Шевченківський районний суд м.Львова
Справа № 2а-1580/11
22 вересня 2011 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Єзерського Р.Б.
при секретарі Карпин Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області про виплату пенсії,-
31.08.2011 р. ОСОБА_1. звернувся з позовом до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по ненарахуванню та невиплаті в належному розмірі йому, як дитині війни надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії йому, як дитині війни за період часу з 01.01.2007 по 31.12.2007р., 01.01.2008 по 31.12.2008 р., 01.01.2009 по 31.12.2009 р., 01.01.2010 по 31.12.2010 р. з підвищенням її у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога з 1 січня 2007 по 31 грудня 2010 року не виплачувалася в повному обсязі, а тому позивач змушений звернутись до суду.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив позов задоволити.
Представник відповідача Лотиш Я.Я. згідно довіреності, копія якої міститься у матеріалах справи, в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив, зсилаючись на неврегульованость на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни. Крім цього вказав, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а тому просив в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія вказаної статті зупинена.
Проте, згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що не відповідає Конституції України п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз'яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009, 2010 році дія ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена не була і будь-які зміни у зазначений Закон не вносились, а відтак діє норма, згідно якої дітям війни виплачується підвищення в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову. Також, суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії як на причину невиконання покладених на нього зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України).
Однак відповідно до частини першої статті 99 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Положенням частини першої статті 100 КАС передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зважаючи на те, що позивач при обґрунтуванні своїх позовних вимог посилається на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року та рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року, які належним чином були оприлюднені в офіційних виданнях, суд приходить до переконання про відсутність достатніх підстав для поновлення строку звернення позивача до адміністративного суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 99, 159, 160 ч. 3 , 161 КАС України , ст. 152 ч. 2 Конституції України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного Управління пенсійного фонду України у Львівській області про виплату пенсії- відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після оголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Р. Б. Єзерський