КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-1012/2009
18 серпня 2009 р. м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуюча суддя Запорожець Т.А.
при секретарі Бургас Т.А. за участю представника
позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ясинівської селищної ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно,
13 липня 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суду з уточненим і доповненим під час розгляду справи позовом до Ясинівської селищної ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, мотивуючи свої вимоги тим, що під час експлуатації домоволодіння без відповідного проекту побудовані господарські споруди, якими немає можливості згідно до закону розпоряджатися.
У судовому засіданні представник позивачки - ОСОБА_1 підтримав заявлені позовні вимоги, на обгрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві, та зазначив, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_3 є власником домоволодіння АДРЕСА_1 Кіровського району м. Макіївки. За час експлуатації будинком були без затвердженої проектно-технічної документації самочинно збудував господарські споруди, технічний стан яких спеціалістами визнано задовільним. Без судового рішення про визнання за ОСОБА_4 права власності вказаний об'єкт самочинного будівництва не може бути прийнятий компетентним органом виконавчої влади в експлуатацію та вона позбавлена можливості розпоряджатися цим майном.
Посилаючись на викладені обставини, просить суд визнати за ОСОБА_2 право власності на садибу з розташованими на ній вказаними об'єктами самочинного будівництва.
Представник відповідача - голова Ясинівської селищної ради - Омельченко Д.А., який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, не використав наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, надавши суду письмову заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_2 та розгляд справи за їх відсутності, тому суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 травня 2006 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої Макіївської державної нотаріальної контори - житловий будинок АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3
Земельна ділянка під будівництво даної господарчої споруди була відведена встановленому на той час законом порядку, що підтверджено відповідним актом Главного УГА Макіївської міської ради. Земельна ділянка на теперішній час не приватизована, державний акт про право власності на землю не видавався.
За даними технічного паспорту- на садибний житловий будинок АДРЕСА_1, виготовленого службовою особою комунального підприємства „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки", станом на 31 березня 2006 року на земельній ділянці АДРЕСА_1 розташовані індивідуальний житловий будинок садибного типу по плану під літерою „А-1" загальною площею приміщень 100, 40 м2, житловою - 62, 0 м2, та самочинно збудовані господарські будови: сарай під літерою „В-1", літня кухня під літерою „Б-і" та вбиральня під літерою "Г-1".
Приписами статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на земельній ділянці АДРЕСА_1 самочинно збудовані господарчі будови: сарай під літерою „В-1", літня кухня під літерою „Б-1" та вбиральня під літерою "Г-1", без належно затвердженого проекту, тому ці об'єкти нерухомого майна визнаються судом самочинним будівництвом.
Відповідно до технічного висновку стану спірних споруд, проведеного спеціалістами комунального підприємства градобудівництва, архітектури та проектування, яке має ліцензію на виконання таких робіт серії АБ № 104413, самочинно збудовані господарчі будови: сарай під літерою, , В-Г', літня кухня під літерою „Б-І" та вбиральня під літерою Т-1" мають задовільний технічний стан, допущені до експлуатації та розташовані на земельній ділянці, яка призначена в цілях суспільних потреб.
Проведені зміни підтверджено довідкою КП „Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки" від 25 вересня 2008 року № 1/35-6922.
Відповідач не надав суду на день розгляду справи письмової заяви про вилучення цієї землі з метою зміни її цільового призначення. Судом не встановлено обставин, які заперечують можливість визнання за ОСОБА_2 права власності на самочинні забудови в судовому порядку.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 325 ЦК України фізична особа може бути власником будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.
Сарай, літня кухня та вбиральня, згідно вимог ст. 181 ЦК України віднесені до нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, яка призначена для суспільних потреб, переміщення їх є неможливим без знецінення та зміни їх призначення. Не обмежені законом, як виняток для знаходження у власності фізичної особи. Згідно до вимог ст. 381 ЦК України віднесені до споруд госпо-дарсько-побутового призначення, які разом з житловим будинком, входять до складу садиби, на яку може бути встановлено право власності.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, дані зазначених акту технічного обстеження і технічного паспорту комунального підприємства - бюро технічної інвентаризації, суд дійшов до висновку, що самочинна забудова об'єкту нерухомого майна, здійснена ОСОБА_2 без істотних порушень будівельних норм і правил. В результаті самочинного будівництва нею не порушені суспільні інтереси та законні права інших осіб.
За таких обставин суд визнає, що вимоги ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в складі садиби, є обгрунтованими і підлягає задоволенню.
Представник позивачки не вимагав компенсації за понесені судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду і розглядом цивільної справи.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, статтями 181, 325, 316, 376, 380, 381 Цивільного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на об'єкт самочинного будівництва садибу, розташовану за адресою: Донецька область, АДРЕСА_1, в склад якої входить: житловий будинок під літерою „А-1", загальною площею 100, 40 м2, житловою - 62, 0 м2, з належними до нього господарськими будовами: літня кухня під літерою „Б-1", сарай під літерою „В-1", дворова вбиральня під літерою "Г-1", огорожа.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Кіровського районного суду м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Кіровський районний суд міста Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.