Копія
Іменем України
10 жовтня 2011 року Справа № 5002-8/1913-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Остапової К.А.,
суддів Сікорської Н.І.,
Проценко О.І.,
за участю представників сторін:
представник позивача: не з'явився, Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт";
представника відповідача: не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
представник третьої особи: не з'явився, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чумаченко С.А. ) від 30.06.2011 у справі № 5002-8/1913-2011
за позовом Державного підприємства "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта, 98600)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (гаражно-будівельний кооператив-АДРЕСА_3; АДРЕСА_1)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, м.Севастополь, 99008)
про усунення перешкод в користуванні майном
Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт” звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном, зокрема АДРЕСА_2, який перебуває на балансі державного підприємства, шляхом демонтажу і зносу атракціонів на АДРЕСА_2 (на гідротехнічній споруді) та розташований за адресою: АДРЕСА_2, приведенням зазначеного в належний стан.
Позов мотивований тим, що знаходження атракціонів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на АДРЕСА_2, який належить Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” на праві повного господарського відання та розташований на гідротехнічній споруді цього підприємства, є порушенням статті 25 Закону України „Про транспорт”. Позивач зазначає, що атракціони розташовані на АДРЕСА_2 без узгодження з Державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт” і дозволу Державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт на вказаному причалі. На підставі зазначеного Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт” зверталось до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з претензією (№ОМ-322 від 24.02.2011), але остання залишилась без відповіді. Факт незаконного знаходження атракціонів на АДРЕСА_2 також відображений в відповідних актах контрольно-ревізійного управління та Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 позов задоволений частково. Судом вирішено примусити фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” шляхом демонтажу і зносу атракціонів на АДРЕСА_2 (на гідротехнічній споруді), загальною площею 80,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 та приведенням АДРЕСА_2 в належний стан. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” 85,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не було надано суду доказів укладання з Державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт” договору щодо використання спірного причалу або дозволу Державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт на даному причалі, у зв'язку з чим, позивач на законних підставах, а саме на підставі статті 391 Цивільного кодексу України, вимагає усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.06.2011 у справі № 5002-8/1913-2011 скасувати та провадження припинити. Також просила суд апеляційної інстанції відновити строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи. Відповідач зазначає, що прийняті судом першої інстанції докази, а саме акт про незаконне розміщення атракціонів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на території АДРЕСА_2 від 03.06.2010, 25.02.2011, 21.03.2011 не є належними, тому, що вони свідчать про наявність спору на зазначені в актах дати. На момент розгляду справи відповідачем були усунені перешкоди та демонтовані атракціони. Через відсутність у судовому засіданні відповідача, суд першої інстанції не міг дати зазначеній обставині оцінку.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 відновлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 строк на подання апеляційної скарги та прийнято апеляційну скаргу до провадження апеляційної інстанції у складі колегії суддів: головуючий суддя Остапова К.А., судді Сікорська Н.І., Ткаченко М.І., розгляд справи призначено на 07.09.2011.
Розпорядженням в.о. секретаря судової палати від 07.09.2011 замінено суддю Ткаченко М.І. на суддю Проценко О.І. у складі колегії з розгляду апеляційної скарги у справі № 5002-8/1913-2011.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.09.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.09.2011.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 розгляд апеляційної скарги відкладено на 10.10.2011.
У судове засідання 10.10.2011 представники сторін не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
З урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, які не з'явились у судове засідання.
Розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила.
Відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003, з подальшими змінами та доповненнями (далі - Цивільний кодекс України) власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно зі статтею 398 Цивільного кодексу України право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Відповідно пункту першого статті 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-XII від 10.04.1992 з подальшими змінами та доповненнями (далі - Закон України "Про оренду державного та комунального майна") цей Закон регулює: організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Вказаний Закону України „Про оренду державного та комунального майна” покликаний забезпечити підвищення ефективності використання державного та комунального майна шляхом передачі його в оренду фізичним та юридичним особам.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Причал (гідротехнічна споруда) №4, що розташований у місті Ялта на набережній ім.Леніна, перебуває на балансі Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” та належить останньому на праві повного господарського відання на підставі свідоцтва про реєстрацію гідротехнічної споруди від 01.04.2003 №СР-22-4-087-03, паспорту гідротехнічної споруди від 2007 року (а.с.22-29).
У 2010 році фізична особа-підприємець ОСОБА_2 розташувала атракціони на бетоном майданчику (АДРЕСА_2) та займає площу 80 кв.м.
Державне підприємство „Ялтинський морський торговельний порт” звернувся з претензією до відповідача від 24.02.2011 №ОМ-322 про звільнення незаконно зайнятої території АДРЕСА_2 (а.с.21). Вказана претензія залишилась без відповіді.
Комісією Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” спільно з представником Кримської транспортної прокуратури були складені акти від 25.02.2011, 21.03.2011 про незаконне розміщення атракціонів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на території причалу № 4 (а.с.19,20).
Факт незаконного знаходження на причалі № 4 атракціонів з 2010 року відображений в акті від 03.06.2010 № 6 перевірки використання державного майна та своєчасного надходження орендної плати, складеному Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та Актах контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим від 30.11.2010 № 14-2-03/31, від 18.01.2011 № 05-21/13. (а.с.43-48, 50-57)
В акті контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим від 18.01.2011 № 05-21/13 встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 лише за актом приймання-передачі без укладення договору оренди, була передана ділянка території пасажирського комплексу порту, загальною площею 80,00 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідачем ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів укладення з Державним підприємством „Ялтинський морський торговельний порт” договору щодо використання спірного причалу або дозволу Державного архітектурно-будівельного контролю на проведення будівельних робіт на зазначеному причалі.
Враховуючи те, що у вищезгаданому акті контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим встановлено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 була передана ділянка території пасажирського комплексу порту, загальною площею 80,00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо усунення перешкод у користуванні майном Державному підприємству „Ялтинський морський торговельний порт” шляхом демонтажу та зносу атракціонів на АДРЕСА_2 (на гідротехнічній споруді), що розташована за адресою: м.Ялта, набережна ім.Леніна, причал № 4, а саме такої площі.
Доводи апеляційної скарги про те, що прийнятий судом першої інстанції в якості доказу акт про незаконне розміщення атракціонів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на території причалу № 4 від 03.06.2010, 25.02.2011, 21.03.2011 не є належним, з посиланням на те, що на момент розгляду справи відповідачем були усунені перешкоди і демонтовані атракціони, судовою колегією не можуть бути прийняти до уваги, оскільки до апеляційної інстанції не були надані доказі, які підтверджували б факт усунення перешкод та демонтування атракціонів.
Не приймаються до уваги судовою колегією й доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду спору у суді першої інстанції, у зв'язку з чим суд не міг дати зазначеній вище обставині оцінку.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві (АДРЕСА_1) (а.с.2-5), була відправлена ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.05.2011 порушення провадження у справі № 5002-8/19913-2011 за позовом Державного підприємства „Ялтинський морський торговельний порт” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном (а.с.1). Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення на вказану адресу (АДРЕСА_1), відповідач отримала ухвалу суду особисто (а.с.65). Також, у матеріалах справи знаходиться копія паспорту ОСОБА_2, де зазначено, що місцем її проживання є АДРЕСА_1 (а.с.16). Надходження до суду від відповідача клопотання про відкладення слухання справи також свідчить про обізнаність його про час та місце слухання справи (а.с.70). Клопотань про направлення кореспонденції відповідачу на іншу адресу до суду не надходило.
Крім того, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", з подальшими змінами та доповненнями, викладена правова позиція, згідно з якою до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій; - тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення є обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-8/1913-2011залишити без змін.
Головуючий суддя підпис К.А. Остапова
Судді підпис Н.І. Сікорська
підпис О.І.Проценко
З оригіналом згідно
Суддя К.А.Остапова
Розсилка:
1. Державне підприємство "Ялтинський морський торговельний порт" (вул. Рузвельта, 5, м. Ялта, 98600)
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (гаражно-будівельний кооператив-АДРЕСА_3; АДРЕСА_1)
3. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, м. Севастополь, 99008).