< Список >
Іменем України
10 жовтня 2011 року Справа № 5002-33/1995.1-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваля В.М.,
суддів Латиніна О.А.,
Фенько Т.П.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Маломаяцька сільська рада;
представник відповідача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал"
розглянувши апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Радвановська Ю.А. ) від 14 липня 2011 року у справі № 5002-33/1995.1-2011
за позовом Маломаяцької сільської ради (вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, місто Алушта, 98540)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95001)
про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди землі, внесення змін до договору та стягнення 488642,06 грн.,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2011 року у справі № 5002-33/1995.1-2011 (суддя Ю.А. Радвановська) відмовлено у задоволенні позову Маломаяцької сільської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" про спонукання укласти додаткову угоду до договору оренди землі, внесення змін до договору та стягнення 488642,06 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Маломаяцькою сільською радою не було дотримано вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо надання пропозиції про внесення змін до договору в частині зміни розміру орендної плати.
Не погодившись з рішенням суду, Маломаяцька сільська рада звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2011 року у справі № 5002-33/1995.1-2011, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована посиланнями Маломаяцької сільської ради на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають суттєве значення для її розгляду.
Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення не враховано положення статті 30 Закону України „Про оренду землі”, а також пункту 2.3. договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року, укладеного між Маломаяцькою сільською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал".
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 серпня 2011 року апеляційна скарга Маломаяцької сільської ради прийнята до провадження суду апеляційної інстанції.
Розпорядженням заступника голови суду від 21 вересня 2011 року у зв'язку з відрядженням судді Остапової К.А. та відпусткою судді Антонової І.В., замінено суддю Остапову К.А. на суддю Коваля В.М., суддю Антонову І.В. на суддю Фенько Т.П., головуючим суддею по справі призначено суддю Коваля В.М.
Від товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" просить апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради залишити без задоволення, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим - без змін.
У судові засідання, призначені на 21 вересня 2011 року та 10 жовтня 2011 року, Маломаяцька сільська рада свого представника не направила, про час та місце судових засідань була повідомлена належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Таким чином, вказаний учасник судового процесу не скористався своїм процесуальним правом у справі на участь в засіданні суду апеляційної інстанції.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність даного учасника судового процесу за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
30 липня 2003 року між Маломаяцькою сільською радою (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до пункту 1.1. вказаного договору на підставі рішення 11-ої сесії 24-го скликання Маломаяцької сільської ради № 11-11 від 04 квітня 2003 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку із земель запасу сільськогосподарського призначення Маломаяцької сільської ради, розташовану в межах населеного пункту, загальною площею 3,5 га, (вкриті лісами та іншими лісовкритими площами -3,1000 га, в тому числі: вкриті чагарниковою та лісовою рослинністю -1,6000 га, вкриті чагарником -1,5000 га, відкритими землями без рослинного вкрою -0,4000 га, в тому числі: кам'янисті місця -0,4000 га), яка знаходиться в місті Алушта селищі Чайка по вул. Багрова, 12, для будівництва курортно-рекреаційного комплексу з берегоукріпними спорудами і має кадастрові номери 01 103 918 00: 10: 001: 0002.
Пунктом 2.2. договору оренди земельної ділянки встановлено, що строк дії договору оренди становить 49 років, починаючи із дати його державної реєстрації.
Згідно з пунктом 2.3. договору від 30 липня 2003 року орендна плата вноситься Орендарем в грошовій одиниці в сумі 1509,75 грн. щомісячно на розрахунковий розрахунок Орендодавця. Орендна плата підлягає індексації щорічно за станом на 1 січня відповідно до рівня інфляції національної валюти України.
Також пунктом 2.3. вказаного договору визначено, що грошова оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, становить 1555266,54 грн., експертна оцінка вартості земельної ділянки складає 856274,55 грн.
Крім того, відповідно до пункту 2.3 договору розмір орендної плати щорічно може переглядатися за згодою сторін у випадках та з моменту:
Для Орендаря:
а) погіршення стану орендованої земельної ділянки не внаслідок дій чи бездіяльності орендаря, в тому числі за незалежними від нього причинами;
б) виявлення недоліків переданої в оренду земельної ділянки, які не були обумовлені цим договором, проте суттєво перешкоджають передбаченому договором використанню земельної ділянки;
Для Орендодавця:
а) збільшення відповідно із законодавством України розміру земельного податку.
16 жовтня 2006 року Маломаяцькою сільської радою на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" направлено лист, у якому зазначено, що у зв'язку з проведеною нормативною грошовою оцінкою землі с. Чайка, Бондаренково, Утес, товариству з обмеженою відповідальністю "Професіонал" необхідно у строк до 30 жовтня 2006 року провести перерахунок орендної плати за земельну ділянку, яка знаходиться в оренді.
Листами від 22 січня 2008 року (вих. № 02-14/41), 21 травня 2009 року (вих. № 02-14/846), 02 червня 2010 року (вих. № 02-14/723) Маломаяцька сільська рада повторно повідомила товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" про необхідність проведення перерахунку орендної плати земельної ділянки згідно з проведеною нормативно-грошовою оцінкою відповідно до пункту 2.3 договору оренди земельної ділянки.
26 серпня 2010 року Маломаяцькою сільською радою (вих. № 02-14/10490) на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" було направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 30 липня 2003 року в частині встановлення орендної плати.
Одночасно 26 серпня 2010 року Маломаяцька сільська рада звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" про спонукання укласти додаткову угоду та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" недотриманого прибутку за користування земельною ділянкою.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Скасовуючи рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 07 жовтня 2010 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 січня 2011 року, Вищий господарський суд України зазначив на необхідність дослідження під час нового розгляду справи обставин стосовно дотримання сторонами всіх вимог щодо оформлення договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року, визначених законом, а також питання щодо наявності правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року та дотримання сторонами вимог щодо належного повідомлення про намір внести зміни до договору.
Відповідно до положень статті 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал", перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Маломаяцької сільської ради не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Враховуючи, що предметом вказаного спору є відносини щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального законодавства, а саме, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про плату за землю", а також положення Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" закріплено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації.
Скасовуючи судові рішення по справі, Вищий господарський суд України зазначив на необхідність дослідження під час нового розгляду справи обставин стосовно дотримання сторонами всіх вимог щодо оформлення договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року, визначених законом, зокрема обставин державної реєстрації договору оренди земельної ділянки.
З матеріалів справи вбачається, що під час повторного розгляду справи судом першої інстанції ухвалою від 31 травня 2011 року зобов'язано сторін надати суду оригінал договору оренди землі від 30 липня 2003 року, а також направлено відповідний запит до Управління земельних ресурсів міста Алушта.
Оригінал договору оренди землі від 30 липня 2003 року був оглянутий господарським судом Автономної Республіки Крим у судовому засіданні, належним чином засвідчена копія цього договору з відповідними печатками долучено до матеріалів справи № 5002-33/1995.1-2011.
Відповідно до положень частини 1 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Нормами статті 525 Цивільного кодексу України також передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтями 651-652 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України застосування у встановлених законом випадках цін (тарифів, ставок тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Орендна плата за землю визначена у частині 1 статті 21 Закону України "Про оренду землі" як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
В силу частин 2 та 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин сторін, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлювались за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю"). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснювалось з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частиною 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин сторін, передбачалось, що річна орендна плата за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою за розмір земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", та перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
У пункті 2.3. договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року сторони погодили, що орендна плата підлягає індексації щорічно за станом на 01 січня відповідно до рівня інфляції національної валюти України, а також визначили, що розмір орендної плати щорічно може переглядатися за згодою сторін у випадках та з моменту, зокрема, збільшення відповідно із законодавством України розміру земельного податку.
Заявивши позовні вимоги про зміну умов договору оренди, Маломаяцька сільська рада послалась на те, що у 2006 році на території Маломаяцької сільської ради проведено нормативно-грошову оцінку земель, а також на рішення 5-ої сесії 5-го скликання Маломаяцької сільської ради від 24 листопада 2006 року "Про орендну плату на території Маломаяцької сільської ради", яким було встановлено річну ставку за оренду землі у розмірі від 0,03% до 30% від нормативної грошової оцінки землі. Крім того Маломаяцька сільська рада зазначила на те, що листами від 16 жовтня 2006 року, від 22 січня 2008 року, від 21 травня 2009 року, від 02 червня 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" було повідомлено про необхідність проведення перерахунку орендної плати земельної ділянки. Листом від 26 серпня 2010 року Маломаяцькою сільською радою на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" було направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 30 липня 2003 року в частині встановлення орендної плати.
Статтею 188 Господарського кодексу України закріплено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
З наведених положень статті 188 Господарського кодексу України вбачається, що у разі, якщо сторона вважає за необхідне змінити договір, вона повинна надіслати другій стороні за договором відповідні пропозиції, тобто у разі наявності необхідності внесення змін до окремих пунктів договору оренди земельної ділянки Маломаяцька сільська рада повинна була надіслати на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" саме пропозиції щодо змін договору у вигляді, наприклад проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року.
Листи Маломаяцької сільська рада від 16 жовтня 2006 року, від 22 січня 2008 року, від 21 травня 2009 року, від 02 червня 2010 року відповідних конкретних пропозицій щодо зміни окремих пунктів договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року не містили, проекту, наприклад, додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року, до них надано також не було.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що як пропозиція щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року відповідно до положень статті 188 Господарського кодексу України може розглядатись лише лист Маломаяцької сільської ради від 26 серпня 2010 року, яким на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" й було направлено проект додаткової угоди до договору оренди землі від 30 липня 2003 року в частині встановлення орендної плати.
Статтею 188 Господарського кодексу України також закріплено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
З аналізу вказаних положень статті 188 Господарського кодексу України можливо дійти висновку про те, що позов до суду зацікавленою стороною може бути поданий лише при дотриманні одної з двох умов:
- або недосягнення згоди щодо зміни договору;
- або неодержання відповіді у двадцятиденний строк після одержання пропозиції з урахуванням часу поштового обігу.
Як вже було встановлено, проект додаткової угоди до договору оренди землі від 30 липня 2003 року в частині встановлення орендної плати (пропозиції щодо внесення змін до договору) було направлено Маломаяцькою сільською радою на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" листом від 26 серпня 2010 року та отримано товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал" 02 вересня 2010 року, що підтверджується відбитком штампу відділення звізку.
Позов до господарського суду Автономної Республіки Крим Маломаяцькою сільською радою з позовною вимогою, зокрема, щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року було подано також 26 серпня 2010 року.
Отже, позов Маломаяцькою сільською радою про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року поданий без дотримання процедури досудового врегулювання спору, передбаченої статтею 188 Господарського кодексу України, тобто передчасно.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим про те, що Маломаяцькою сільською радою не було дотримано вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо надання пропозиції про внесення змін до договору в частині зміни розміру орендної плати, у зв'язку з чим правові підстави для задоволення позовних вимог Маломаяцької сільської ради в частини спонукання укласти додаткову угоду відсутні.
Стосовно позовних вимог Маломаяцької сільської ради щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Професіонал" недоотриманого прибутку з орендної плати за користування земельною ділянкою суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Звертаючись до господарського суду Автономної Республіки Крим з вказаною позовною вимогою, Маломаяцька сільська рада обґрунтувала її відповідно до заяви від 07 жовтня 2010 року посиланнями на положення частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Тобто, відшкодуванню підлягають завдані збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв'язок. За відсутністю такого зв'язку збитки не відшкодовуються. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв'язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв'язок саме між порушенням зобов'язання та шкідливими наслідками, а не між діями боржника взагалі та збитками.
Одночасно заявлена Маломаяцькою сільською радою сума не може вважатися й збитками в розумінні частини 1 статті 225 Господарського кодексу України, згідно з якою, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, враховуючи, що укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року між сторонами не відбулося, правові підстави для стягнення коштів як різниці між запропонованим та діючим розмірам орендної плати відсутні.
На підставі вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає правомірною відмову господарським судом Автономної Республіки Крим у задоволенні позову в частині стягнення недотриманого прибутку в сумі 488642,00 грн.
За вказаних обставин Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими з урахуванням вказівок Вищого господарського суду України щодо необхідності дослідження під час нового розгляду справи обставин стосовно дотримання сторонами всіх вимог щодо оформлення договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року, визначених законом, а також питання щодо наявності правових підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 30 липня 2003 року та дотримання сторонами вимог щодо належного повідомлення про намір внести зміни до договору. Висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.
Отже, вимоги Маломаяцької сільської ради, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2011 року у справі № 5002-33/1995.1-2011 відсутні.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Маломаяцької сільської ради залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2011 року у справі № 5002-33/1995.1-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > В.М. Коваль
Судді < Підпис > О.А.Латинін
< Підпис > Т.П. Фенько
Розсилка:
1. Маломаяцька сільська рада (вул. Кооперативна, 8, с. Малий Маяк, місто Алушта, 98540)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал" (пр. Кірова/вул. Леніна, 29/1, місто Сімферополь, 95001).