14 лютого 2008 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Бутенка В.І.,
суддів: Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
при секретарі: Мацюк Т.С.,
за участю представників сторін Маслєннікова С.В., Васильченка О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Груп" про відмову від позову у справі №2-1387/05 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Груп" до Акціонерного комерційного банку "Промислово-фінансовий банк" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1про скасування виконавчого напису, -
встановила:
В січні 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Константа-Груп" (далі - ТОВ "Константа-Груп", позивач) звернулося до суду із зазначеним позовом, в якому просило скасувати, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1., виконавчий напис ВВТ№597901 від 16.12.2004 року про звернення стягнення на користь АКБ "Промислово-фінансовий банк" на майно позивача згідно договору застави, укладеного між сторонами 24.11.03.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2005 року задоволено клопотання представника відповідача та закрито провадження у даній справі на підставі п.1 ст. 227 ЦПК України1963 року у зв'язку з непідсудністю даної справи загальним судам.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2005 року апеляційну скаргу ТОВ "Константа-Груп" було задоволено. Ухвалу Дніпровського суду м. Києва скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Не погоджуючись із ухвалою апеляційного суду, АКБ "Промислово-фінансовий банк" звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою в порядку визначеному ЦПК України 1963 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2005 року.
Іншими сторонами зазначені вище судові рішення оскаржені не були.
Листом Верховного Суду України від 07.11.2005 р. на підставі п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України зазначену касаційну скаргу зі справою було передано до Вищого адміністративного суду України для вирішення в порядку касаційного провадження.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2007 року за касаційною скаргою АКБ "Промислово-фінансовий банк" на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2005 року відкрито касаційне провадження.
Після відкриття касаційного провадження, 16.01.2008 р. на адресу суду надійшла заява від ТОВ "Константа-Груп" про відмову від позову, мотивована тим, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2006 року у справі №38/423 була затверджена мирова угода між ТОВ "Константа-Груп" та АКБ "Промислово-фінансовий банк", відповідно до якої майно позивача, заставлене за договором застави від 24.11.2003 року, на якому 16.12.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1. був вчинений оскаржуваний виконавчий напис, перейшло у власність АКБ "Промислово-фінансовий банк". Зазначена ухвала суду сторонами не оскаржувалась, у зв'язку з чим набрала законної сили.
Відповідно до ст. 219 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитись від адміністративного позову у будь-який час до закінчення касаційного розгляду.
У разі відмови від адміністративного позову суд касаційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112, 113 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 112 вказаного Кодексу, про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Відмова ТОВ "Константа-Груп" від позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому підлягає прийняттю судом.
Відповідно до ч.2 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі в порядку ст. 157 цього Кодексу, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 112, 157, 219, 228 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів -
ухвалила:
Прийняти відмову від позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Груп".
Визнати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 лютого 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 26 квітня 2005 року по справі №2-1387/05 такими, що втратили законну силу.
Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Груп" до Акціонерного комерційного банку "Промислово-фінансовий банк" та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1про скасування виконавчого напису - закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, за винятком випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: