Підлягає публікації в ЄДРСР
"12" жовтня 2011 р.Справа № 27/17-2506-2011
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання: Ярешко О.М.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 (представник діючий за довіреністю);
від відповідачів: 1. - ОСОБА_2 (представник діючий за довіреністю);
2. - не з'явились;
від 3-ї особи: не з'явились.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Комунального підприємства "Білгород-Дністровськводоканал";
до відповідачів: 1.Саратської районної державної адміністрації;
2.Саратської селищної ради Одеської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білгород-Дністровської міської ради
про стягнення 4667,9грн.
СУТЬ СПОРУ: Позивач -Комунальне підприємство "Білгород-Дністровськводоканал" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Саратської селищної ради Одеської області, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані транспортні послуги з перевезення питної води у розмірі 4667,90 грн. та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 31.12.2010р. відбулась аварійна ситуація у системі водопостачання смт Сарата, в зв'язку з чим, розпорядженням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Одеської обласної державної адміністрації №83 від 04.01.2011р. „Про забезпечення питною водою мешканців смт Сарата”, було зобов'язано Білгород-Дністровський міськвиконком направити в розпорядження Саратської райдержадміністрації спеціалізований автомобіль для перевезення питної води. При цьому, як зазначає позивач, з урахуванням надзвичайної ситуації на виконання вищевказаного розпорядження та розпорядження міського голови Білгород-Дністровської міської ради від 04.01.2011р. №1 „Про виділення в розпорядження Саратської райдержадміністрації спеціалізований автомобіль для перевезення питної води” протягом періоду з 04.01.2011р. по 10.01.2011р. КП "Білгород-Дністровськводоканал" були надані транспортні послуги з перевезення питної води для мешканців смт Сарата вартістю 4667,90 грн. Крім того, позивач вказує на те, договір про надання зазначених послуг з Саратською селищною радою Одеської області не укладався та вже після надання послуг відповідачу було направлено на підписання відповідний договір та акт виконаних робіт, між тим, вказаний договір та акт відповідачем не було підписано, при цьому будь-яких заперечень відповідача з даного приводу на адресу позивача не надходило. Разом з тим, позивач зазначає, що Саратською райдержадміністрацією з резервного фонду районного бюджету виділено Саратській селищній раді Одеської області грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. на першочергові заходи з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації в тому числі на оплату послуг з перевезення питної води, між тим, відповідач за послуги з перевезення питної води протягом періоду з 04.01.2011р. по 10.01.2011р. вартістю 4667,90 грн. не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 24.06.2011р., в порядку ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для встановлення повної та об'єктивної істини по справі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено Білгород-Дністровську міську раду.
Ухвалою суду від 08.07.2011р. за клопотанням позивача (вх. ГСОО № 21986/2011 від 08.07.2011р.), в порядку ст. 24 Господарського процесуального кодексу України здійснено заміну первісного відповідача - Саратську селищну раду Одеської області на належного відповідача -Саратську районну державну адміністрацію.
У судовому засіданні 05.09.2011р. представник Саратської районної державної адміністрації надав до суду докази, згідно яких вбачається, що 06.01.2011р. Саратською районною державною адміністрацією було перераховано грошові кошти резевного фонду у розмірі 30 000,00 грн. на рахунок Саратської селищної ради Одеської області, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.01.2011р. Як зазначає представник відповідача, відповідні дії Саратською районною державною адміністрацією здійснено на виконання розпорядження виконуючого обов'язки голови Саратської районної державної адміністрації Одеської області від 05.01.2011р. за № 3/А-2011 „Про виділення коштів з резервного фонду районного бюджету на ліквідацію наслідків аварії на водогінній мережі смт Сарата.”
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Саратської районної державної адміністрації, суд дійшов висновку щодо наявності підстав та необхідності залучення до участі у справі іншого відповідача -Саратської селищної ради Одеської області, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 05.09.2011р., в порядку ч.1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, Саратську селищну раду Одеської області було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача.
У судовому засіданні 12.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач 1 - Саратська районна державна адміністрація, надавши відзив на позов (вх. ГСОО №30666/2011 від 05.09.2011р.), проти позову заперечує та зазначає, що Саратська районна державна адміністрація є самостійною юридичною особою, яка фінансується з Державного бюджету України, при цьому, будь-яких договірних стосунків між відповідачем та КП "Білгород-Дністровськводоканал" з приводу поставки питної води до смт Сарата не існує, в зв'язку з чим позовні вимоги КП "Білгород-Дністровськводоканал" вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Разом з тим, відповідач зазначає, що субвенція у розмірі 30000,00 грн., відповідно до розпорядження голови Саратської районної державної адміністрації №3/А-2011 від 05.01.2011р. „Про виділення коштів з резервного фонду районного бюджету на ліквідацію наслідків аварії на водогінній мережі смт Сарата”, перерахована на поточний рахунок Саратської селищної ради Одеської області, оскільки надзвичайна ситуація виникла в смт Сарата та водогінна мережа знаходиться на балансі селищної ради. Отже, відповідач вважає, що ним проведено організацію заходів щодо ліквідації наслідків аварії в смт Сарата відповідно до законодавства.
Вдповідач 2 - Саратська селищна рада у судові засідання не з'явився, між тим надав до суду письмові пояснення (вх. ГСОО №33821/2011 від 30.09.2011р.), згідно яких проти позову заперечує та просить суд розглянути справу за відсутністю його представника. При цьому, зазначив що субвенція у розмірі 30000,00 грн., яка надійшла з резервного фонду районного бюджету від Саратської райдержадміністрації використана за призначенням та вказані кошти перераховані КП „Сарата” за надані послуги по постачанню питної води в смт Сарата з 04.01.2011р. по 10.01.2011р., в підтвердження чого до канцелярії суду відповідачем із супровідним листом (вх. ГСОО №35361/2011 від 13.10.2011р.) надані відповідні документи.
Представник третьої особи - Білгород-Дністровської міської ради, надавши письмові пояснення (вх. ГСОО №27019/2011 від 08.08.2011р.) позовні вимоги КП "Білгород-Дністровськводоканал" підтримав у повному обсязі, між тим, у судовому засіданні 12.10.2011р. зазначив, що дійсно між відповідачем 2 та КП „Сарата” укладено договір про надання послуг з постачання питної води до смт Сарата у період з 04.01.2011р. по 10.01.2011р., в зв'язку з чим будь-якої правової позиції щодо суті спору не висловив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив:
Як встановлено матеріалами справи 31 грудня 2010 року трапилась надзвичайна ситуація -внаслідок потрапляння забруднених стоків у систему водопостачання значна частина мешканців смт Сарата залишилась без придатної питної води.
Згідно розпорядження Саратської районної державної адміністрації №456/А-2010 від 08.12.2010р. „Про утворення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій районної державної адміністрації” створено комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації (надалі -комісія), затверджено її склад та положення про неї.
У відповідності до ст. 1 Положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій райдержадміністрації, затвердженого Розпорядженням голови райдержадміністрації від 08.12.2010р. №456/А-2010, дана комісія є постійно діючим органом, який координує діяльність місцевих органів виконавчої влади, пов'язану з безпекою та захистом населення і територій, реагує на надзвичайні ситуації природного і техногенного походження.
Згідно ст. 2 вказаного положення основними завданнями комісії є:
- координація діяльності органів управління, сил та засобів ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;
- організація першочергових заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуації місцевого рівня;
- участь у здійсненні заходів у сфері цивільного захисту та техногенно-екологічної безпеки району;
- планування роботи з розгляду питань, пов'язаних із запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Розпорядженням комісії від 04.01.2011р. №83 „Про забезпечення питною водою мешканців смт Сарата”, з метою недопущення виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної із забрудненням системи водопостачання, забезпечення збереження життя та здоров'я людей було доручено провести наступні роботи, зокрема:
1) Саратській райдержадміністрації -організувати розміщення, харчування, оплату роботи направлених з інших районів водіїв спеціалізованих автомобілів та заправку автомобілів за рахунок райдержадміністрації;
2) Білгород-Дністровському міськвиконкому направити в розпорядження Саратської райдержадміністрації спеціалізований автомобіль для перевезення питної води на період завершення лабораторних досліджень санітарно-епідеміологічною службою.
На виконання розпорядження №83 від 04.01.2011р., відповідно до розпорядження міського голови Білгород-Дністровської міської ради „Про виділення в розпорядження Саратської райдержадміністрації спеціалізованого автомобіля для перевезення питної води” №1 від 04.01.2011р. КП "Білгород-Дністровськводоканал" доручено до 12:00 04.01.2011р. вжити заходи щодо направлення в розпорядження Саратської райдержадміністрації спеціалізованого автомобілю для перевезення питної води на період завершення лабораторних досліджень санітарно-епідеміологічною службою.
Наказом КП "Білгород-Дністровськводоканал" №12-ПД від 04.01.2011р., вирішено направити автомобіль ЗИЛ-130ПМ, у розпорядження Саратської райдержадміністрації. Та, як зазначає позивач, КП "Білгород-Дністровськводоканал", протягом періоду з 04.01.2011р. по 10.01.2011р., Саратській селищній раді надавало транспортні послуги щодо перевезення питної води до смт Сарата, про що свідчить наявні в матеріалах справи первинні документи, а саме посвідчення про відрядження водія до смт Сарата (а.с.24-25), табель відпрацьованого часу за січень 2011р. даними водіями (а.с.50) та подорожні листи вантажного автомобіля (а.с.48-49).
18.01.2011 року КП "Білгород-Дністровськводоканал" звернувся до Саратської селищної ради з листом №15-37-20 від 18.01.2011р., згідно якого просив селищну раду відшкодувати витрати на надання послуг по підвезенню води населенню смт Сарата у розмірі 4667,90 грн. з урахуванням ПДВ.
В порядку досудового врегулювання спору, 17.03.2011р. позивачем було направлено на адресу Саратської селищної ради претензію №12-05-160 (а.с. 22) з вимогою погасити існуючу заборгованість перед КП "Білгород-Дністровськводоканал" до 31.03.2011р. та підписати договір та акт виконаних робіт, які були надіслані раніше, а також даною претензією відповідача попереджено, що, в разі невиконання вимог претензії, КП "Білгород-Дністровськводоканал" буде змушене звернутись до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів. Зазначена претензія була отримана відповідачем 28.03.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 23), між тим, залишена ним без відповіді та задоволення.
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:
У відповідності до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та у встановленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду відповідно до встановленої підвідомчості господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу вимог ст. 2 Закону України “Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Приписами ст. 33 цього кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Крім того, положеннями ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається із змісту позовних вимог, підставою для звернення з відповідним позовом є неналежне виконання відповідачами своїх зобов'язань щодо сплати за надані транспортні послуги з перевезення питної води для мешканців смт Сарата у період з 04.01.2011р. по 10.01.2011р.
Між тим, розглянувши надані позивачем документи, суд зазначає наступне:
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно протоколу №7 від 25.02.2011р. виїзного засідання робочої групи комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації вирішено: 1) Саратській райдержадміністрації та Саратській селищній раді - сумісно з Татарбунарською райдержадміністрацією, Білгород-Дністровським міськвиконкомом та їх підрозділами остаточно вирішити питання щодо проведення розрахунків за надані послуги з перевезення питної води; 2) Саратській селищній раді -забезпечити якісне проведення аварійно-відновлюваних робіт в обсягах, відповідно до виділеної субвенції.
Як зазначає позивач, між сторонами, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України та ст. 639 Цивільного кодексу України, укладено договір у довільній (спрощеній) формі, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а договірних стосунків з відповідачами не оформлено.
Між тим, як встановлено матеріалами справи, згідно розпорядження Саратської районної державної адміністрації №3/А-2011 від 05.01.2011р., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. №415 „Про затвердження порядку використання коштів резервного фонду бюджету”, рішення комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 04.01.2011 р. №2 „ Про ліквідацію причин аварії на водогоні та заходи щодо недопущення кишкових інфекцій серед населення смт Сарата" було доручено:
1) фінансовому управлінню районної державної адміністрації виділити із резервного фонду районного бюджету Саратській селищній раді 30000 грн. на ліквідацію наслідків аварії на водогінній мережі смт. Сарата;
2) голові виконкому Саратської селищної ради використати кошти за призначенням та інформувати про виконані роботи фінансове управління райдержадміністрації.
06.01.2011 року Саратською райдержадміністрацією грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. перераховано на поточний рахунок Саратської селищної ради, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 06.01.2011р. та зазначеного призначення платежу -„Інша субвенція з районного бюджету Саратській с/раді, КЕКВ 1320.”
Згідно звіту „Про виконання місцевих бюджетів за доходами” за 06.01.2011р. зазначені кошти Саратською селищною радою були використані за цільовим призначенням, що підтверджується договором №1 від 13.01.2011р. укладеним між Саратською селищною радою та КП „Сарата” щодо надання послуг по підвезенню води спеціалізованим автотранспортом, актом виконаних робіт №1 від 13.01.2011р. на суму 30000,00 грн. При цьому, як зазначає Саратська селищна рада, саме КП „Сарата” виконувало роботи щодо підвезення питної води мешканцям смт Сарата у період з 04.01.2011р. по 10.01.2011р., на підставі договірних відносин, в зв'язку з чим, після підписання акту виконаних робіт, згідно платіжного доручення №2 від 13.01.2011р., грошові кошти у розмірі 30000,00 грн. Саратською селищною радою перераховано на розрахунковий рахунок КП „Сарата” в якості плати за надані послуги з підвезення води.
Отже, вищенаведені обставини свідчать про те, що в межах ліквідації причин аварії на водогоні та запровадженні заходів щодо недопущення кишкових інфекцій серед населення смт Сарата, відповідачами було вжито заходи, з метою чого, Саратською райдержадміністрацією було перераховано Саратській селищній раді субвенцію, а Саратською селищною радою, було укладено з КП „Сарата” договір №1 від 13.01.2011р. про надання послуг по підвезенню води спеціалізованим автотранспортом, та за актом виконаних робіт №1 від 13.01.2011р., КП „Сарата” виконало дані роботи.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність з відповідачами будь-яких договірних відносин, що тягне за собою відсутність договірних зобов'язань у відповідачів щодо сплати 4 667,90 грн., в зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги КП „Білгород-Дністровськводоканал” необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, підстави для відшкодування позивачу витрат по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відсутні.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.
Суддя Невінгловська Ю.М.
Повний текст рішення складено 17.10.2011р.