Рішення від 12.10.2011 по справі 2-6/11

дата документу :

Справа № 2-1592/11р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„05” жовтня 2011 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Криворучка І.В.

при секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: Мирненська сільська рада, про визнання права власності на земельну ділянку,, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов зазначений позов, обґрунтовуючи і підтримуючи який в судовому засіданні позивач зазначив, що 21.03.2007р. на підставі договору дарування він став власником житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого в АДРЕСА_1, бориспільського р-ну Київської обл., який придбав у ОСОБА_3. На момент придбання земельна ділянка приватизована не була. Після придбання він став проживати в даному будинку та користуватися земельною ділянкою, яка знаходилася в користуванні ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, і йому стало відомо, що 28.11.2008р. ОСОБА_3 отримала державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на майно, спадкоємцем за законом є ОСОБА_2

У зв'язку з чим позивач просить суд визнати державний акт на право власності на вищевказану земельну ділянку, виданий на ім'я ОСОБА_3 недійсним, а також визнати за ним право власності на вказану земельну ділянку.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і пояснив суду, що дійсно є спадкоємцем після смерті ОСОБА_3

Представник третьої особи в судовому засіданні не з'явився, у своїй письмовій заяві з позовом погодився, просив слухати справу за відсутності їх представника.

Суд дослідив, проаналізував та оцінив зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що позов підлягає Частковому задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до договору дарування від 21.03.2007р. ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 домоволодіння під АДРЕСА_1, Бориспільського району Київської обл.(а.с.6).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №12184687 від 10.04.2007р. власником даного домоволодіння є позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування(а.с.7).

Відповідно до довідки Мирненської сільської ради №247 від 27.04.2011р., земельна ділянка площею 0,2002 га розташована по АДРЕСА_1 приватизована, виданий державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_3(а.с.10-11).

Відповідно до довідки Мирненської сільської ради №248 від 27.04.2011р., позивач зареєстрований по вищевказаній адресі, на даній житловій площі прописані та проживають 3 чоловіки, тобто сім'я позивача: дружина та син(а.с.9).

До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 р., згідно зі статтею 377 ЦК, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК Законом України від 27 квітня 2007 р. № 997-V -і згідно зі статтею 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

Отже державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2002га на ім'я ОСОБА_3, яка розташована в АДРЕСА_1 -слід визнати недійсним, оскільки відповідно до договору дарування від 21.03.2007р. позивач ОСОБА_1 став власником житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, то до нього мала переходити частина земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та частина земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування. Оскільки ОСОБА_3 була передана у власність вся земельна ділянка без врахування зазначених площ, такий державний акт є недійсним.

Виходячи з вищенаведеного, оскільки до ОСОБА_1 перейшло право власності на частину вищевказаної земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, та частина земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування, то визнати право власності на всю спірну земельну ділянку за ОСОБА_1 неможливо.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві -пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню на користь Держави, судові витрати у вигляді державного мита в розмірі 1\2 частини від суми попередньо сплаченого державного мита, що складає 347,05 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст..116 ЗК України, ст.ст.10,60, 210, 212, 213-215, 218 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,2002 га кадастровий номер 3220885701:01:002:0005 на ім'я ОСОБА_3, що розташована в АДРЕСА_1 -недійсним.

В іншій частині позовних вимог відмовити..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 попередньо понесені судові витрати у сумі 347(триста сорок сім) грн.. 05 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайсуд Київської області на протязі 10 (десяти) днів з моменту проголошення.

Суддя: І.В.Криворучко

Справа № 2-6/2011р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

Головуючого судді Криворучко І.В.

При секретарі Бердник О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі під час судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа на боці відповідача без самостійних вимог Бориспільське міське бюро технічної інвентаризації про зміну часток у спільній частковій власності та про поділ майна, що перебуває у спільній власності -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов зазначений позов, підтримуючи та обґрунтовуючи який представник позивача в судовому засіданні зазначає, що будинок АДРЕСА_2 належав на праві власності дідусеві сторін - ОСОБА_6 Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради №619 від 09.09.97р. «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків», йому була передана земельна ділянка розміром 0,100га.

ІНФОРМАЦІЯ_2 дідусь сторін - ОСОБА_6 помер, але ще за життя розпорядився належним йому на праві власності житловим будником АДРЕСА_2, подарувавши відповідачу 7/25 чистин житлового будинку, а позивачці заповідав 18/25 частин вказаного будинку.

Таким чином, відповідач по даній цивільній справі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_2 в м.Бориспіль: позивачці на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить 18/25 житлового будинку АДРЕСА_2, а відповідачу 7/25 цього ж будинку згідно договору дарування від 13.01.99р.

У січні 2003р. відповідач звернулась із заявою до виконкому Бориспільської міської ради про передачу їй у приватну власність земельної ділянки для обслуговування належної їй частини будинку по АДРЕСА_2.

Рішенням виконкому Бориспільської міської ради №38 від 21.01.03р. «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків на території м.Бориспіль»відповідачу передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,028га по АДРЕСА_2.

У вересні 2003р., після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка також звернулась із заявою до виконкому Бориспільської міської ради з проханням передати їй у приватну власність земельну ділянку для обслуговування належної їй частини житлового будинку АДРЕСА_2.

Рішенням виконкому Бориспільської міської ради № 857 від 30.09.03р. позивачці ОСОБА_4 передано у приватну власність - земельну ділянку розміром 0,072га по АДРЕСА_2, але отримати державний акт на право приватної власності на належну їй частину земельної ділянки вона не можу, у зв'язку з тим, що відповідач відмовляється від добровільного укладення договору про спільну часткову власність на земельну ділянку АДРЕСА_2.

Тому позивачка просить суд визначити порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_2, та виділити їй у користування 0,072га спірної земельної ділянки, а відповідачу 0,028га спірної земельної ділянки.

Зустрічний позов ОСОБА_5 позивачка ОСОБА_4 та її представник не визнали, просили відмовити у його задоволенні, оскільки частка відповідачки ОСОБА_5 визначилася договором дарування, яким їй подаровано 2 кімнати.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні основний позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні, оскільки вважають його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Однак просили задовольнити зустрічний позов, в якому вони просять суд : збільшити частку ОСОБА_5 у спільній частковій власності на будинок по АДРЕСА_2 та визнати за ОСОБА_5 право власності на 12/25 частин, а за ОСОБА_7 - право власності на 13/25 частин будинку по АДРЕСА_2, та поділити спільне з Відповідачем майно: житловий будинок, виділивши ОСОБА_5, згідно плану, квартиру № 2 та побудований нею гараж та душ.

Представник третьої особи на боці відповідача без самостійних вимог Бориспільське міське БТІ, документацію на переобладнано ОСОБА_5 не оформлена, житлова площа після переобладнання не змінилася, тому вона просить суд у позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4 відмовити.

Суд, дослідив, оцінив та проаналізував всі зібрані по справі докази у їх сукупності і дійшов висновку, що у задоволенні основного позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування від 13.01.1999р. ОСОБА_6 подарував ОСОБА_5 7/25 частини житлового будинку АДРЕСА_2(а.с.7).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 14.02.2003р., інша 18/25 частина житлового будинку АДРЕСА_2, належить позивачці за основним позовом ОСОБА_4

Таким чином, позивач та відповідач по даній цивільній справі є співвласниками житлового будинку №36 по вул.Будьонного в м.Бориспіль: позивачці за основним позовом ОСОБА_4 на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить 18/25 житлового будинку АДРЕСА_2, а відповідачу за основним позовом ОСОБА_5 7/25 цього ж будинку згідно договору дарування від 13.01.99р.

Відповідно до Рішення виконкому Бориспільської міської ради №857 від 30.09.03р. «Про внесення змін в рішення виконкому міської ради від 18.02.97р. №99, від 24.06.97р. №430, від 09.09.97р. №619, від 21.09.99р. №445, від 14.03.00р. №122, від 06.08.02р. №481 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлових будинків на території м.Бориспіль», та рішення від 21.01.2003р. за №38: ОСОБА_5 передано у власність 0,028га земельної ділянки АДРЕСА_2 із них: ріллі 0,018га та 0,01га під забудовою, а позивачу за основним позовом ОСОБА_4 - 0,072га земельної ділянки АДРЕСА_2, із них: ріллі 0,062га, під забудову 0,01га(а.с.9-11 т.1).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди -у судовому порядку.

Встановлення порядку користування можливе відносно земельної ділянки, яка знаходиться у спільній власності. Оскільки вказані земельні ділянки в спільній власності не перебувають, порядок користування ними встановлений бути не може.

Оскільки вказані ділянки передані сторонам у власність, то їх використання можливо після встановлення меж внатурі згідно вимог Земельного законодавства України.

Крім того, у задоволенні зустрічного позову також слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблена ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку користування спільного майна.

За ч.4 ст.357 ЦК України, співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову(прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова(прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_5 збільшила площу своєї частини будинку за власний кошт, при цьому житлова зона не змінилася, однак зміна часток у праві спільної часткової власності може бути проведена лише при зміні житлової зони.

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦК України, якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання(виготовлення, спорудження) майна.

Крім того, в даному випадку добудова проведена самовільно, тобто без належних дозволів та підстав, зокрема відсутня згода на добудову власника житлового будинку на момент вчинення забудови, тому у даному випадку відсутні повні відомості про добудову, а отже позивачка не довела обставини, на які посилається при обґрунтуванні своїх позовних вимог.

Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки у задоволенні як основного позову, так і зустрічного позову відмовлено, судові витрати слід покласти на сторони які їх понесли.

На підставі ст.88 ЗК України, керуючись ст.ст.3,10,60,130,212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визначення порядку користування земельною ділянкою -відмовити.

У зустрічному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа на боці відповідача без самостійних вимог Бориспільське міське бюро технічної інвентаризації про зміну часток у спільній частковій власності та про поділ майна, що перебуває у спільній власності -відмовити.

Судові витрати покласти на сторони, які їх понесли.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з моменту проголошення.

Суддя Бориспільського

міськрайонного суду І.В.Криворучко