Справа № 2-116/09 p.
24 вересня 2009 року Ленінський районний суд м. Луганська в складі:
головуючого - судді Луганського В.І., при секретарі - Оніщенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про визнання дій неправомірними та визнання договору недійсним, за зустрічним позовом ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надані послуги газопостачання, -
Позивач звернулась до суду із позовом до ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства про визнання дій неправомірними та визнання договору недійсним, в обґрунтуванні якого вказала, що вона проживає АДРЕСА_1, 22 січня 2004 року по місцю проживання позивачки приїхали робітники ВАТ «Луганськгаз» та почали вимагати негайно заключите договір про реструктуризацію заборгованості по сплаті за використаний газ, або позивачка негайно буде відключена від надання газу тому що у складі тих, хто приїхав були сварщик, слюсар, які одразу почали готувати апаратуру для цього, позивач не була ознайомлена з порядком та умовами договору та у зв*язку з правовою неосвідченністю підписала такий договір, крім цього позивачка вказує, що відповідач порушив вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 976 від 27.06.2003 року «Про утвердження порядку погашення реструктуризированної заборгованості та внесення поточних платежів за житлово-комунальні послуги».
Позивачка вважає дії відповідача незаконними з наступних підстав. ніяких документів для укладення договору позивач у постійно діючу комісію не надавала, позивачці не надали роздруківку наявної заборгованості у сумі 4 267, 67 грн., яка не вказана у договорі, окремі щомісячні платежі погашення заборгованості у сумі 71, 13 грн., в сумісності з поточними платежами набагато перевищували 20 % рівень пенсії позивача, що є порушенням діючого законодавства та прав позивачки,
- позивачка не є єдиним власником будинку, а відповідачі не поцікавились цим питанням коли приїхали та заставили її одну заключати договір, укладення договору про реструктуризацію не є обов*язковим і в зв*язку з цим у відповідача є право стягувати заборгованість з любої особи у судовому порядку у випадку відмови від підписання цього договору і не принаджувати його до цього погрозами та відключенням.
Крім цього відповідно до п. 5 договору № 4103, укладеного позивачем з відповідачем, вказано, що позивач має право достроково розірвати договір, але відповідачем у цьому було відмовлено та запропоновано позивачу звернутися до суду, в зв*язку з цим позивачка звернулась до адвоката для надання допомоги, услуги якого скаладають 500 грн. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, визнати дії відповідача договору реструктуризації № 4103 від 22.01.2004 року незаконними, розірвати достроково договір про реструктуризацію заборгованості по сплаті за газ, складений між позивачем та відповідачем, звільнити позивача від сплати державного мита, стягнути з відповідача 500 грн. у відшкодування матеріальних витрат по сплаті послуг адвоката, витребувати з пенсійного фонду Артемівського району м. Луганська довідку про розмір пенсії яку отримувала позивач на момент складення договору.
18 грудня 2007 року ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганське міжрайонне управління по експлуатації газового господарства звернулись з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості за надані послуги з газопостачання, в обґрунтуванні якого вказали, що відповідач з метою задоволення комнально - побутових потреб споживає природний газ за адресою: АДРЕСА_1, для чого ним використовуються газові прилади: плита газова, газовий котел, опалювальна площа квартири становить 27, 9 м2, нарахування плати за надані послуги з газопостачання проводилося відповідно до встановлених законодавством норм споживання та цін на газ, а з моменту установлення газового лічильника - за діючими цінами на основі фактичних показань лічильнику газу, оплату за спожитий природний газ відповідач здійснював не в повному обсязі, на протязі всього часу що підтверджується витягом з особового рахунку НОМЕР_1, за період з 1995 року по 19 листопада 2007 року заборгованість відповідача за спожитий природний газ склала 4145, 07 грн., як свідчать виписки з особового рахунку відповідача за період з 01.01.1996 року до теперішнього часу відповідачем неодноразово оплачувалися надані послуги з газопостачання в сумі, що перевищує розмір нарахувань за оплачуваний період, сума, що складає різницю між фактично сплаченою та нарахованою сумами оплачуваний період зараховується в рахунок оплати існуючого боргу, тобто свідчить про його визнання відповідачем, що перериває перебіг позовної давності. Просять стягнути з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Луганськміжрайгаз» суму заборгованості за надані послуги з газопостачання за період з 1995 року по 19.11.2007 року у розмірі 4145, 07 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30, 00 грн., а також державний судовий збір на користь держави.
Правилами надання населенню послуг з газозабезпечення затвердженими ухвалою KM України від 09.12.1999 року № 2246 п. 4 передбачено, що послуги з газозабезпечення надаються споживачу на підставі договору, який складається їм відповідно типовому договору, затвердженого в установленому порядку. Проте такого договору відповідач з позивальницею не укладав.
Крім того, у вказаних Правилах п. 19 указує на те, що якщо споживач не сплатив надані послуги з газозабезпечення протягом 10 днів після терміну, вказаного в договорі або в платіжному документі, а газозабезпечуюча організація протягом подальших п'яти днів не одержала повідомлення про оплату, споживачу спрямовується письмове попередження про припинення газозабезпечення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи доводами позовної заяви.
Представник відповідача, він же представник позивача по зустрічному позову, проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечував, просив зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом було встановлено, що позивачем в позовній заяві не визначено саме яке її право порушене відповідачем.
Правова неосвідченість позивача (як вказано в позові) не позбавляє відповідача права вимагати виплати боргу та не свідчить про незаконність нарахувань оплати за надані послуги.
Згідно ст. 161 ЦК України, зобов*язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок- відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв діловою обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управляння по експлуатації газового господарства 22.01.2004 року було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за надання послуг з газопостачання (а.с.6.), і ОСОБА_1 здійсвнювала на протязі всього часу проплачу за спожитий газ, але не в повному обсязі, що вказує на те, що позивач погоджувалася з тим, що користувалась природним газом та не заперечувала, що повинна сплачувати надані послуги. На протязі часу з 2004 року, ОСОБА_1 договір не оспорювала, його вимоги приймала як належні, тому суд вважає, що він є чинним і повинен виконуватися.
Суд, вважає що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, необхідне відмовити за необґрунтованістю.
Представник позивача ВАТ «Ауганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства, неодноразово були повідомлені про день та час слухання справи, судовими повістками, відмітки про отримання яких знаходяться в матеріалах справи, та розписками в судовому засіданні, однак до судового засідання не прибули, причини неявки не повідомили.
На 24 вересня 2009 року позивач і його представник повторно у судове засідання не з*явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Таким чином, в силу ч.2. ст. 77 ЦПК України, суд визнає, що позивач повторно не з*явився до суду без поважних причин.
Відповідно до ч.3. ст. 169, п.3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257, 264, 526, 626-632 ЦК України статтями 10, 11, 207, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства -відмовити за необґрунтованістю.
Зустрічний позов ВАТ «Луганськгаз» в особі філії Луганського міжрайонного управління по експлуатації газового господарства до ОСОБА_1 залишити без розгляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Ленінського районного суду м. Луганська заяви про апеляційне оскарження протягом 10-днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається протягом 20-днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.