Апеляційний суд Житомирської області
Іменем України
24 квітня 2007 року апеляційний суд Житомирської області
в складі:
головуючого - судді Романова О .В.,
Фоміна Ю.В. та
суддів: Широкопояса Ю.В.,
з участю: прокурора Селюченко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Бердичівського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року,
Встановив:
Цим вироком ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, житель с. Семенівна Бердичівського району Житомирської області, судимий:
- 25.09.1997 року Бердичівським міським судом за ст. 140 ч.1 КК України на 2 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки ;
Бердичівським районним судом
-23.02.1998 року за ст. 114 КК України на 2 роки позбавлення волі;
· 04.11.1996 року за ст .ст. 140 ч. 2,140 ч. З, 42 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі;
· 24.04.2000 року за ст.114 КК України на 1 рік позбавлення волі;
Справа № 11-295/2007 Головуючий у суді 1 -інстанції Заїка Г.М.
Категорія : ст. 121 ч.1 КК України Суддя-доповідач : Фомін Ю.В.
2
- 18.12.2001 року за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі, -
засуджений за ст. 121 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання з покаранням за вироком Бердичівського міськрайонного суду від 27 грудня 2005 року, остаточно визначено ОСОБА_1 покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 обраний -взяття під варту.
Згідно з вироком 4 жовтня 2005 року біля 11 години ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись во дворі будинку АДРЕСА_1, підійшов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, де на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, затіяв бійку з ОСОБА_2 Під час бійки, до нього ззаду підійшов ОСОБА_3та наніс засудженому один удар кулаком по шиї, після чого почав втікати. ОСОБА_1 побіг за ним, та наздогнавши біля другого під'їзду буд. АДРЕСА_1, збив його з ніг, після чого наніс 2-3 удари ногою по ногам ОСОБА_3
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_2, ОСОБА_3 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді рани на поверхні лівої гомілки, відкритих переломів обох кісток лівої гомілки із зміщенням, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить переглянути його справу, змінити вирок, перекваліфікувавши його дії на ст. 122 ч. 1 КК України та пом'якшити йому покарання, посилаючись на те, що суд неправильно дав оцінку висновку судово - медичної експертизи потерпілого та не взяв до уваги, що він, хоча і вчинив протиправні дії, але захищав жінку від хуліганів.
Заслухавши доповідача, висновок прокурора про залишення вироку без зміни, обговоривши доводи апеляції, вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорює доведеність його вини у вчиненні умисного злочину щодо потерпілого ОСОБА_3, а лише не погоджується з кваліфікацією його дій, вважає, що спричинив потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
3
Згідно висновку судово - медичної експертизи № 393, яка була проведена за матеріалами кримінальної справи, у потерпілого ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рани на поверхні лівої гомілки, відкритих переломів обох кісток лівої гомілки зі зміщенням, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень,, як небезпечних для життя ( а. с. 15 ). Висновком додаткової судово - медичної експертизи № 284 підтверджено, що вказані тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, вказаних засудженим ОСОБА_2 при відтворенні обстановки та обставин події ( а. с. 86 ).
Тому орган досудового слідства та суд першої інстанції обґрунтовано взяли до уваги висновки зазначених експертиз та правильно кваліфікували дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 121 ч. 1 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 судом призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи. Зокрема було враховано, що він неодноразово судимий, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, вчинив тяжкий злочин, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. З врахуванням того, що він з'явився зі зізнанням, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, суд застосував до нього ст. 69 КК України та призначив покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої в санкції статті 121 ч. 1 КК України. Підстав для ще більшого пом'якшення йому покарання апеляційний суд не вбачає.
Тому вирок щодо ОСОБА_2 слід залишити без зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
Ухвалив:
Апеляцію засудженого ОСОБА_2
залишити без задоволення, а вирок Бердичівського міськрайонного суду від 31 січня 2007 року щодо нього - без зміни.