Україна
22ц-10557/11 Головуючий у 1 й інстанції - Трещова В.В.
Категорія 56 Доповідач - Куценко Т.Р.
29 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів - Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі - Коляді О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2011 року за позовом
ОСОБА_2 до Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер»будинку № 46 по вулиці Набережній перемоги», треті особи: ОСОБА_3, Відкрите акціонерне товариство Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго»Дніпропетровські міські електричні мережі»про визнання незаконними дій щодо відключення електропостачання в житло та відновлення електропостачання з укладенням договору, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.07.2011 року скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 було відмовлено в її позовних вимогах до відповідачів про визнання незаконним дій щодо відключення електропостачання в житло та відновлення електропостачання з укладанням договору /а.с. 68-69/.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_2 посилається на те, що рішення суду є незаконним та постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с. 75-83/.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 проживає в кімнаті 808а, гуртожитку розташованого в будинку 46 по вул. Набережна Перемоги в м. Дніпропетровську.
В даному будинку діє Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер»до складу якого позивачка не входить.
20.02.2009 року між Органом самоорганізації населення «Будинковий комітет «Лідер»та ВАТ ЕК «Дніпрообленерго»в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»було укладено договір про постачання електричної енергії.
Позивачка користувалася електроенергією з електромережі але оплату належним чином не здійснювала, договір про використання електроенергії не укладала і з таким питанням до відповідача не зверталася.
У липні 2010 року позивачка звернулася до ВАТ ЕК «Дніпрообленерго»в особі «Дніпропетровських міських електричних мереж»та їй було роз'яснено які саме дії повинна вчинити позивачка та які документи надати для укладення договору з нею. Позивачка ці умови не виконала, а тому договір не було укладено.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню, оскільки відповідач не є енергопостачальною організацією і не має ні повноважень ні правових підстав для здійснення енергопостачання населення.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають частковому задоволенню.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Щодо посилань позивачки в апеляційній скарзі на правила по споживанню електроенергії, укладання договору між споживачем та енергопостачальником, то вони не можуть бути прийняті до уваги через те, що Правила користування електричною енергією які затверджені постановою НКРЕ від 31.07.1996 року не передбачають можливості та обов'язку постачання електричної енергії юридичною особою, яка не є постачальником вказаної енергії за відповідними статутними та іншими дозвільними документами, які необхідні для здійснення такої діяльності. В своїй позовній заяві позивачка відповідачем вказала ОСН «Будинкового комітету «Лідер»будинку № 46 по вул. Набережній Перемоги», а згідно Положення вони не є енергопостачальною організацією і не мають ні повноважень ні правових підстав для здійснення енергопостачання населенню.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 липня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту ї проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: