04 жовтня 2011 року
Справа № 2а-1406/11
Номер рядка стат. звіту 99
Код суду -0707
04 жовтня 2011 року м.Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Бондаренко Ю.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну позовну справу ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області про визнання дій неправомірними з невиплати щомісячної доплати до пенсії та зобов”язання здійснити нарахування та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області про визнання дій неправомірними з невиплати щомісячної доплати до пенсії та зобов”язання здійснити нарахування та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року за № 2195-IV (надалі Закон України № 2195-IV) він є дитиною війни. Відповідно до статті 6 Закону України № 2195-IV з 1 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вона зверталася до Управління Пенсійного фонду в м.Мукачево з проханням здіснити перерахунок та виплатити суму заборгованості, однак усною відповідю їй було відмовлено. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року були визнані такими, що не відповідають Конституції України окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 та внесення змін до деяких законодавчих актів України». Тому, вважає, що Управління пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області неправомірно не виплачує позивачу щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Позивач, посилається на те, що діями Управління пенсійного фонду України в м.Мукачево порушено його конституційні права, так як ст. 19 Конституції України передбачено, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому, просить зобов”язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року.
Позивачка просила розглянути справу в її відсутності в порядку письмового провадження.
Представником відповідача надіслано заперечення про відмову в задоволенні позову оскільки діючим законодавством не передбачено яким саме органом і за рахунок яких коштів проводиться виплата підвищення пенсій. Крім того стаття 7 Закону «Про соціальний захист дітей війни»передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Пенсійний фонд України фінансується за рахунок внесків а виплати по Закону проводиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому будь-які порушення з боку саме Пенсійного фонду (що здійснює керівництво солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування) відсутні. Крім того законодавець, не визначив механізм розрахунку підвищення виплат, а тому то немає підстав для задоволення вимог позивача про визнання бездіяльності управління Пенсійного Фонду України в м.Мукачево протиправною і обов'язку провести перерахунок пенсій і забезпечити їх виплату. Кабінетом Міністрів України 25 травня 2008 року прийнято Постанову №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», пунктом 8 якого зазначено, що дітям війни підвищення проводиться з 01.10 - 49,80 грн. З 01.01.2008 року надбавка як “дитині війни” позивачу виплачувалась в розмірах, встановлених чинним законодавством, і з боку управління Пенсійного Фонду України порушень не було.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни.
Відповідно до ст. 6 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” розмір соціальної допомоги становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ “Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, пунктом 7 Закону України вiд 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пункт 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», наступного змісту: "4. Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 з наступними змінами), статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 з наступними змінами), статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 з наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік". Даний закон набрав чинності 19 червня 2011 року і на даний час він неконституційним не визнавався.
На виконання пункту 7 Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 06.07.2011 року №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», згідно п.6 якої установлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,80 гривні.
Зазначена Постанова Кабінету Міністрів України набрала законної сили 23.07.2011 року.
Отже, на даний час такий порядок та розмір, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, Кабінетом Міністрів України не встановлено.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що за період з 01.01.2011 року по 22.07.2011 року, соціальну допомогу, визначену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції від 18.11.2004 року № 2195-ІV, слід рахувати в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд вважає, що нарахування та виплати позивачу у 2011 році до моменту ухвалення судового рішення пенсії основної та додаткової мають бути нараховані та виплачені у розмірах передбачених Законом України “Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 28 частини 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, статтею 28 частиною 3 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Доводи представника відповідача про відсутність механізму реалізації статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»№ 2195-IV не можуть бути підставою для невиконання вимог зазначеного Закону. Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України»та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що саме управління Пенсійного фонду України в м.Мукачево Закарпатської області є належним відповідачем по даній справі.
Із змісту адміністративного позову та заперечень представника відповідача вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні та виплаті зазначеного підвищення до пенсії.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає необхідним зобов'язати відповідача провести провести перерахунок та виплатити позивачу пенсію відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Державним бюджетом на 2011 рік починаючи з 01 січня по 22 липня 2011 року.
Таким чином, оскільки позивач посилається на неправомірність нарахування та невиплати відповідачем передбаченої законом державної соціальної допомоги, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суддя вважає, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести відповідні виплати є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково, а саме, до набрання законної сили постановою Кабінету Міністрів України №745 від 06.07.2011 року (до 23.07.2011 року), а тому слід зобов»язати Пенсійний фонд України м.Мукачево Закарпатської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
Керуючись ст.ст. 11, 69-71, 161-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ “Про загальнобов”язкове державне пенсійне страхування”, суд -
Позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати дії Управління пенсійного фонду України в м.Мукачево неправомірними щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов”язати управління Пенсійного Фонду України в м.Мукачево провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену державну соціальну допомогу як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 01 січня 2011 року по 22 липня 2011 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий Ю.О.Бондаренко