83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.09.11 р. Справа № 24/105
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
При секретарі судового засідання Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
За позовом Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка
до відповідача Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м Мар'їнка
про стягнення боргу 62 234,68 грн.
За участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 - за довір. №54-11”Д” від 26.04.2011р.
від відповідача: ОСОБА_2 - за довір. № 18758 від 14.09.2011р.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області боргу за договором про постачання електричної енергії № 155 від 25.10.2006р. у розмірі 62 234,68 грн., з яких 40 398,97 грн. - борг за активну електроенергію спожиту за період лютий-травень 2011р., 3% річних у розмірі 169,53 грн., інфляційні у розмірі 20 808,3 грн. та пеня - 875,88 грн.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду договір на постачання електроенергії № 155 від 25.10.2006р. з додатковими угодами до нього, рахунки за електроенергію за лютий-травень 2011р., акти приймання-передачі електроенергії, платіжні доручення стосовно оплати спожитої електроенергії, пояснювальні записки з приводу зміни призначення платежу у платіжних дорученнях, розрахунок позовних вимог.
Відповідач вимоги позивача визнав частково - лише суму боргу за спожиту активну електроенергію у розмірі 40 398,97 грн.
Стосовно нарахованих позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних зазначив, що оскільки в договорі про постачання електроенергії умови нарахування інфляції та пені відсутні, то вимоги позивача в цій частині слід залишити без задоволення. Також просив суд відмовити у стягненні з відповідача пені у сумі 875,88 грн. пояснюючи, що заборгованість виникла у зв'язку з недостатнім фінансуванням з боку держави та відсутністю коштів у квітні-травні 2011р.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач додав до відзиву копію кошторису на 2011р., копію плану асигнувань на 2011р.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні, що відбулось 15.09.2011р., позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, заперечив проти доводів відповідача.
Відповідач в судовому засіданні підтримав заперечення щодо стягнення з нього нарахованих сум пені, 3% річних та інфляційних. Також відповідач повідомив про часткове погашення суми основного боргу, про що надав платіжні доручення від 19.08.2011р. за № 253 та №254.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив наступне.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго” до приведення своєї діяльності відповідно до Закону України „Про акціонерні товариства” мало найменування Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго”. Факт зміни найменування позивача підтверджується випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №553276 (а.с.29).
25.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (далі - постачальник) та Мар'їнським районним відділом УМВС України в Донецькій області (далі - споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 155 (а.с.8), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу як різновид товару, в межах 20,04 кВт приєднаної потужності, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно із п.2.2.3. та 2.2.4 Договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та оплачувати послуги з компенсації перетікання енергії згідно з додатком №10а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації з перетікання реактивної енергії»
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Пунктом 3 Додатку № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” (а.с.13) встановлено, що кінцевий розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електроенергії, надання послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків у 5-ти денний термін з дня їх отримання.
Відповідно до п.9.4 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2009р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії терміну договору не одна зі сторін не сповістить іншу про припинення дії договору.
З пояснень представників обох сторін та матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення спірного боргу сторони перебували у договірних відносинах.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2011р., березень 2011р, квітень 2011р, травень 2011р., скріпленими підписами та печатками обох сторін, відповідними рахунками на сплату активної, які отримані особисто представником відповідача (а.с17-20).
За поясненнями позивача відповідач частково оплатив вартість спожитої енергії за спірний період, таким чином, борг відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 40 398,97 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача 40 398,97 грн. боргу за активну енергію, суму 3% річних у розмірі 169,53 грн., суму інфляційних у розмірі 20 808,3 грн., суму пені у розмірі 875,88 грн.
За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Дана норма кореспондує з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відтак, оскільки сторони визначили умовами договору обсяг споживання електричної енергії та розмір її оплати за цей період, то відповідно до наведених приписів норм права зобов'язання у відповідача щодо оплати отриманої за актами приймання-передачі енергії існує в межах договірних відносин.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем послуг з енергопостачання та отримання відповідачем цих послуг саме в визначених у позовній заяві обсягах, в матеріалах справи відсутні докази повної оплати боргу за активну електроенергію у сумі 40 398,97 грн., господарський суд вважає, що позовні вимоги ПАТ „Донецькобленерго” про стягнення з відповідача заборгованості за активну електроенергію саме в зазначеному розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Господарський суд не приймає до уваги твердження відповідача про часткове погашення суми основного боргу станом на момент винесення рішення у цій справі, оскільки з наданих відповідачем платіжних доручень від 19.08.2011р. за №253 та №254 вбачається, що проплата відбулась спожиту реактивну електричну енергію за серпень 2011р. у сумі 1 393,22 грн. та за активну електроенергію за серпень 2011р. у сумі 13 059,78грн., у той час як позивач не заявляв до стягнення вартість реактивної енергії і предметом спору у цій справі є стягнення боргу за активну електроенергію, спожиту за період з лютого 2011р. по травень 2011р. Доказів оплати боргу саме за період лютий-травень 2011р. у повному обсязі відповідач не надав, як не надав доказів зміни призначення платежу у платіжних дорученнях від 19.08.2011р. за №253 та №254.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних - 169,53 грн,. інфляційних - 20 808,3 грн., пені у сумі 875,88 грн. господарський суд зазначає наступне.
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача, інфляційні втрати в сумі 20 808,3 грн., 3 % річних у сумі 169,53 грн. та пеню у розмірі 875,88 грн.
Судом здійснено перерахунок вищевказаних сум за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що 3% річних нарахована позивачем арифметично вірно, тому вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних суд зазначає, що при здійсненні розрахунку інфляційних позивач допустив помилку невірно визначивши суми, що підлягають стягненню з відповідача. Так, за розрахунком суду за невиконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості спожитої енергії у березні 2011р. сума інфляційних становить 342,03 грн., за невиконання грошового зобов'язання щодо оплати вартості спожитої енергії у квітні 2011р. сума інфляційних становить 165,9 грн. Отже, суд дійшов висновку, що обгрунтованими та такими що підлягають стягненню з відповідача за спірний період є розмір інфляційних саме у сумі 507,93 грн.
Відповідно до ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” споживач сплачує постачальнику електроенергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, за допомогою програмного комплексу „Законодавство”, господарський суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 875,88 грн. підлягають задоволенню.
Господарський суд не приймає до уваги доводи відповідача про безпідставність нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, оскільки передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією. Таким чином, грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних. Стосовно заперечень відповідача про стягнення нарахованих позивачем сум пені у зв'язку з відсутністю вини відповідача внаслідок недофінансування з боку держави, господарський суд зазначає, що умови спірного договору не містять норм, які б ставили порядок розрахунків за отриманий товар в залежність від програм бюджетного фінансування відповідача. Отже, факт надходження коштів з державного бюджету не впливає на момент виникнення у відповідача обов'язку оплати за договором.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального Кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго”, м.Горлівка, до Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Мар'їнка, про стягнення 40 398,97 грн. боргу за активну енергію, 3% річних - 169,53 грн., інфляційні у розмірі 20 808,3 грн., пені - 875,88 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, м.Мар'їнка (85600, м.Мар'їнка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 08671900) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130932, п/р 260333011292 в філії Донецького облуправління ВАТ «Ощадбанк», МФО 335106, ЄДРПОУ 00130932) - 40 398,97 грн. боргу за активну енергію.
Стягнути з Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85600, м.Мар'їнка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 08671900)) на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, на поточний рахунок структурного підрозділу Донецьких західних електричних мереж ПАТ «Донецькобленерго» Мар'їнського РЕМ №26001304751417 у ГУ ПІБ України в Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ 00131179) 3% річних - 169,53 грн., пеню - 875,88 грн. та інфляційні у розмірі 507,93 грн.
Стягнути з Мар'їнського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (85600, м.Мар'їнка, вул.Леніна, 7, ЄДРПОУ 08671900) на користь Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго” (84600, м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, р/р 26001307550283 у філії Центрально-міського відділення АК ПІБ м.Горлівка, МФО 334464) витрати на сплату державного мита у сумі 419,52 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 159,09 грн.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати накази у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 15.09.2011р.
Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2011р.