Справа № 2- 1770/2009р.
(заочне)
15 жовтня 2009 року Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючої - судді Клепка Л.І., при секретарі Мушинській М.В.,
розглянувши в заочному судовому засіданні в залі суду в місті Димитров Донецької області справу за позовом обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, -
Позивач обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обгрунтування вимог вказав, що відповідачі значаться зареєстрованими і проживають за адресою: АДРЕСА_1. Основним наймачем вказаної квартири є ОСОБА_1 В період з 01.10.2007 року по 01.07.2009 року відповідачам на квартиру площею 46, 6 кв.м, була відпущена теплова енергія, яку вони споживали, проте плату за неї не сплачували, в зв'язку з чим за вказаний період за ними утворилася заборгованість в розмірі 1896 грн. 25 коп. Оскільки відповідачі в добровільному порядку не бажають провести розрахунок за спожиту теплову енергію, позивач просить суд стягнути з них солідарно на його користь зазначену суму. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь понесені ним витрати по сплаті інформаційно-технічних витрат розгляду справи в розмірі 30 грн., втрати від інфляційних процесів у сумі 350, 74 грн. та 3 % річних у сумі 48, 72 грн.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутність, в заяві також висловлена згода на розгляд справи в заочному судовому засіданні в разі неявки до суду відповідачів.
Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилися, про час та дату розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать розписки про вручення їм судових повісток.
Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права та обов'язки сторін і немає необхідності вислуховувати їх особисті пояснення. Зі згоди представника позивача суд розглядає справу в заочному судовому засіданні відповідно до положень ст.224 ЦПК України, на підставі наявних доказів.
Судом встановлено, що відповідачі в період з 01.10.2007 року по 01.07.2009 року були зареєстровані та проживали в квартирі АДРЕСА_1, основним наймачем якої є відповідачка ОСОБА_1, а відповідач ОСОБА_2 являється членом її сім'ї (а.с. 5). Згідно довідки Бюро технічної інвентаризації м. Димитров дані про власність на зазначену квартиру відсутні (а.с.6). Особистий рахунок №НОМЕР_1 на сплату послуг за надання теплової енергії відкрито позивачем на ім'я ОСОБА_3, який 3.03.2005року знятий з реєстрації (а.с. 8).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за спожиту теплову енергію, яка надавалася відповідачам у період з 01.10.2007 по 01.07.2009 року на квартиру площею 46, 6 кв.м, становить 1896 грн. 25 коп. (а.с.7)..
Суд вважає, що оскільки позивачем на ім'я наймача квартири було відкрито рахунок на споживання теплової енергії, це свідчить про фактичне укладення договору, згідно якого позивач повинен надавати, а відповідачі сплачувати плату за спожиту теплову енергію. Несплата послуг свідчить про одностороннє порушення відповідачами договору. Доказів про неналежне виконання позивачем умов договору відповідачами не надано.
Згідно ст.ст.64, 68 ЖК України наймач та його повнолітні члени сім'ї зобов'язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги і несуть солідарну майнову відповідальність з наймачем за зобов'язаннями, що виникають з договору найму житлового приміщення. Обов'язок споживачів теплової енергії щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організацій" за отриману теплову енергію передбачений ст.19 Закону України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р та п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р.
Оскільки відповідачі не сплачували плату за спожиту теплову енергію, це свідчить про порушення ними умов договору в односторонньому порядку, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити, стягнувши з відповідачів на його користь суму заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 1896 грн. 25 коп.
Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів втрат від інфляції та 3 % річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Тарифна політика у житлово-комунальному господарстві здійснюється на підставі чинного законодавства, основу правового регулювання складають Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до яких повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надано органам місцевого самоврядування. Порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг визначає Кабінет Міністрів України.
Судом встановлено, що позовні вимоги грунтуються на договорі, предметом якого є надання комунальних послуг населенню. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також права та обов'язки сторін визначаються спеціальним Законом від 24.06.2004року №1875-1У «Про житлово-комунальні послуги», норми якого не містять санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання. Не містить їх і Закон України від 20 лютого 2003 р. № 5 54-IV "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію". Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризовано! заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
Законом України від 13.11.1996року «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги», чинного і на теперішній час, у зв'язку з невиконанням державою зобов'язання по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населення тимчасово забороняється нараховувати по розрахунках з 1 жовтня 1996року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10.01.2002року з послідуючими змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, суб'єктами яких є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи підприємницької діяльності, тобто на сферу житлово-комунальних послуг, де платником є фізична особа, він не поширюється.
Таким чином, на думку суду, положення ст.625 ЦК України на правовідносини, які виникають з прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати населенням комунальних послуг, не поширюються. Тому в частині вимог позивача щодо нарахування та стягнення з відповідачів втрат від інфляційних процесів та 3 % річних, які по суті є платою за користування чужими коштами, а не санкцією за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., які було сплачено позивачем при подачі позову до суду (а.с.2), та на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн., оскільки позивач звільнений від сплати цих витрат за рішенням Димитровської міської ради від 24.12.2008 року за № V/36-11 (а.с. 4).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.64, 68 ЖК України, ст.19 Закону України "Про теплопостачання" від 2.06.2005р., п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", ст.ст. 10, 11, 57, 209, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України, суд -
Позов обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" заборгованість за відпущену теплову енергію за період з 01.10.2007 року по 01.07.2009 року в сумі 1896 (одна тисяча вісімсот дев'яносто шість) грн. 25 коп., перерахувавши зазначену суму на розрахунковий розрахунок 26005111798 в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, Код ЗКПО 26221744.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн., перерахувавши зазначену суму на розрахунковий рахунок 26001301767169 у філії Головного Управління Промінвестбанку м. Донецьк, МФО 334635, ЄДРПОУ 25952931, та на користь держави судовий збір в розмірі 51 грн.
В задоволенні вимог щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» інфляційних нарахувань на суму боргу та 3 % річних відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем до Димитровського міського суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.