21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
24 жовтня 2011 р. Справа 2/130/2011/5003
за позовом: Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 105) в особі Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" 21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67
до:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1
про визнання недійсним правочину
Головуючий суддя Мельник П.А.
Cекретар судового засідання Вознюк К.В.
Представники
позивача : ОСОБА_2 - за довіреністю;
відповідача : не з''явився;
прокуратури: не з''явився.
Заявлено позов заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах Державного підприємства "732 Вінницький ремонтний завод" про визнання недійсним правочину.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.09.11 р. порушено провадження у справі №2/130/2011/5003 та призначено засідання на 24 жовтня 2011 року.
24.10.2011 року в судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, підтвердженням чого є повідомлення про вручення поштового відправлення №21031970 з відміткою про вручення відповідачу від 22.09.11 р.
Крім того, 04.10.11 р. через канцелярію суду від останнього надійшов відзив на позовну заяву №1 від 03.10.11 р. в якому останній заперечує проти доводів позовної заяви, зокрема з тих підстав, що ціна 1200,00 грн. за придбані прес-форми є договірною і залишковою. Також вважає, що договір купівлі-продажу був виконаний у відповідності з вимогами ст. 655 ЦК України, вважає себе добросовісним набувачем, а тому підстави для витребування майна не вбачає. Просить суд в позові відмовити.
За таких обставин, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
12.10.11 р. ДП "732 Вінницький ремонтний завод" здійснено відчуження державної власності - прес-форми для відливу ручок візків для перевезення в кількості 1 штука та 8-ми містної прес-форми для відливу в кількості 1 штука, шляхом реалізації ФОП ОСОБА_1
Вищевказане підтверджується видатковою накладною №ЛНА-000011 від 12.10.10 р., рахунком-фактурою №СФ-001168 від 08.10.2010 р. платіжним дорученням №219 від 12.10.10 р. про сплату 1200,00 грн.
Згідно Акту від 16.06.11 р. ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "732 Вінницький ремонтний завод" за період з 01.02.2009 року по 01.05.2011 року проведеної Контрольно-ревізійним управлінням у Вінницькій області встановлено, що протягом ревізійного періоду на підставі наказу директора підприємства ОСОБА_4, в порушення п.6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року №803, без погодження органу управління майном реалізовано основних засобів на загальну суму 8555,00 грн., зокрема прес - форму для відливу ручок візків для перевезення балансовою вартістю 3022,00 грн. та 8-ми містну прес-форму для відливу балансовою вартістю 4960,00 грн., внаслідок чого підприємству було завдано збитків.
Разом з тим, в судовому засіданні представником позивача надано довідку №179 від 29.09.2011 року згідно якої балансова вартість прес-форми для відливу ручок візків для перевезення становить 296,28 грн. без ПДВ, балансова вартість 8-ми містної прес-форми для відливу становить 468,28 грн. без ПДВ.
Враховуючи викладене, суд дійшов наступних висновків.
Згідно до приписів ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.
П. 6 Порядку відчуження об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2007 року №803 встановлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами.
Проте такі дії щодо прес - форми для відливу ручок візків для перевезення та 8-ми містної прес-форми для відливу не вичинялись.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (стаття 205 Цивільного кодексу України).
Статтею 206 Цивільного кодексу України визначено правочини, які можуть вчинятись усно, зокрема це правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У відповідності до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 227 Цивільного кодексу України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Ч. 2 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до пункту 5 статті 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.
П.7 та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”, передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Твердження відповідача по запереченнях відносно позову судом до уваги не беруться, оскільки не відповідають вищевикладеному та фактично спростовуються матеріалами справи.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на наведене, вимоги прокурора обґрунтовані та основані на законі, а тому підлягають задоволенню, договір купівлі-продажу, укладений в усній формі між Державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод" та ФОП ОСОБА_1 про відчуження прес-форми для відливу ручок візків для перевезення в кількості 1 штука та 8-ми містної перс-форми для відливу в кількості 1 шт. слід визнати недійсним, а сторони зобов'язати повернути все отримане в натурі по зазначеному договору майно балансовою вартістю 782,56 грн.
За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
При розподілі судових витрат судом враховано приписи ч.3 ст. 49 ГПК України згідно якої державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Також судом взято до уваги положення п.6.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" в якому вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора або його заступника, а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати державного мита, господарський суд повинен виходити з такого. Якщо позов залишено без задоволення, державне мито не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково державне мито стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати.
Керуючись ст. 203, 205, 206, 215, 227 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст. 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України , суд,
1. Позов задовільнити.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу укладений між Державним підприємством "732 Вінницький ремонтний завод" та ФОП ОСОБА_1 про відчуження прес-форми для відливу ручок візків для перевезення в кількості 1 штука та 8-ми містної перс-форми для відливу в кількості 1 шт.
3. Зобов'язати Державне підприємство "732 Вінницький ремонтний завод" (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67, код ЄДРПОУ 08316910) повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) 1200,00 грн. перераховані згідно платіжного доручення №219 від 12.10.2010 року.
4. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) повернути Державному підприємству "732 Вінницький ремонтний завод" (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 67, код ЄДРПОУ 08316910) прес - форму для відливу ручок візків для перевезення балансовою вартістю 296,28 грн. в кількості 1 штука та 8-ми містну прес-форму для відливу балансовою вартістю 468,28 грн. в кількості 1 штука.
5. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, інд. код НОМЕР_1) до Державного бюджету України 85,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
7. Копію рішення надіслати сторонам по справі та прокурору рекомендованим листом.
Суддя Мельник П.А.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 жовтня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - прокурору 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 105)
3 - позивачу 21007, м.Вінниця, вул.Червоноармійська, 67
4 - відповідачу АДРЕСА_1