01010 м. Київ, вул. Московська, 8
19.02.2008№ К-22514/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Карася О.В. (головуючого),
Брайка А.І., Голубєва Г.К., Рибченка А.О., Федорова М.О.
при секретарі: Міненко О.М.
за участі представників: позивача - Басенюка М.І. та
відповідача - Тропець В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 по справі № А-6/320
за позовом Державного підприємства дослідного господарства «П'ядицьке» Івано-Франківського інституту агропромислового виробництва Української академії наук
до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Заявлено позовні вимоги про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Коломийської ОДПІ (далі - ОДПІ) від 05.05.2005 № 0000222600/0, яким за самостійне відчуження активів, що перебувають в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу нараховано штраф у розмірі відчуження, визначеної за звичайними цінами, що становить 46 508 грн., прийнятого за наслідками позапланової перевірки збереження активів позивача за період з 16.04.2003 по 31.03.2005, про що складено Акт від 29.04.2005 № 110/26-20/400/31774060, в якому зазначено про те, що позивачем проведено реалізацію основних засобів (об'єкт нерухомості) за договором продажу від 26.08.2003 на загальну суму 44 510 грн. та оприбуткованих від списання основних засобів матеріалів на загальну суму 1 998 грн.
Постановою Господарського суду Львівської області від 15.03.2006 по справі № А-6/320 - в позові відмовлено.
Суд першої інстанції мотивував тим, що в порушення пп. 8.6.1 п.8 .6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було здійснено операції з продажу активів, що перебувають в податковій заставі без попередньої згоди податкового органу, за що правомірно застосовано штрафні санкції в розмірі суми відчуження у відповідності до пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 цього Закону.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 по справі № А-6/320 постанову Господарського суду Львівської області від 15.03.2006 скасовано. Позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 05.05.2005 № 0000222600/0.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що згідно довідки Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації власником об'єктів нерухомості виступає Держава в особі Верховної ради в оперативному управління Української Академії аграрних наук, який надав дозвіл на відчуження майна. А тому, оскільки продане майно не належало позивачу на праві власності, або повного господарського відання, тому висновок ОДПІ про те, що таке відчуження не потребувало попередньої обов'язкової згоди податкового органу, на думку суду, є незаконним. Посилання ж на те, що списання основних засобів на загальну суму1 998 грн. в листопаді 2004 року було без письмового узгодження із податковим органом (про що зазначено в Акті перевірки), судом апеляційної інстанції спростовано тим, що оскільки висновок відповідача належним чином не обґрунтований, тому не може бути законною підставою для застосування штрафних санкцій.
Не погодившись із постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 по справі № А-6/320 відповідач (ОДПІ) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та залишити в силі постанову Господарського суду Львівської області від 15.03.2006, оскільки рішення винесено із порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права і судом не прийнято до уваги норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами та ст. 31 Закону України «Про власність», так як відповідно до ст. 4 позивача, майно господарства закріплене за ним на праві господарського відання. Тому на думку скаржника, оскільки дата виникнення податкової застави - 23.06.2006 із терміном дії до 17.11.2008, відповідно нарахування штрафних санкцій відбулося у повній відповідності із чинним законодавством.
Позивач заперечення на касаційну скаргу не надав. В судовому засіданні проти скарги заперечив і просив залишити без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як визначено абз. в) пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами станом на час винесення податкового повідомлення-рішення) - платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: в) ліквідації об'єктів нерухомого або рухомого майна, за винятком їх ліквідації внаслідок обставин непереборної дії (форс-мажорних обставин) або відповідно до рішень органів державного управління.
Таким чином розглядаючи даний спір, необхідно врахувати той факт, що згідно з Статутом державне майно, закріплене за Господарством Українською академією аграрних наук залежить йому на правах повного господарського відання. Господарству забороняється передавати в будь-якій формі закріплене за ним майно. Оплачувану передачу майна (будівель, споруд, приміщень, житла, обладнання, транспортних засобів та інших основних фондів) господарство може здійснювати лише з дозволу Академії.
А оскільки підставою нарахувань стали ті обставини, що станом на 26.08.2003 у позивача існував податковий борг на загальну суму 17 355,01 грн. і всі активи перебували в податковій заставі і є беззаперечно встановленим той факт, що продане майно не належало позивачу на праві власності, або повного господарського відання (договори купівлі-продажу від 26.08.2003 магазину та майстерні були укладені за дозволу Української Академії аграрних наук на відчуження майна), тому вірним є визначення суду апеляційної інстанції про те, що таке відчуження не потребувало попередньої обов'язкової згоди податкового органу. Тобто законним є посилання суду на те, що відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 44 510 грн. в порядку передбаченому пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
А висновок ОДПІ про порушення позивачем абз. в) пп. 8.6.1 п.8 .6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало в реалізації в листопаді 2004 року без письмового узгодження матеріалів на загальну суму 1 998 грн., отриманих в результаті списання основних засобів судом апеляційної інстанції не прийнято, оскільки висновок відповідача належним чином не обґрунтований і не може бути законною підставою для застосування штрафних санкцій.
Враховуючи зазначену норму пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», необхідно звернути увагу на помилковість міркувань скаржника, оскільки в Акті перевірки не було відображено, по яких рахунках бухгалтерського обліку були приведені списання основних засобів матеріали, так як відображення їх у бухгалтерському обліку в якості товарів, товарних запасів у порядку абз. в) пп. 8.6.1 п.8 .6 ст. 8 цього Закону виключає необхідність отримання від податкового органу згоди на їх відчуження.
При цьому також необхідно звернути увагу на те, що судом також вірно зазначено про те, що відповідачем не наведено законних підстав для підтвердження правомірності проведення втретє позапланової перевірки позивача.
З огляду на встановлене судом та враховуючи зазначене вище, суд касаційної інстанції погоджується із висновком суду про те, що реалізовані позивачем об'єкти нерухомості належали Українській Академії аграрних наук на праві оперативного управління в силу перебування їх у власності держави, на які не перебували в податковій заставі, а отже не потребували попередньої обов'язкової згоди податкового органу.
Відповідно суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка та вирішено спір на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини, і постанова Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 по справі № А-6/320 скасуванню не підлягає, як така, що винесена за вичерпних юридичних висновків.
Керуючись ст. ст. 160, 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.05.2006 по справі № А-6/320 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 КАС України.
Головуючий О.В. Карась
Судді А.І. Брайко
Г.К. Голубєва
А.О. Рибченко
М.О. Федоров