦК України та порушує цивільні права і інтереси замовника. Натомість, в даній справі №17/5025/1611/11 підставою позову позивачем визначено те, що в п. 1.1. договору підряду сторони не визначили, що підрядник має виконати роботу саме за завданням замовника, як це передбачено в ст. 837 ЦК України.
Таким чином, спір у справі №8/5025/909/11 розглянутий судом між тими ж сторонами, про той же предмет, однак з інших підстав.
З огляду на викладене, беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р. є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Доводи позивача не можуть слугувати підставою для задоволення позову. Тому у позові належить відмовити.
Судові витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницькбудінвест” м. Хмельницький до приватного підприємства „Буделектромонтаж” м. Хмельницький про визнання недійсним договору підряду №6/п-б від 02.04.2008р. відмовити.
Суддя В.В. Димбовський
Віддруковано 3 примірника:1 -до справи,2 -позивачу,3 -відповідачу.