Україна
22ц-6379/11 Головуючий у 1 й інстанції - Круговий О.О.
Категорія 40 Доповідач - Черненкова Л.А.
22 вересня 2011 року м. Дніпропетровськ
Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Черненкової Л.А
суддів - Дерев'янка О.Г., Красвітної Т.П.
при секретарі - Костюк Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на оскарження рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про зобов'язання провести перерахунок оплати за водопостачання, -
27 грудня 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач здійснює їй послуги з водопостачання та водовідведення, а вона сплачує своєчасно за надані послуги. Водопостачання обліковується лічильниками, які опломбовані та взяті на абонентський облік. У грудні 2009 року на її адресу надійшов припис про проведення періодичної державної перевірки засобів обліку, що знаходяться у неї в квартирі. Засоби обліку було розпломбовано, однак робіт по їх демонтажу, транспортуванню та монтажу відповідачем не було проведено. В вересні 2010 року нею самотужки була проведена вищезазначена робота. Повторне опломбування лічильників води після їх перевірки відповідачем виконано 11.09.2010 року, при цьому за період з 19 травня 2010 року по 11 вересня 2010 року відповідачем було нарахована оплату за свої послуги згідно тарифів за нормою споживання у відповідності до кількості зареєстрованих у квартирі осіб. Таким чином, вона вважає, що своїми діями відповідач порушив її права як споживача послуг, невірно здійснив нарахування плати за послуги з водопостачання згідно з нормами споживання за встановленими тарифами, а повинен був проводити нарахування з розрахунку середньомісячних показників обліку за попередня три місяці. Просила суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок їй за використану воду за період з 19 травня по 11 вересня 2010 року відповідно до середньомісячних показників засобів обліку по особовому рахунку НОМЕР_1 за попередні три місяці до дати опломбування лічильників води.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2011 року ухвалено: у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до комунального підприємства «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства про зобов'язання провести перерахунок оплати за водопостачання - відмовити.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах та межах позовних вимог, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами був укладений договір від 29.10.2006 року про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення. За вимогою відповідача позивач погодився зняти лічильники води на держперевірку при цьому погодився на розпломбовку лічильників. Позивачем самостійно, за власні кошти був зроблений демонтаж, транспортування на держперевірку, перевірка та монтаж лічильників води. 11.09.2010 року лічильники води було переопломбовано. А період з 19 травня 2010 року по 11 вересня 2010 року відповідачем було нарахована оплата за свої послуги згідно тарифів за нормою споживання у відповідності до кількості зареєстрованих у квартирі осіб.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, міськрайонний суд виходив з того, що позивач не скористався своїм правом досудового врегулювання спірного питання щодо розмежування зобов'язань з приводу проведення перевірок лічильників обліку, а погодився із запропонованою відповідачем пропозицією та самостійно виконав дії по їх демонтажу, транспортуванню, проведення технічної перевірки та монтажу лічильників, а тому суд вважає, що облік води за показами засобу обліку в квартирі позивача за спірний період не вівся саме з вини позивача. Відповідач правомірно здійснив нарахування плати за послуги з водопостачання згідно з нормами споживання за встановленими тарифами, а доводи позивача є безпідставними.
Відповідно до п. 3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокомунгоспу №190 від 27.06.2008 року, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 мсек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу до дня установки засобу обліку.
Відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 ЦК цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.
Згідно до вимог статті 15 ЦК України, ч.1 - кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; ч.2 - кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до вимог статті 16 ЦК України, ч1 - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; ч.2 - способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом; ч.3 - суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала відмова КП «Павлоградське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства»позивачу про перерахунок оплати за послуги з водопостачання за період з травня по вересень 2010 року виходячи з середньомісячних показників засобів обліку за попередні три місяці та надання розрахунку помісячного нарахування оплати за воду.
Разом з тим згідно з ч.1 ст. 3 ЦПК України, - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно статті 4 ЦПК України, ч.1 - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Таким чином, оскарження дій лише щодо факту відмови перерахування оплати за послуги водопостачання, що не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, - не передбачено діючим законодавством як спосіб захисту прав.
Зазначена відмова відповідача може бути визнане в якості доказу при вирішенні іншого спору, де б оспорювались дії, рішення, які є обов'язковими до виконання, зокрема, при заявленому позові про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання, при вирішенні яких суд зобов'язаний буде дати оцінку наданим доказам щодо правомірності дій та розміру заборгованості. Проте таких позовних вимог ніхто із сторін не заявляв.
Розглядаючи спір, судова колегія дійшла висновку про недоведеність наявності порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача за обставинами справи.
Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду постановлено у відповідності з вимогами закону та не має підстав для його скасування, і доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст.303,304, п.1 ч.1 ст.307, ст. 308, ч.1 п.1 ст.314, 317,319, ч.1 ст.218 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий суддя
Судді колегії