< Список >
Іменем України
10 жовтня 2011 року Справа № 5020-5/017/77/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Проценко О.І.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
представника відповідача Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" - Халецької Ю.В.,
представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" - не з'явився,
третя особа приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 01 вересня 2011 року у справі № 5020-5/017/77/2011
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (вул. Н. Краєвої, 15, місто Севастополь, 99002)
до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (пр. Московський, 60, місто Харків, 61050), Севастопольський регіональний корпоративний центр Кримського корпоративного центру Кримського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" (пр. Ген. Острякова, 52, місто Севастополь, 99029),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)
про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна від 30 червня 2006 року,
У січні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (далі по тексту - ТОВ "ДК "Еллада") звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (далі по тексту - АКІБ "УкрСиббанк") Севастопольський регіональний корпоративний центр Кримського корпоративного центру Кримського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" про визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна від 30 червня 2006 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний договір суперечить положенням статей 203, 215, 241 Цивільного кодексу України, оскільки вчинений з перевищенням повноважень, що є підставою для визнання його недійсним.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 березня 2010 року у справі № 5020-5/017 (суддя Євдокімов І.В.), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 травня 2010 року (колегія суддів: Гонтар В.І. - головуючий, судді - Борисова Ю.В., Плут В.М.), позов задоволено повністю: визнано недійсним договір іпотеки нерухомого майна від 30 червня 2006 року, укладений між ТОВ "ДК "Еллада" та АКІБ "УкрСиббанк", посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованим за № 2051.
Постановою Вищого господарського суду України від 28 вересня 2010 року постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 травня 2010 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 25 березня 2010 року скасовані, справа № 5020-5/017 направлена на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 24 січня 2011 року справа прийнята до провадження суддею Харченком І.А. з привласненням № 5020-5/017/77/2011 та призначена до розгляду.
В процесі розгляду справи назва відповідача була змінена відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" з Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" на Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі по тексту - ПАТ "УкрСиббанк").
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 01 вересня 2011 року у справі № 5020-5/017/77/2011 у задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "ДК "Еллада" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 5020-6/114-5/157-12/259, предметом якої є вимога одного з учасників ТОВ "ДК "Еллада" про визнання недійсним рішень загальних зборів товариства від 23 травня 2006 року та від 26 травня 2008 року, якими було надано згоду на укладення договору іпотеки з банком.
Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, ОСОБА_5 не мала права підписувати даний договір, через відсутність рішення загальних зборів учасників, та не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності, відповідно до частини другої статті 203 Цивільного кодексу України.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 вересня 2011 року апеляційна скарга ТОВ "ДК "Еллада" прийнята до провадження.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2011 року суддю Євдокімова І.В. замінено на суддю Ткаченка М.І.
До суду апеляційної інстанції від представника відповідача ПАТ "УкрСиббанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він висловлює позицію про обґрунтованість рішення суду першої інстанції та неспроможність доводів заявника апеляційної скарги.
У судовому засіданні, призначеному на 10 жовтня 2011 року, представник відповідача ПАТ "УкрСиббанк" заперечував проти задоволення апеляційної скарги; інші учасники не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином; представник позивача до початку судового засідання подав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи залишається судом апеляційної інстанції без задоволення у зв'язку з ненаданням представником позивача доказів в обґрунтування свого клопотання.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін, які не з'явились, за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
30 червня 2006 між АКІБ "УкрСиббанк" (далі по тексту - Банк) та приватним підприємством "Трейд" (далі по тексту - Позичальник) укладений кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 30/06/06-2, за умовами якого Банк зобов'язався надавати Позичальнику, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у валютах, вказаних в цьому договорі, у формі поновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії, встановленим в базовій валюті, що дорівнює 690000 грн в порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума ліміту дорівнює еквіваленту 136633,66 дол. США, а також еквіваленту 109053,93 Євро, а також 170603,95 швейцарських франків по курсу НБУ на день укладення цього договору.
Відповідно до пункту 2.1 кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним договором Банком прийнято, зокрема, застава нерухомості згідно Договору іпотеки від 30 червня 2006 року № 2051.
З метою забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ "ДК "Еллада" (далі по тексту - Іпотекодавець) та АКІБ "УкрСиббанк" (далі по тексту - Іпотекодержатель) 30 червня 2006 року був укладений договір іпотеки № 2051 (далі по тексту - Договір), згідно з яким Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю нерухоме майно - будівлі і споруди овочесховища, що складаються з: основного літ. "А", складів літ."В", "Г", споруди № 1-3, I, навіс, сходи, загальною площею 5455,80 кв. м., які розташовані за адресою: місто Алушта, с. Ізобільне, вул. Нова, 48 та є власністю Іпотекодавця.
30 червня 2006 року приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу, у зв'язку з посвідченням договору іпотеки, накладена заборона на відчуження зазначеного у договорі нерухомого майна: будівлі і споруди овочесховища, до припинення чи розірвання договору.
Вважаючи, що в момент укладення Договору ТОВ "ДК "Еллада" не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності через відсутність рішення загальних зборів учасників товариства, а тому Договір укладений безпідставно з порушенням встановленого порядку, ТОВ "ДК "Еллада" звернулось до суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним договору іпотеки нерухомого майна від 30 червня 2006 року № 2051.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства. При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Згідно з частиною першої статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути, на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади, визнано судом недійсним повністю або в частині.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Згідно роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12 березня 1999 року № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Частиною третьою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Відповідно до підпункту "п" пункту 9.11 статуту ТОВ "ДК "Еллада" до виняткової компетенції загальних зборів учасників товариства ставиться вирішення питань про відчуження, передачу в заставу, лізинг, іпотеку спонукуваного або нерухомого майна активів і зобов'язання інших осіб. Зазначені угоди відбуваються виконавчим органом товариства винятково на підставі рішень загальних зборів учасників товариства.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами у справі, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ДК "Еллада" від 23 травня 2006 року надано згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна ТОВ "ДК "Еллада" для забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Трейд" та ТОВ "ДК "Еллада" перед АКІБ "УкрСиббанк".
Протоколом загальних зборів учасників ТОВ "ДК "Еллада" від 26 травня 2008 року надано згоду на передачу в іпотеку нерухомого майна ТОВ "ДК "Еллада" для забезпечення зобов'язань приватного підприємства "Еллада-Дринк" та приватного підприємства "Еллада-Макс" перед АКІБ "УкрСиббанк".
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16 жовтня 2009 року у справі №5020-6/114, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2009 року визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ДК "Еллада" від 23 травня 2006 року та 26 травня 2008 року.
Проте, постановою Вищого господарського суду України від 06 вересня 2010 року у справі №5020-6/114 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2009 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 16 жовтня 2009 року скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Севастополя.
За результатами нового розгляду справи № 5020-6/114-5/157-12/259, рішенням господарського суду міста Севастополя від 02 червня 2011 визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "ДК "Еллада" від 23 травня 2006 року, від 24 травня 2006 року та від 26 травня 2008 року. Проте, зазначене рішення було скасовано постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29 червня 2011 та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено та встановлено, що вищевказані рішення загальних зборів учасників товариства є законними та не порушують будь-яких прав учасників товариства.
Отже, посилання заявника апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 5020-6/114-5/157-12/259, не відповідає обставинам справи.
Крім того, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що спір у справі №5020-6/114-5/157-12/259 є корпоративним, учасниками якого були акціонер і ТОВ "ДК "Еллада", а відносини між позивачем та відповідачем у даній справі засновано на цивільному договорі, тому рішення господарського суду не стосується прав та обов'язків банку, який не є суб'єктом корпоративних відносин і не знав про зазначені обмеження.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи заявника апеляційної скарги, що ОСОБА_6 не мала права підписувати договір іпотеки через відсутність рішень загальних зборів учасників і згідно статті 203 Цивільного кодексу України не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки оспорюваний договір іпотеки був підписаний від імені ТОВ "ДК "Еллада" ОСОБА_6, яка діяла виключно в межах повноважень на підставі довіреності, посвідченої нотаріусом 26 квітня 2006 року за реєстровим номером 1288.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 01 вересня 2011 року у справі № 5020-5/017/77/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя < Підпис > Т.П. Фенько
Судді < Підпис > О.І. Проценко
< Підпис > М.І. Ткаченко
< Список >
< Список > < Довідник >
Розсилка:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Дістрибьютерська компанія "Еллада" (вул. Н. Краєвої, 15, місто Севастополь, 99002);
2. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (пр. Московський, 60, місто Харків, 61050);
3. Севастопольський регіональний корпоративний центр Кримського корпоративного центру Кримського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" (пр. Ген. Острякова, 52, місто Севастополь, 99029);
4. Приватний нотаріус Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (АДРЕСА_1