"20" жовтня 2011 р.Справа № 12/17-1690-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Савицького Я.Ф.
Суддів: Гладишевої Т.Я.
Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Скоробогатько О.В..
за участю представників сторін в судових засіданнях від 20.10.2011р.:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 328/1, від 29.09.2011р.;
ОСОБА_2, довіреність № 30/2 від 07.02.2011;
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 68 від 20.05.2011р.;
Вопиловський Ю.М., директор Біляївського виробничого управління Житлово-комунального господарства;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Біляївського виробничого управління Житлово-комунального господарства
на рішення господарського суду Одеської області
від 12 вересня 2011 року
по справі № 12/17-1690-2011
за позовом: Міського комунального підприємства «Теплодарводоканал»
до відповідача: Біляївського виробничого управління Житлово-комунального господарства
про стягнення 388311,98 грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 20.10.2011р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. по справі №12/17-1690-2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя -Цісельський О.В., судді : Оборотова О.Ю. та Смелянець Г.Є.) задоволено позов МКП «Теплодарводоканал»до Біляївського виробничого управління Житлово-комунального господарства про стягнення 388311,98 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача 267120 грн. - основного боргу, 120204 грн. -пені; 987,98 грн. - 3% річних, 3883,11 грн. - державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що відповідачем належним чином не виконувалися зобов'язання за договором №236/01 про послуги прийому та очищення стокових вод від 01.03.2008р., укладеного між МКП «Теплодарводоканал»та Біляївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства, щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого у період з 01.12.2010р. по 01.04.2011р. за відповідачем утворилася заборгованість по оплаті наданих позивачем послуг у сумі 267120 грн.. Внаслідок несвоєчасної оплати відповідачем наданих послуг МКП «Теплодарводоканал»нарахувало Біляївському виробничому управлінню житлово-комунального господарства пеню, передбачену п. 5 договору, у сумі 120204 грн., 3% річних 987,98 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося Біляївське виробниче управління житлово-комунального господарства, з апеляційною скаргою, в якій відповідач просив скасувати рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. по справі №12/17-1690-2011, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом не було повно з'ясовано обставини справи. Так, під час розгляду справи відповідач надав докази, що підтверджують неналежну якість наданих позивачем послуг, оскільки очищення стоків фактично не проводиться, а отже тарифи, встановлені саме за очищення стічних вод, є необґрунтованими, оскільки саме по собі очищення не проводиться, а стоки лише приймаються в стічні колектори МКП та без подальшого очищення скидаються в Дністровський лиман, у зв'язку з чим, судом було проігноровано вимоги ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Господарським судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи по справі, яка б могла надати відповідь на питання щодо відповідності очисних споруд МКП існуючим нормам та правилам, та чи належним чином надається послуга саме в частині якісних показників. Не відповідає дійсності твердження позивача про те, що за період з червня по вересень 2011 року відповідачем не було сплачено позивачу грошові кошти за договором, оскільки за вказаний період відповідачем було перераховано за вказаним договором 242556,71 грн..
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Біляївського виробничого управління житлово-комунального господарства , заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на таке.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 01.03.2008р. між міським комунальним підприємством «Теплодарводоканал»(постачальник) та Біляївським виробничим управлінням житлово-комунального господарства (замовник) укладено договір №236/01 про послуги прийому та очищення стокових вод, скиданих замовником ВУЖКГ на очисні споруди виконавця., відповідно до умов якого постачальник зобов'язався очищувати стічні води у розмірі встановленого ліміту у кількості 480000 куб. м на рік 40000 куб. м на місяць, при цьому замовник зобов'язався своєчасно, не пізніше 20 - го числа кожного місяця та в повному обсязі сплачувати послуги, включаючи рахунки за порушення чинних правил та умов договору. Розрахунки за відведення та очищення стоків здійснюються відповідно встановлених тарифів: 1,52 грн. за 1 куб. м в т.ч. ПДВ 20% (п.3 договору).
Згідно з п. 4 договору кількість відведених та очищених стоків: а) приймається рівним кількості використаної води; б) розрахунковим способом згідно з актом вимірів об'єму скинутих стічних вод Біляївським ВУЖКГ.
Пунктом 5 договору встановлено, що розрахунки за надані послуги здійснюються щомісячно на протязі 15 днів після вручення рахунку постачальника, представник замовника зобов'язаний отримати рахунок в бухгалтерії постачальника не пізніше 5-го числа кожного місяця для забезпечення оплати у вказаний строк. За кожний день прострочки платежу стягується пеня 1% від суми платежу.
Пунктом 11 договору визначено, що даний договір діє з 01.03.2008р. по 01.03.2009р., договір може бути розірваний однією із сторін з попереднім повідомленням іншої сторони в письмовому виді за 30 діб до розірвання договору, якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін в письмової формі не заявить про його розірвання, договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік.
Оскільки сторони за договором не повідомили одна-одну про розірвання договору, договір є пролонгованим, тобто діючим і на 2010 -2011 роки.
За статтею 28 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень міських рад в галузі бюджету, фінансів і цін належить: встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.
Відповідно до вимог чинного законодавства рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 203/в-09 від 21.05.2009р. «Про затвердження тарифів на послуги водопостачання та водовідведення»з 01.06.2009р. затверджено тариф Біляївському ВУЖКГ на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються МКП «Теплодарводоканал»у розмірі 4,77 грн. за куб. м, про що Біляївське ВУЖКГ належним чином повідомлено листом від 30.04.2009р. №94/1.
Не погоджуючись із рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області № 203/в-09 від 21.05.2009р. Біляївське ВУЖКГ протягом лютого-травня 2010р. звернулося до обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Державної житлово-комунальної інспекції, Державної екологічної інспекції, Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області та до Одеської обласної державної адміністрації.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області надано МКП «Теплодарводоканал»висновок № 286 від 09.07.2008р. про те, що розрахунок планових витрат на виробництво послуг з очищення стоків визначений у розмірі 3,03 грн. за 1 куб. м. є економічно обґрунтованим.
Державна інспекція з контролю за цінами в Одеській області розглянувши звернення Біляївського ВУЖКГ щодо обґрунтованості тарифів на послуги з очищення стічних вод, які надаються МКП «Теплодарводоканал», повідомила Біляївське ВУЖКГ, що за зверненням МКП «Теплодарводоканал»у грудні 2008р. підприємству був наданий висновок від 29.12.2008р. № 482, про те, що витрати на очищення стоків, визначені у розмірі 3,75 грн. за 1 куб. м. є економічно обґрунтованим, та що формування тарифів на послуги з очищення стоків проводилися відповідно до вимог діючого Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959.
Не погоджуючись із зазначеними висновками Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області, Біляївське ВУЖКГ звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до виконкому Теплодарської міської ради Одеської області та до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області за участю третьої особи - МКП «Теплодарводоканал»про визнання нечинними та скасування висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 09.07.2008р. № 286 та від 29.12.2008р. № 482.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. по справі № 2а-7706/10/1570 у задоволені адміністративного позову позовом до виконкому Теплодарської міської ради Одеської області та до Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області за участю третьої особи - МКП «Теплодарводоканал»про визнання не чинними та скасування висновків Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 09.07.2008р. № 286 та від 29.12.2008р. № 482 було відмовлено повністю.
01.06.2011р. між МКП та Біляївським ВУЖКГ було укладено додаткову угоду до договору № 236/01 від 01.03.2008р., відповідно до якої сторони погодили продовжити термін дії договору № 236/01 від 01.03.2008р. до 01.03.2012р..
За період з 01.12.2010р. по 01.04.2011р. МКП «Теплодарводоканал»нарахувало Біляївському ВУЖКГ за договором №326/01 від 01.03.2008р. 267120, 00 грн., які замовник не оплатило.
Вищенаведене стало підставою для звернення МКП «Теплодарводоканал»до господарського суду з позовом до Біляївського ВУЖКГ про стягнення 267120 грн..
Під час розгляду справи в господарському суді першої інстанції МКП «Теплодарводоканал»подало до господарського суду Одеської області заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з відповідача 267120 грн. боргу, 120204 грн. пені, 9876,98 грн. 3% річних та судові витрати.
Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договори про надання послуг готелем.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 3 договору №236/01 від 01.03.2008р. встановлено, що замовник зобов'язаний своєчасно, тобто не пізніше 20-го числа кожного місяця та в повному обсязі сплачувати послуги виконавця. При цьому, п. 5 договору передбачено, що розрахунки за надані послуги здійснюються щомісячно на протязі 15 днів після вручення рахунку постачальника, представник замовника зобов'язаний отримати рахунок в бухгалтерії постачальника не пізніше 5-го числа кожного місяця для забезпечення оплати у вказаний строк, за кожний день прострочки платежу стягується пеня 1% від суми платежу.
Як встановлено матеріалами справи, та не спростовано Біляївським ВУЖКГ, МКП «Теплодарводоканал»надало відповідачу послуги по прийманню та очищенню стоків за період з 01.12.2010р. по 01.04.2011р. на суму 267120 грн., а Біляївським ВУЖКГ не оплачено надані позивачем послуги, внаслідок чого заборгованість відповідача за відведення стоків за період з 01.12.2010р. по 01.04.2011р. складає 267120 грн..
За ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи невиконання відповідачем умов договору, господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позовної вимоги МКП «Теплодарводоканал»про стягнення з Біляївського ВУЖКГ заборгованості у розмірі 267120 грн..
Також в заяві про уточнення позовних вимог МКП «Теплодарводоканал»просило господарський суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 120204 грн..
Відповідно до ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Як встановлено п. 5 договору №236/01 на послуги очищення стічних вод від 01.08.2008р., за кожний день прострочення платежу стягується пеня 1,0% від суми платежу.
Дослідивши матеріали справи та наданий позивачем розрахунок пені (арк. спр. 44), апеляційний господарський суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а отже господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення пені у сумі 120204 грн..
Крім того, в заяві про уточнення позовних вимог МКП «Теплодарводоканал»просило господарський суд стягнути з Біляївського ВУЖКГ 3% річних в сумі 987,98 грн..
Так, згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок 3% річних, який складені позивачем у заяві про уточнення позовних вимог (арк. спр. 44), та встановлено, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 987,98 грн..
Не приймається до уваги апеляційного господарського суду твердження скаржника, викладені в апеляційній скарзі, про те, що господарським судом не надано належної оцінки доказам, що підтверджують неналежну якість наданих позивачем послуг, оскільки очищення стоків фактично не проводиться, а отже тарифи, встановлені саме за очищення стічних вод, є необґрунтованими, оскільки саме по собі очищення не проводиться, а стоки лише приймаються в стічні колектори МКП та без подальшого очищення скидаються в Дністровський лиман, у зв'язку з чим, судом було проігноровано вимоги ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», господарським судом першої інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення експертизи по справі, яка б могла надати відповідь на питання щодо відповідності очисних споруд МКП існуючим нормам та правилам, та чи належним чином надається послуга саме в частині якісних показників, не відповідає дійсності твердження позивача про те, що за період з червня по вересень 2011 року відповідачем не було сплачено позивачу грошові кошти за договором, оскільки за вказаний період відповідачем було перераховано за вказаним договором 242556,71 грн., з наступних підстав.
Як встановлено матеріалами справи, що питання законності та обґрунтованості тарифів, які застосовані позивачем до відповідача, було предметом розгляду Одеським окружним адміністративним судом адміністративної справи, якою встановлено їх законність та обґрунтованість, крім того, неякісне надання послуг МКП «Теплодарводоканал»з очищення стоків не є підставою для відмови відповідача від оплати послуг за договором, оскільки є предметом іншого спору, а зустрічної позовної заяви в межах даної справи не подавалася.
Не доведено скаржником доказами, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доводів про те, що за період з червня по вересень 2011 року відповідачем було сплачено позивачу грошові кошти за договором 242556,71 грн. саме за період з 01.12.2010р. по 01.04.2011р., оскільки картка рахунку, надана відповідачем до апеляційної скарги, не містить відомостей про призначення платежу (за який період).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу Біляївського виробничого управління житлово-комунального господарства слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. по справі №12/17-1690-2011 - без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 99, 101 -103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. по справі №12/17-1690-2011 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 25.10.2011р..
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Гладишева Т.Я.
Суддя Лавренюк О.Т.