20.10.11 Справа № 5021/2246/2011.
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Лущик М.С.
за участю секретаря судового засідання: Душиної М.М.
розглянув справу
за позовом : Регіонального відділення Фонду державного майна України по
Сумській області,
до відповідача: Орендного підприємства “Науково-дослідний і конструкторсько-
технологічний інститут електроізоляційних матеріалів та
фольгованих діелектриків”, м. Шостка Сумської області,
про стягнення 19081 грн. 84 коп.,
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 106 від 30.08.2011 року;
від відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 19081 грн. 84 коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна до державної власності у розмірі подвійної орендної плати за період березень-серпень 2011 року.
Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач перебуває у стадії судової санації за ст.. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» по справі № 6/11-06, тому, згідно ч. 4 ст. 12 вказаного Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, неустойка не нараховується.
У судове засідання відповідач не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повернуте до суду поштове повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкладення розгляду справи на 20.10.2011 року. Тому, оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, причину неявки суду не повідомив, в дане судове засідання клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив:
За договором оренди від 23.08.1990 року, укладеним між організацією орендарів науково-виробничого об'єднання «Діелектрик», м. Москва, та орендним підприємством філією ВНДІЕІМ в м. Шостка, правонаступником якого є відповідач, в оренду передано виробничі будівлі, споруди, обладнання, житловий фонд, об'єкти соціально-культурного комплексу, нормовані оборотні засоби, матеріальні цінності та фінансові ресурси, склад і вартість яких визначені у відповідності з балансом станом на 01.07.1990 року.
На підставі доповнення до договору від 03.12.1991 року орендодавцем по договору визначено Фонд державного майна України. На виконання наказу ФДМ України від 19.05.99р. № 905 «Щодо переоформлення договорів оренди цілісних майнових комплексів», додатковою угодою від 12.07.1999р. орендодавцем визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області.
Згідно п. 5.1 договору оренди від 23.08.90р., договір укладено строком на 20 років, з 01.07.1990 року по 30.06.2010 року.
Позивач вказує на те, що листами від 08.06.10р. № 16-09-01686, від 01.07.10р. № 18-09-02013, від 05.07.10р. № 16-09-02051 було попереджено орендаря про припинення дії договору оренди у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та повідомлено, що договір продовжуватись на новий термін на тих же умовах не буде.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
При цьому, ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У відповідності до вищевикладеного, як вказує позивач, відповідачу нарахована неустойка за березень-серпень 2011 року у розмірі подвійних орендних плат за вказані місяці на загальну суму 19081 грн. 84 коп.
Разом з тим, суд, провівши системний аналаз норм діючого законодавства, розглянувши матеріали справи, вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню із слідуючих підстав:
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Сумської області від 01.02.2006 року порушено провадження у справі № 6/11-06 про проведення керівником підприємства боржника (відповідача) процедури санації, введено процедуру санації відповідача, призначено розпорядника майна, керуючого санацією та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів у відповідності з чиним законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно ч. 7 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що провадження у справі № 6/11-06 не припинено і знаходиться у стадії розгляду. За таких обставин позовні вимоги не можуть підлягати задоволенню, оскільки позивачем нараховано відповідачу неустойку в порушення ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволенні позову - відмовити.
СУДДЯ М.С. Лущик
Повне рішення складено та підписано 20.10.2011 року.