Постанова від 28.09.2011 по справі 2-а-2022/11

28 вересня 2011 року

Справа №2-а-2022/11

Номер стат. звіту -10.3.1.

Код суду 0707

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2011 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкір Ю.Ю. розглянувши в м. Мукачево в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області про неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області, щодо недонарахування та невиплати державної соціальної допомоги,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області про неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області, щодо недонарахування та невиплати державної соціальної допомоги.

Свій позов мотивує тим, що відповідно до статті 1 Закону України від 18 листопада 2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року дітям війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-рп/2007р. положення п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007р.” щодо зупинення дії на 2007 р. статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними. Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення зворотної дії в часі не має.

Згідно п/п.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року №107-VI статтю 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”від 18 липня 2004 року №2195-ІУ викладено в новій редакції, згідно якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Частиною 4 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ визначено, що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 п/п.2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”від 28 грудня 2007 року №107-VI визнано неконституційним. Відповідно до ч.2 ст. 3У “Про соціальний захист дітей війни” державні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч.2 ст. 19 та ч.3 ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата їй з 28 лютого 2011 року по 31 серпня 2011 року соціальної допомоги, передбачені ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей

-2-

війни” є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Представник відповідача, управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області 23.09.2011 року подав до суду заперечення, у якому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджуються належними у справі доказами, що відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” №2195-4 від 18.11.2004 року, позивач по справі ОСОБА_1, є дитиною війни і має право на пільги, передбачені вищезазначеним Законом.

У відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що відповідач здійснює нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни у відповідності до Постанови №530 від 25.05.2008 року “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, п. 8 якої встановлено, що з 01 жовтня 2008 року підвищення до пенсії проводиться в розмірі 49 грн. 80 коп..

Таким чином відповідач нараховував та виплачував позивачу ОСОБА_1 щомісячну державну соціальну допомогу особі як дитині війни всупереч вимогам ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, і дії відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу пенсії як дитині війни у розмірі меншому ніж передбачено ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаються протиправними.

Пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року і на даний час він неконституційним не визнавався.

На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили 23.07.2011 року.

Отже, на даний час такий порядок та розмір, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, Кабінетом Міністрів України не встановлено.

-3-

Враховуючи викладене, суд зазначає, що за період з 28.02.2011 року по 22.07.2011 року, соціальну допомогу, визначену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року №2195-ІV, слід рахувати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 28 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року з підвищенням пенсії на 30 відсотків з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого статті 28 частиною 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати.

На підставі викладеного, керуючись статтею 64 Конституції України, статтями 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області про неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області, щодо недонарахування та невиплати державної соціальної допомоги - задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Мукачево Закарпатської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 28 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно з врахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог -відмовити

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір

Попередній документ
18770300
Наступний документ
18770302
Інформація про рішення:
№ рішення: 18770301
№ справи: 2-а-2022/11
Дата рішення: 28.09.2011
Дата публікації: 02.04.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (16.11.2011)
Дата надходження: 08.08.2011
Предмет позову: "Діти війни"
Учасники справи:
головуючий суддя:
АНТОНЮК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
БОЙЧУК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
ВІГОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ВОЙНАРІВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
ЗАКОЛОДЯЖНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
КУЙБІДА АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
ЛІЩИШИНА МАРІЯ ЮСТИНІВНА
МАВРОДІ РОМАН ФЕДОРОВИЧ
СІНІЦИНА ОКСАНА СТАНІСЛАВІВНА
ЧЕРНЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ШАРКО ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ
суддя-доповідач:
АНТОНЮК ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ
БОЙЧУК ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
ВІГОВСЬКИЙ ВІКТОР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ВОЙНАРІВСЬКИЙ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
ЗАКОЛОДЯЖНА ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА
КУЙБІДА АНАТОЛІЙ ІВАНОВИЧ
ЛІЩИШИНА МАРІЯ ЮСТИНІВНА
МАВРОДІ РОМАН ФЕДОРОВИЧ
СІНІЦИНА ОКСАНА СТАНІСЛАВІВНА
ЧЕРНЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
ШАРКО ОЛЕКСІЙ ПАВЛОВИЧ
відповідач:
УДАІ УМВС України в Миколаївської області
Управління Пенсійного Фонду у Катеринопільському р-ні
управління Пенсійного фонду у Бершадському районі
Управління пенсійного фонду у Макарівському районі
Управління пенсійного фонду України в Добропільському районі
управління Пенсійного фонду України в Старосинявському районі
Управління Пенсійного фонду України у Погребищенському районі Вінницької області
УПФ України в Жовтневому районі
УПФУ в Гадяцькому районі
УПФУ в Городищенському районі
УПФУ в Тиврівському р-ні
позивач:
Аньол Ніна Іванівна
Бойко Ганна Петрівна
Бойко Тамара Григорівна
Колісник Гнат Арсенофійович
Отюцька Валентина Вікторівна
Петренко Валентина Вікторівна
Підорван Ігор Григорович
Романська Надія Григорівна
Руда Валентина Петрівна
Стахівська Марія Андріївна
ТИЩЕНКО МАРІЯ ПИЛИПІВНА
боржник:
Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області
заінтересована особа:
Центральне міжрегіональне управління міністерства стиції (м.Київ)
заявник:
Богуш Валентина Миколаївна
представник позивача:
ШЕПЕТИЛО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА