5 травня 2008 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого Косенка В.Й.,
суддів: Берднік І.С., Данчука В.Г.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Національного університету фізичного виховання і спорту України, треті особи: ректор Національного університету фізичного виховання і спорту України ОСОБА_2, лаборант кафедри біології спорту ОСОБА_3.,ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2007 року,
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що у відповідача працювала з вересня 1999 року на посаді старшого лаборанта кафедри біології людини, а 15 січня 2007 року була звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією кафедри.
Уточнивши свої позовні вимоги просить скасувати наказ № 3-вк від 15 січня 2007 року про її звільнення.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 23 серпня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2007 року, вищезазначене рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1. на посаді старшого лаборанта кафедри біології людини Національного університету фізичного виховання і спорту України. Визнано незаконним п. 3 наказу № 3-вк від 15.01.2007 року. Стягнуто з Національного університету фізичного виховання і спорту України на користь ОСОБА_1середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 5860 грн. 80 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2. подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_2. підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтями 338-341 ЦПК України передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 26 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Й. Косенко
В.Г. Данчук