< Список >
Іменем України
13 жовтня 2011 року Справа № 5002-19/5326-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Котлярової О.Л.,
Латиніна О.А.,
за участю представників сторін:
учасники справи про банкрутство не з'явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі в Автономній Республіці Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 22 серпня 2011 року у справі № 5002-19/5326-2010
за заявою кредитора Державної податкової інспекції в Білогірському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Луначарського, 58, Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)
до боржника дочірнього підприємства "Білогірський торговий дім" (вул. Чобан-Заде, 8а, Білогірськ, 97600)
за участю: арбітражного керуючого Яблонського Володимира Володимировича (АДРЕСА_1)
Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства (вул. Київська, 150, Сімферополь, 95000)
Відділу Державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (пл. Червоного Жовтня, 1, Білогірськ, 97600)
державного реєстратора Білогірської районної державної адміністрації (вул. Мира, 1, Білогірськ, 97600)
Білогірського районного суду (вул. Луначарського, 39, Білогірськ, 97600)
про банкрутство,
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим припинено провадження у справі про банкрутство, яка була порушена за спрощеною процедурою по статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тому, що кредитор не довів безспірність своїх вимог до боржника (а.с. 119-121 т. 1).
Кредитор звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу, поновити провадження у справі та визнати безспірні кредиторські вимоги (а.с. 128-129 т. 1).
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Сторони та інші учасники справи про банкрутство не скористалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду, копії якої 07 жовтня 2011 року направлені на їх адреси рекомендованою кореспонденцією (а.с. 14-15 т. 2). Кореспонденція, яка направлена на адресу боржника, поштою повернуто через відсутністю адресата. Іншої адреси боржника апеляційному суду не відомо (а.с. 9-10 т. 2). Заяв про відкладення розгляду справи не надано. У справі достатньо доказів для розгляду скарги. Явка сторін та інших учасників не визнана судом обов'язковою. Тому судова колегія з метою дотримання строку для розгляду скарг на ухвали розглядає справу за відсутністю осіб, що не з'явилися.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд прийняв додаткові докази, які додані до апеляційної скарги, та витребував додаткові докази (а.с. 132-136 чи 141-145 т. 1, а.с. 9-11 т. 2), встановив наступне.
28 жовтня 2010 року Державна податкова інспекція в Білогірському районі Автономної Республіки Крим звернулася з заявою про визнання боржника банкрутом за приписами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" тому, що боржник має узгоджені податкові зобов'язання за податковими деклараціями та повідомленнями-рішеннями по податкам та штрафним санкціям; прийняті заходи примусового виконання (направлення податкових вимог, рішення про звернення стягнення на активи боржника) до сплати не привели, виконавчий лист повернутий органом примусового виконання без виконання; боржник не знаходиться за місцем реєстрації, активів не має, останній раз надавав звітність 20 листопада 2008 року (а.с. 3-4 т. 1).
29 жовтня 2010 року ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим за спрощеною процедурою порушена справа про банкрутство дочірнього підприємства "Білогірський торговий дім" (а.с. 1 т. 1).
Факт існування боргу з податкових зобов'язань кредитором підтверджений повідомленнями-рішеннями та актами перевірок:
- з податку на прибуток
1) 103.992,45 грн. - податок, 36.683,35 грн. - штрафні санкції по повідомленню-рішенню №0000192301 від 31 травня 2008 року (а.с. 82 т. 1), прийнятому по акту перевірки від 28 травня 2008 року №809/23-02/31072871 (а.с. 36-53 т. 1), залишок боргу 140.734,39 грн. (а.с. 91 т. 1),
2) 163 грн. по декларації по податку на прибуток №15270 від 22 грудня 2008 року по терміну сплату 22 грудня 2008 року (а.с. 58 т. 1),
3) 85 грн. і пеня - 41.128,92 грн. по повідомленню-рішенню №0000351501/0 від 16 березня 2009 року (а.с. 71 зворот т. 1), прийнятому по акту перевірки від 26 січня 2009 року №533/15-01/31072871 (а.с. 55-57 т. 1),
- з податку на додану вартість
4) 9.809,35 грн. - податок, 4.904,67 грн. - штрафні санкції по повідомленню-рішенню №0000202301/0 від 31 травня 2008 року (а.с. 81 т. 1), прийнятому по акту перевірки від 28 травня 2008 року №809/23-02/31072871 (а.с. 36-53 т. 1), залишок боргу 14.4710,23 грн. (а.с. 91 т. 1),
5) 60 грн. по декларації по податку на додану вартість №5764 від 20 червня 2008 року по терміну сплату 01 липня 2008 року (а.с. 59-61 т. 1),
6) 65 грн. по декларації по податку на додану вартість №7402 від 14 липня 2008 року по терміну сплату 30 липня 2008 року (а.с. 62-64 т. 1),
7) 12 грн. по декларації по податку на додану вартість №10247 від 30 вересня 2008 року по терміну сплату 30 вересня 2008 року (а.с. 65-67 т. 1),
8) 34 грн. по декларації по податку на додану вартість №14356 від 20 листопада 2008 року по терміну сплату 01 грудня 2008 року (а.с. 68-70 т. 1),
9) 6 грн., 23 грн. по повідомленню-рішенню від 01 лютого 2010 року №0000412502/0 (а.с. 83 т. 1), №000061502/0 (а.с. 84 т. 1), прийнятого по акту перевірки від 25 січня 2010 року №125/15-02/31072871 (а.с. 54 т. 1),
- з штрафних санкцій не по податкам
10) 15.053,50 грн. штрафні санкції за порушення норм у сфері торгівлі по повідомленню-рішенню №0000832330/0п від 31 травня 2008 року (а.с. 85 т. 1), прийнятого по акту перевірки від 28 травня 2008 року №809/23-02/31072871 (а.с. 36-53 т. 1), борг виник з 10 червня 2008 року, залишок боргу 15.053,50 грн. (а.с. 91 т. 1).
01 грудня 2008 року постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим по справі №2а-2714/08/7 з дочірнього підприємства "Білогірський торговий дім" до Державного бюджету України стягнута заборгованість в сумі 170.378,75 грн. (а.с. 141 т. 1), яка складається з зазначених контролюючим органом зобов'язань по повідомленням-рішенням від 31 травня 2008 року:
№0000192301 з податку на прибуток в сумі 103.992,45 грн., штрафні санкції - 36.683,35 грн., усього 140.675,80 грн. (а.с. 82 т. 1),
№0000202301/0 з податку на додану вартість у сумі - 9.809,35 грн., штрафні санкції - 4.904,67 грн., усього 14.714,02 грн. (а.с. 81 т. 1),
№0000832330/0п 15.053,50 грн. штрафні санкції за порушення норм у сфері торгівлі (а.с. 85 т. 1),
прийнятим по акту перевірки від 28 травня 2008 року №809/23-02/31072871 (а.с. 36-53 т. 1).
16 грудня 2008 року вказане судове рішення набрало законну силу та 18 березня 2009 року наданий виконавчий лист (а.с. 143 т. 1). 09 березня 2010 року цей виконавчий лист повернутий без виконання державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим через відсутність за вказаною в виконавчому документі адресою майна у боржника (а.с. 102, 144 т. 1).
Але вказане рішення Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим, виконавчий лист по цьому рішенню та постанову органу виконавчої служби примусового виконання судових рішень про повернення виконавчого документа без виконання кредитор не подавав місцевому господарському суду ані при подачі заяви про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, ані в подальшому. Такі докази були надані лише при подачі апеляційної скарги.
22 листопада 2010 року постановою господарського суду Автономної Республіки Крим по цій справі боржник визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура по статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", призначений ліквідатор (а.с. 104-105 т. 1).
З наданих письмових доказів по цій справі щодо підстав для порушення справи про банкрутство стосовно відсутнього боржника слідує наступне:
1) за підставою відсутності керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням:
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, свідоцтва про державну реєстрацію, Статуту, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України слідує, що місцезнаходження боржника є вул. Чобан-Заде, б. 8-А, м. Білогірська, відомостей про відсутність керівного органу боржника за цією адресою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не зареєстровано (а.с. 12-20, 92 т. 1).
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" №755-IV від 15 травня 2003 року (з змінами та доповненнями) в Єдиному державному реєстрі також містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Згідно з частиною 1 статті 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Як вказано вище, в Єдиному державному реєстрі відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням не містяться. А тому належними доказами така підстава для порушення справи про банкрутство не доведена.
Такої ж позиції дотримується судова практика, про що вказано в постановах Вищого господарського суду України від 17 лютого 2011 року по справі №5002-17/3046-2010 та від 25 січня 2011 року по справі №5002-16/3515.1-2010(2-4/6295-2009) (а.с. 21-24 т. 2).
Посилання кредитора на акт №13 від 02 липня 2008 року про відсутність за місцезнаходженням боржника не можуть бути прийняті до уваги тому, що, по-перше, вказані відомості повинні бути підтверджені належним чином (наявністю таких відомостей в Єдиному державному реєстрі), по-друге, вказаний акт до справи не наданий.
2) ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності:
Як вказано вище, заява про банкрутство подана 28 жовтня 2010 року, тобто для порушення справи про банкрутство за вказаною підставою необхідно ненадання боржником декларацій за період з 28 жовтня 2009 року по 28 жовтня 2010 року.
З письмових доказів слідує, що з 02 серпня 2000 року боржник взятий як платник податків на податковий облік (а.с. 74 т. 1), з 09 серпня 2000 року - зареєстрований як платник податку на додану вартість (а.с. 73 т. 1).
За ствердженням кредитора в заяві про порушення справи про банкрутство слідує, що боржник останній раз звітувався перед податковим органом 20 листопада 2008 року, але за наданими до заяви особливих карток платника - боржника слідує, що декларації подавалися і після цього строку, а саме:
з податку на прибуток 05 лютого 2010 року декларація №18426, 19 квітня 2010 року - №4806 (а.с. 21 т. 1),
з податку на додану вартість 01 грудня 2008 року декларація №14356, 22 грудня 2008 року - №15273 (а.с. 31 т. 1).
Частиною 1 статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30 червня 1999 року N784-XIV із змінами і доповненнями, далі Закон України N784-XIV) передбачено, що у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Згідно з статтею 1 вказаного Закону для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні:
неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Стаття 7 вказаного Закону передбачає зміст заяви про порушення справи про банкрутство, в якій повинні міститися (в тому числі) виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника (частина 1); до заяви кредитора додаються відповідні документи: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів (частина 8); до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю податків і зборів (обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку (частина 10).
З наведеного слідує, що частина вимог, які заявлені кредитором по цій справі є грошовими зобов'язаннями, що підтверджено судовим рішенням та виконавчим листом, неспроможність стягнення яких підтверджена постановою органу примусового виконання судових рішень про повернення виконавчого документу без виконання через відсутність майна. Також кредитор, який є органом державної податкової служби, підтвердив вжиття заходів до отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому законодавством порядку шляхом направлення боржнику податкових вимог, прийняття рішення по зверненню стягнення на активи боржника, пошуком активів боржника через різні реєструючі органи.
Однак кредитор належними доказами не довів підстав, за якими стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає можливість порушення справи про банкрутство стосовно відсутнього боржника незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Зокрема, належним чином не доведено відсутність боржника (його керівних органів) за місцезнаходженням юридичної особи та неподання боржником протягом року податкових декларацій. А тому не було підстав для порушення справи про банкрутство відсутнього боржника.
Але суд першої інстанції порушив таку справу, прийняв постанову про визнання боржника банкрутом. Це суперечить вимогам статей 7, 52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд правильно припинив провадження у справі за підставами пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України та пункту 7 частини першої статті 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Така ж позиція викладена в пункті 36 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство".
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Білогірському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 серпня 2011 року у справі № 5002-19/5326-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді О.Л. Котлярова
О.А.Латинін
Розсилка:
1. Державна податкова інспекція в Білогірському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Луначарського, 58, Білогірськ, Автономна Республіка Крим, 97600)
2. дочірнє підприємство "Білогірський торговий дім" (вул. Чобан-Заде, 8а, Білогірськ, 97600)
3. арбітражний керуючий Яблонський Володимир Володимирович (АДРЕСА_1)
4. Управління з питань банкрутства в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства (вул. Київська, 150, Сімферополь, 95000)
5. Відділ Державної виконавчої служби Білогірського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим (пл. Червоного Жовтня, 1, Білогірськ, 97600)
6. державний реєстратор Білогірської районної державної адміністрації (вул. Мира, 1, Білогірськ, 97600)
7. Білогірський районний суд (вул. Луначарського, 39, Білогірськ, 97600)