Україна
22ц-7645/11 Головуючий у 1 й інстанції - Багрова А.Г.
Категорія 26 Доповідач - Перцова В.А.
8 вересня 2011 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі :
Головуючого судді: Перцової В.А.
Суддів : Калиновського А.Б., Лисичної Н.М.
При секретарі: Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -
ПАТ "Райффазен Банк Аваль" (далі -Банк) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором у сумі 14 002,44 грн.
В обґрунтування позовних вимог Банк посилався на те, що 3 серпня 2006 року між ним та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/106364/3142/82 про надання кредиту у сумі 15 000 грн. строком на 36 місяців із сплатою 17 відсотків річних. В той же день, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором, Банком було укладено договори поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5
У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не виконувала обов'язки по погашенню кредиту та сплаті відсотків, утворилась заборгованість по кредиту у сумі 7716,78 грн., по відсоткам -2741,79 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань Банком була нарахована пеня у розмірі 3543,87 грн.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2011 року позов задоволено.
ОСОБА_3 звернулась до апеляційного суду із апеляційною скаргою і просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд не врахував вимоги норм матеріального права, обставини справи та строк позовної давності.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що 3 серпня 2006 року між ПАТ "Райффазен Банк Аваль" і ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/06364/3142/82, згідно умов якого вона отримала кредит у сумі 15 000 грн. строком на 36 місяців з виплатою 17% річних.
В той же день, в забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань по кредитному договору, Банком були укладені договори поруки з ОСОБА_4 та ОСОБА_5
На отримані кредитні кошти ОСОБА_3 3 серпня 2006 року придбала пластикові вікна у ПП ОСОБА_6
Свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті процентів ОСОБА_3 не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 13 березня 2010 року по кредиту -7 716,78 грн., по процентам -2 741,79 грн. У зв'язку з цим Банком було нараховано пеню за порушення строків погашення кредитної заборгованості та заборгованості по процентам.
Апеляційний суд вважає, що за таких обставин, міськрайонний суд, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 543, 553, 1050, 1054 ЦК України, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність стягнення в солідарному порядку з відповідачів на користь Банку суми заборгованості по кредиту, процентам та пені.
Доводи в апеляційній скарзі ОСОБА_3 про те, що суд не з'ясував обставини справи щодо недійсності кредитного договору не можуть бути прийняті до уваги і бути підставою для скасування рішення суду, оскільки, позовні вимоги щодо визнання кредитного договору недійсним ніким пред'явлені не були і це питання не було предметом розгляду в судовому засіданні.
Посилання в скарзі на недоведеність отримання ОСОБА_3 від Банку кредитних коштів спростовується банківськими документами, повідомленням Банку про продаж товару за рахунок кредитних коштів, тим, що ОСОБА_3 певний час виконувала обов'язок по погашенню кредиту.
Те, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_4 та ОСОБА_5, саме по собі не є підставою для скасування рішення суду з відмовою в задоволенні позову.
Разом з тим, апеляційний суд вважає, що вирішуючи питання про стягнення пені, суд першої інстанції не врахував вимоги закону щодо позовної давності.
Так, згідно п. ч. 1 ст. 258 ЦПК України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява Банком була подана до суду 19 квітня 2010 року (а. с. 5), а розрахунок пені було зроблено за період з 1 березня 2009 року (а. с. 20), тобто за межами встановленого законом строку.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, змінити рішення суду, зменшивши суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь Банку до 13 544 грн. 40 коп., зарахувавши до цієї суми пеню за період з 1 травня 2009 року та, відповідно, зменшивши суму судових витрат.
Керуючись ст.ст.307, 309 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 березня 2011 року змінити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффазен Банк Аваль" заборгованість у розмірі 13 544 (тринадцять тисяч п'ятсот сорок чотири) гривні 60 копійок та судові витрати в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень 44 копійки, а всього -13 800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень 04 копійки.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді: