Україна
22ц-11339/11 Головуючий у 1 й інстанції - Ткаченко Н.В.
Категорія 26 Доповідач - Черненкова Л.А.
29 вересня 2011 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А.
суддів - Дерев'янка О.Г., Красвітної Т.П.
при секретарі - Косенко І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
23 червня 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду із вказаною позовною заявою, за якою просив стягнути з відповідача на користь ПриватБанку заборгованість у розмірі 92 493,22 грн. за кредитним договором № ZPO0GA00000330 від 03.04.2007 року та судові витрати, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором отримав у позивача кредит у сумі 112 600 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02.04.2017 року. У порушення умов договору ОСОБА_2 свої зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 26.05.2009 року має заборгованість - 92 493,22 грн. Зазначені зобов'язання за вказаним договором забезпечено порукою згідно договору поруки № 467 від 12.01.2009 року, укладеного позивачем з поручителем ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус".
Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 вересня 2009 року замінено сторону позивача із ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.23).
25 листопада 2009 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк»та ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус" про визнання недійсним договору поруки № 467, укладеного 12.01.2009 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк»та товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус".
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк»до ТОВ «УФА «Верус», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості -залишено без розгляду; стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк»на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.; зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк»до ТОВ «УФА «Верус»про визнання договору недійсним -повернено позивачеві; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. повернено ОСОБА_2; роз'яснено ОСОБА_2 його право на звернення до суду окремо (як з первісним) позовом з урахуванням правил щодо підсудності розгляду цивільних справ.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати в частині повернення зустрічної позовної заяви, та зобов'язати Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська вирішити питання про відкриття провадження у справі та розгляд зустрічного позову від 24.11.2009 року ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк»до ТОВ «УФА «Верус»про визнання недійсним договору поруки № 467 від 12.01.2009 року, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, вважає за необхідне її задовольнити частково з наступних підстав.
Повертаючи зустрічну позовну заяву, районний суд виходив з того, що первинний позов ПАТ КБ «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості даною ухвалою залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України, питання про об'єднання в одне провадження з первинним зустрічного позову ОСОБА_2 судом не розглядалось, то на підставі ч.3 ст. 123 ЦПК України, суд вважає за можливе повернути зустрічну позовну заяву, яка була подана 25.11.2009 року з її уточненнями від 26.01.2010 року.
Проте погодитись з висновком суду першої інстанції не можна з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України, ч.1 -відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті; ч.2 -зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову; ч.3 -вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зустрічний позов - є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача.
Зустрічний позов може бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного з співпозивачів).
Умовами пред'явлення зустрічного позову є:
а) взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним, з огляду на те, що вони виникають з одних правовідносин;
б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, якщо:
- вимоги за позовами можуть зараховуватися;
- задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Про об'єднання зустрічного та первісного позову суд виносить ухвалу, яка не підлягає оскарженню, оскільки не перешкоджає розглядові цивільної справи.
Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Суд, керуючись ст. 123 ЦПК України при поверненні зустрічного позову позивачу, не врахував, що дана норма закону не передбачає зазначену процесуальну дію, як повернення заяви.
Стаття 121 ЦПК України регулює процесуальні питання повернення заяви.
Відповідно до ч.3 ст. 121 ЦПК України суд повертає позовну заяву у випадках за вичерпним переліком підстав, за якими не передбачено повернення заяви на підставі залишення первісного позову без розгляду.
Згідно роз'ясненням постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду»п.10 ч.3 - у випадку пред'явлення зустрічного позову відповідачем або позову третьої особи із самостійними вимогами при проведенні попереднього судового засідання суд за наявності для цього підстав постановляє ухвалу про об'єднання цих вимог в одне провадження.
Згідно роз'ясненням постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»п. 15 - «судам слід мати на увазі, що оскільки від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об'єднання і роз'єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог, то ці процесуальні дії необхідно провадити у точній відповідності з правилами, встановленими статтями 123 - 126 ЦПК.
Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання (частина перша статті 123 ЦПК), а треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу шляхом пред'явлення позову до однієї чи обох сторін до закінчення судового розгляду (частина перша статті 34 ЦПК).
Позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі)».
Цивільним процесуальним законодавством України не передбачено відкриття провадження у справі за зустрічним позовом.
Відповідно до вимог статті 123 ЦПК України за пред'явленим зустрічним позовом суд вирішує питання про можливість його прийняття та можливість об'єднання в одне провадження з первісним позовом з урахуванням зазначених підстав у частині 2 цієї статті та згідно з положеннями ч.1 ст. 126 ЦПК України.
Судова колегія вважає, що ухвала суду постановлена з порушенням порядку, встановленого для його вирішення, тому ухвала суду першої інстанції в частині повернення зустрічного позову підлягає скасуванню з направленням справи до того ж суду для вирішення питання про можливість прийняття зустрічного позову за цією справою.
Керуючись ст.ст.304,307, п.3 ст.312, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -задовольнити частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2011 року - скасувати в частині повернення зустрічного позову, справу направити до цього ж суду на новий розгляд питання про можливість прийняття зустрічного позову ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», товариства з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус" про визнання недійсним договору поруки № 467, укладеного 12.01.2009 року між закритим акціонерним товариством комерційного банку «ПриватБанк»та товариством з обмеженою відповідальністю "Українське фінансове агентство "Верус".
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя
Судді колегії