Підлягає публікації в ЄДРСР
"10" жовтня 2011 р.Справа № 16/17-2907-2011
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 01/11-1369 від 05.07.2011р.;
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” до виробничо-комерційної фірми „Олмі ЛТД”, малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, про стягнення 19 764,61 грн., -
Комунальне підприємство „Теплопостачання міста Одеси” (надалі за текстом -КП „Теплопостачання міста Одеси”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до виробничо-комерційної фірми „Олмі ЛТД”, малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, (надалі за текстом -ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД”) про стягнення 19 764,61 грн. заборгованості за договором на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе обов'язків щодо здійснення оплати за спожиту теплову енергію.
На адресу відповідача ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД”, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у відповідності до витягу з цього реєстру від 09.09.2011р. /а.с. 101-103/, а також на адресу, зазначену позивачем у поданій ним позовній заяві, господарським судом, в порядку ст. 87 ГПК України, надсилались копії процесуальних документів, винесених в ході розгляду справи № 16 / 17 -2907 -2011. Конверти з поштовими відправленнями, надіслані на адресу ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД”, були повернуті до господарського суду у зв'язку з неможливістю їх вручення адресату.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, надісланої на юридичну адресу ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що був повернутий органом зв'язку з позначкою "адресат вибув" та "адресат відсутній", вважається належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення належним чином ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” про час і місце проведення судових засідань по даній справі (згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. № 01-8/1228).
За таких обставин господарський суд дійшов висновку щодо належного повідомлення ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” про час та місце розгляду даної справи. Однак, незважаючи на це, даний відповідач жодного разу не скористався наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі, відзиву на позов не надав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.10.2007р. між КП „Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація), яке було створено шляхом реорганізації комунального підприємства „Одестеплокомуненерго” та комунального підприємства „Одестеплоенерго” шляхом їх злиття на підставі рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006р., та державним підприємством ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” (Споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії № 6369, відповідно до розділу 1 якого Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію, а Споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором. Теплова енергія постачається Споживачу на опалювання нежилого приміщення по вул. Софіївська, 5-Б, в обсягах згідно Додатку 1 до цього договору (п. 2.1. договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р.).
Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.
Виходячи з умов п.п. 10.1, 10.4 договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. сторони домовилися, що даний договір набуває чинності з 01.10.2007р. та діє до 31.12. 2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. В матеріалах справи відсутні докази волевиявлення жодної із сторін названого договору на припинення його дії, у зв'язку з чим, суд доходить висновку, що договір на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., укладений між сторонами по справі, був пролонгований на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені сторонами в момент його укладення, та на момент вирішення цього спору не є розірваним.
В силу положень ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Положеннями п. 4.2. договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. встановлено, що до обов'язків Теплопостачальної організації віднесено забезпечення постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1. Згідно з додатком № 1 до договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. сторонами даного договору було погоджено орієнтовний обсяг поставки теплової енергії на рік у розмірі 38,94 Гкал, з визначенням щомісячних обсягів постачання, орієнтовною вартістю 11 111,40 грн. виходячи з тарифу у розмірі 285,39 грн. за 1 Гкал теплової енергії.
У відповідності до ст. 276 Господарського кодексу України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Показники якості енергії узгоджуються сторонами на підставі державних стандартів або технічних умов шляхом погодження переліку (величини) показників, підтримання яких є обов'язком для сторін договору. Строки постачання енергії встановлюються сторонами у договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Основним обліковим періодом енергопостачання є декада, з коригуванням обсягів протягом доби. Сторони можуть погоджувати постачання енергії протягом доби за годинами, а також час і тривалість максимальних та мінімальних навантажень. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Пунктом 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, передбачено, що теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше.
Позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. шляхом безперервного постачання теплової енергії відповідачу на опалення нежилого приміщення по вул. Софіївська, 5-Б, у відповідності до погоджених у Додатку 1 обсягах протягом строку дії названого договору, що не спростовано з боку ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД”.
Згідно з п.п. 3.2.2, 6.1, 6.3, 6.4 договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, що передбачені цим договором. Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів 285,39 за 1 Гкал. на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує Теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.
Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України зобов'язання із своєчасного та повного здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з липня 2009р. до моменту звернення до суду із даним позовом належним чином виконані не були, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” заборгованості за спожиту на підставі названого договору теплову енергію в сумі 19 764,61 грн.
Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як встановлено судом в ході вирішення даного спору та, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України не спростовано відповідачем, позивачем протягом строку дії договору безперервно здійснювалось постачання теплової енергії ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., що свідчить про належне виконання з боку КП „Теплопостачання міста Одеси” прийнятих на себе зобов'язань за названим договором.
В свою чергу, положеннями п.п. 3.2.2, 6.1, 6.3, 6.4 договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., зміст яких було наведено вище по тексту рішення, встановлено обов'язок ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” здійснювати оплату спожитої ним теплової енергії, в тому числі виходячи з заявленої позивачем вартості, згідно із встановленими тарифами, за три дні до початку розрахункового періоду, яким є календарний місяць. Наведене цілком кореспондується з приписами п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України, у відповідності до яких оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Однак відповідачем систематично нездійснювалась своєчасна та в повному обсязі оплата вартості спожитої ним теплової енергії, чим були порушені прийняті на себе зобов'язання за договором на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., внаслідок чого позивачем була нарахована заборгованість за поставлену ним теплову енергію в сумі 19 764,61 грн., яка на момент вирішення даного спору є непогашеною.
Розглянувши здійснений позивачем розрахунок заборгованості ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” за спожиту теплову енергію /а.с. 111 -112/, господарський суд відзначає, що в якості підстави нарахування суми заборгованості КП „Теплопостачання міста Одеси” використано розмір встановленого тарифу за 1 Гкал. спожитої теплової енергії. Вирішуючи даний спір по суті, господарський суд вважає за необхідне визначити обґрунтованість застосування даних тарифів позивачем.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612 „Про перехід до розрахунків на послуги з централізованого опалення за двоставковими тарифами, та встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для КП „Теплопостачання міста Одеси” було встановлено з 01.01.2009р. тариф на послуги з постачання теплової енергії, які надаються КП „Теплопостачання міста Одеси”, у розмірі 528,65 грн. за 1 Гкал для інших споживачів. При цьому п.п. 2, 3.4 даного рішення органу місцевого самоврядування було визначено, що встановлені тарифи підлягають коригуванню в разі зміни цін на паливно-енергетичні ресурси (природний газ, електроенергія, вода на технологічні потреби), купованої теплової енергії, вартості холодної води на підігрів, ставок податків та зборів (обов'язкових платежів), рівня заробітної плати, відповідно до законодавчих актів, галузевої угоди. Також було доручено КП „Теплопостачання міста Одеси” розрахунки коригування тарифів погоджувати з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності Одеської міської ради.
В свою чергу, на виконання умов вищезазначеного рішення Одеської міської ради, позивачем було здійснено коригування тарифів щодо вартості теплової енергії. Згідно зі здійсненим КП „Теплопостачання міста Одеси” розрахунком коефіцієнтів коригування тарифів на теплову енергію для бюджетних організацій та інших споживачів, які були введені в дію з 01.07.2009р. та попередньо погоджені з управлінням економіки, інвестиційної політики та зовнішньоекономічної діяльності, було встановлено тариф на теплову енергію для інших споживачів, відмінних від бюджетних установ, в розмірі 660,64 грн. Саме цей тариф було застосовано позивачем при здійсненні розрахунку вартості спожитої ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” теплової енергії за період з листопада 2009р. по грудень 2010р.
Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Положеннями ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
У відповідності до ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р., чинній на час прийняття рішення Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Таким чином, господарський суд визнає обґрунтованим та законним застосування КП „Теплопостачання міста Одеси” тарифів, встановлених та скорегованих на підставі рішення Одеської міської ради від 20.12.2008р. № 1612 „Про перехід до розрахунків на послуги з централізованого опалення за двоставковими тарифами, та встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення і гарячого водопостачання для КП „Теплопостачання міста Одеси” в розмірі 660,64 грн. за 1 Гкал до визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії на підставі договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р. за період з листопада 2009р. по грудень 2010р. включно.
В подальшому, ч. 3 ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” згідно із Законом України від 09.07.2010р. № 2479-VI було викладено в наступній редакції: тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.
В свою чергу, ст. 19 Законом України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.) установлено, що національна комісія регулювання електроенергетики України виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення до закінчення процесу формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України. До встановлення Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифів на теплову енергію, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) мережами, постачання теплової енергії, а також тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення діють тарифи, що встановлені відповідно органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2010р. № 1776 „Про затвердження тарифів на теплову енергію КП „Теплопостачання міста Одеси” затверджено позивачу з 01.01.2011р. тариф на теплову енергію для інших споживачів в розмірі 475,25 грн. за 1 Гкал (без ПДВ), тобто в сумі 570,30 грн. з урахуванням ПДВ.
Даний тариф був застосований КП „Теплопостачання міста Одеси” для розрахунку вартості спожитої ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” теплової енергії за період з січня 2011р. по квітень 2011р. включно, що цілком відповідає приписам ст. 20 Закону України „Про теплопостачання (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI) та приписам ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.).
З огляду на викладене, господарський суд визнає обґрунтованим та законним застосування тарифів, яке було здійснено КП „Теплопостачання міста Одеси” для визначення вартості спожитої відповідачем теплової енергії на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р.
При цьому, господарський суд відзначає факт обізнаності ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” із тарифами, що застосовуються для визначення вартості спожитої ним теплової енергії на виконання умов договору на постачання теплової енергії № 6369 від 01.10.2007р., що підтверджується гарантійним листом відповідача від 19.04.2011р. № 19/04-1, згідно з яким останнім було визнано заборгованість за спожиту в 2010 році теплову енергію станом на квітень місяць в сумі 9086,11 грн. та надано гарантії поступового погашення даного боргу, які були частково виконані на суму 4 000 грн., що підтверджується наданими КП „Теплопостачання міста Одеси” виписками з власних особових рахунків.
Заслуговує на увагу і той факт, що аналогічна сума боргу відповідача в розмірі 9086,11 грн. станом на квітень 2010р. була наведена позивачем у розрахунку заборгованості ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” за спожиту теплову енергію /а.с. 111 -112/.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, господарський суд визнає обґрунтованою та доведеною суму заборгованості відповідача перед КП „Теплопостачання міста Одеси” за поставлену теплову енергію в розмірі 19 764,61 грн., яка витікає з умов укладеної між сторонами угоди та положень чинного законодавства. Доказів, спростовуючих викладене, ВКФ ТОВ „Олмі ЛТД” в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, суду надано не було.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Підсумовуючи все наведене вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог КП „Теплопостачання міста Одеси”. Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь КП „Теплопостачанням міста Одеси” заборгованість в сумі 19 764,61 грн. відповідно до положень ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р.), ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI), ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.), п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198.
Судові витрати зі сплати державного мита та оплати послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 629, 632 ЦК України, ст.ст. 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 02.06.2005р.), ст. 20 Закону України „Про теплопостачання” від 02.06.2005р. № 2633-IV (в редакції Закону України від 09.07.2010р. № 2479-VI), ст. 19 Закону України „Про національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України” від 09.07.2010р. № 2479-VI (в редакції Закону України від 07.10.2010р.), п. 29 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з виробничо-комерційної фірми „Олмі ЛТД” малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65026, м. Одеса, пров. Педагогічний, 3 / 4, код ЄДРПОУ 19217038, р/р 26002964866167 в ОФ ПУМБ, МФО 328191) на користь комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Банківська, 1-Б, м. Одеса, код ЄДРПОУ 34674102, р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) заборгованість в сумі 19 764 грн. 61 коп. /дев'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят чотири грн. 61 коп./, витрати зі сплати державного мита в сумі 197 грн. 64 коп. /сто дев'яносто сім грн. 64 коп./, витрати на оплату послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. /двісті тридцять шість грн. 00 коп./. Наказ видати.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано 17.10.2011р.
Суддя Желєзна С.П.