Справа № 2«а»-245/09
24 вересня 2009 року м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області в складі:
головуючого - судді Редько Ж.Є.
при секретарі Ченченко І.С.,
за участю позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Колмогорової Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Димитров справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької
області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов.язання вчинити
певні дії
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м.Димитров Донецької області (далі за текстом Фонд) про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов.язання нарахувати недоплачену соціальну допомогу до пенсії як дитині війни, в обґрунтування якого вказала, що вона народилася у 1939 році і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни, у зв.язку з чим згідно за ст.6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте у 2006, 2007 роках їй таке підвищення не проводилось через обмеження її права законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про Державний бюджет України на 2007 рік», положення яких вона вважає такими, що не відповідають Конституції України і не можуть застосовуватись. Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить згідно наданого у позові розрахунку 2733, 30 грн. Тому позивач просить зобов.язати відповідача нарахувати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, соціальну допомогу за 2006-2007 роки у сумі 2733, 30 грн. Позивач також просить суд поновити порушений нею строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, оскільки про належні їй спірні виплати повідомлено її не було, через що про факт порушення прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.
У судовому засіданні позивач повністю підтримала заявлені вимоги.
Представник відповідача позов не визнала, пояснивши, що позивач ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку відповідача і отримує пенсію за віком з 20.04.1994 року, не є інвалідом. Порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2006 році Кабінетом Міністрів України, на який Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було покладено його визначення, не було впроваджено. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" призупинена, законодавчо не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни, яке виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України. Тому вимоги позивача вважає незаконними, наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який позивачем пропущено без поважної причини.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року № 2195-1У (далі за текстом Закон № 2195-1У) до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в м.Димитров Донецької області та отримує пенсію за віком, не є інвалідом, що підтверджується паспортом громадянина України, пенсійним посвідченням № НОМЕР_1, поясненнями сторін (а.с.5-7).
Відповідно до ст.6 Закону № 2195-1У, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення зазначених соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Статтею 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 року N 3235-IV (в редакції закону України від 19.01.2006 року № 3367-15) було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Зазначена норма Закону не була предметом розгляду і Конституційного суду України.
Тому суд вважає, що дії відповідача щодо спірної доплати у 2006 році відповідали діючому законодавством, а тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006 року № 489-У дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, у зв'язку з чим втратили чинність.
Оскільки Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинним лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня -410, 06 грн., з 1 жовтня-415, 11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону № 2195-1У у розмірі 710, 91 грн. (410, 06 грн. х 30 % / 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 % + 415, 11грн. х 3 х 30 %).
Згідно за ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з даним позовом 08.10.2008 року, 08.07.2009 року позов передано за предметною підсудністю Димитровському міському суду (а.с.З, 9), тобто, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 08.10.2007 року.
Згідно за ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Відповідач наполягає на цьому.
Позивач, заявляючи щодо поновлення строку звернення до суду, не навела поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, те, що про порушення своїх прав їй стало відомо лише через півтора роки після прийняття Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року через засоби масової інформації - пресу.
Між тим, незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки, відповідно до ст.57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню. Тобто, закони та інші нормативно-правові акти є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання самої людини.
Таким чином, суд вважає, що позивачем без поважної причини пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни, тому відповідач зобовязаний нарахувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 08 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року у розмірі 345, 48 грн., із розрахунку: 415, 11 грн.: 31 день х 24 дні х 30 % + 415, 11 грн. х 2 міс. х 30 %.
Частково задовольняючи позов з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 Закону України «Про загапьнообов*язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
На підставі вищевикладеного, Конституції України, Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, керуючись ст.ст.11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, зобов.язання вчинити певні дії щодо щомісячної державної допомоги дітям війни задовольнити частково.
Зобов.язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Димитров Донецької області здійснити нарахування щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 08.10.2007 року по 31.12.2007 року у сумі 345 (триста сорок п.ять) грн. 48 коп. за рахунок коштів Державного бюджету.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання у повному обсязі, з подачею апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлення 29 вересня 2009 року.