Україна
22ц-9985/11 Головуючий у 1 й інстанції - Антонюк О.А.
Категорія 56 Доповідач - Куценко Т.Р.
15 вересня 2011 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого -Куценко Т.Р.
суддів -Рудь В.В., Повєткіна В.В.
при секретарі -Коляді О.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року, по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», треті особи підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції в Дніпропетровській області, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання виконавчих написів нотаріуса такими, що не підлягають виконанню, -
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2011 року скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог в повному обсязі.
Зазначеним рішенням суду від 20.06.2011 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було відмовлено в задоволенні позовних вимог до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягають виконанню /а.с. 74-77/.
Як на підстави апеляційної скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 посилаються на те, що рішення суду є незаконним, необгрунтованим, та постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права /а.с. 79-80/.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно кредитних договорів № К-Д 014/02-40/ 312/1 від 11.05.2006 року, № К-Д 014/02-40/312/3 від 31.08.2007 року, № К-Г 014/02-40/285/1 від 11.05.2006 року та № К-Г 014/02-40/285/2 від 11.05.2006 року, укладених між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», позивачам було надано кредити зі сплатою відсотків за їх користування, також було укладено договори поруки та застави рухомого та нерухомого майна, з умовами яких позивачі погодилися та не оспорювали їх.
Банком виконані умови договору в частині надання кредитних коштів.
Договором передбачена сплата щомісячного платежу в період з 20 по 25 число кожного місяця у певній встановленій сумі, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди та комісії. Але з моменту укладення договору позивачі не виконували умови договорів, ухилялися від виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті коштів.
11.04.2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, за заявою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», вчинено виконавчий напис про безспірне задоволення вимог банку стосовно погашення боргу позивачів за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на автомобіль «Ніссан Максіма», реєстровий НОМЕР_1.
Зазначеним виконавчим написом задоволені вимоги банку щодо суми заборгованості, на підставі зазначеного виконавчого напису відкрите виконавче провадження, яке знаходиться на стадії примусового виконання. Виконавчий напис не є скасованим чи визнаним судом недійсним та має відповідну юридичну силу.
Позивачі вважають, що виконавчий напис виконано всупереч вимогам діючого законодавства, а тому він повинен бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, посилаючись на ч.1 ст. 590 ЦК України та ч.1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно яких звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що згідно ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат»нотаріус законно вчинив виконавчий напис, переконавшись у безспірності заборгованості боржника, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Висновки суду достатньо обгрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями самих сторін.
При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.
Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порушень матеріального чи процесуального закону, які б могли призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Щодо посилань апелянтів на те, що діюче законодавство не передбачає такий позасудовий засіб звернення стягнення на заставне майно, як стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса, то вони не можуть бути прийняті до уваги, так як відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадку і порядку, встановлених законом. В даному випадку, нотаріус при здійсненні нотаріального напису керувався ст. 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 1 «Переліку документів, по яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів державних нотаріальних контор».
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необгрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст.ст. 303, ст. 307,308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 -відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді :