01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
18.10.2011 № 05-5-8/9490
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипка І.М.
суддів:
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу
Приватного підприємства «Парк нових технологій»
на ухвалу
Господарського суду міста Києва
від 12.08.2011 року
у справі № 05-5-8/9490 (суддя Катрич В.С.)
за позовом Приватного підприємства «Парк нових технологій»
(позивач)
до Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» (відповідач)
про стягнення 346 032,87 грн.
В судовому засіданні 18.10.2011 року відповідно до ст. ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року позовну заяву Приватного підприємства «Парк нових технологій» повернуто позивачеві без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Не погоджуючись із даною ухвалою місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу від 12.08.2011 року про повернення позовної заяви без розгляду у справі № 05-5-8/9490.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права, а саме, на думку позивача, місцевий господарський суд невірно застосував положення ч. 1 п. 1 ст. 63 ГПК України, оскільки в довіреності зазначено, що представник має право підписувати та подавати заяви і в ній відсутні обмеження щодо видів заяв, які може підписувати представник. Також позивач зазначає, що оскільки державне мито було сплачено готівкою, тому у відповідності до Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж. Крім цього, апелянт посилається на те, що відповідачу було надіслано тільки позовну заяву, оскільки інші документа є в наявності у відповідача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2011 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 18.10.2011р.
Представники сторін в судове засідання 18.10.2011 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Зважаючи на скорочені строки розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, визначені ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у ній матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Частиною 5 статті 106 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Згідно із частиною 2 статті 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року позовну заяву Приватного підприємства «Парк нових технологій» повернуто без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви без розгляду місцевий господарський суд аргументував тим, що додана до позовної заяви довіреність не передбачає надання права представнику позивача ОСОБА_1 підписувати позовні заяви.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як вбачається з довіреності б/н від 22.07.2011 року (а.с. 27) виданої ПП «Парк нових технологій» на ім'я ОСОБА_1, останній уповноважений бути представником Довірителя та діяти в інтересах та від імені Довірителя в усіх судах загальної юрисдикції, без обмежень в усіх інстанціях загальних, господарських, адміністративних та інших судах України, включно із Господарським судом м. Києва.
Для виконання вказаних повноважень представнику надаються такі права, зокрема, подавати позови, підписувати та подавати заяви, клопотання, скарги, відводи, давати усні і письмові відповіді та пояснення, користуватись іншими процесуальними правами, наданими позивачеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до ч. 3 ст. 28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Згідно п. 3.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у застосуванні положень пункту 1 частини першої статті 63 і пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України у випадках, коли позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, слід мати на увазі таке.
Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду. Якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності. Посилання у заяві лише на номер і дату довіреності є недостатнім, і така заява підлягає поверненню.
Що стосується будь-яких інших сумнів господарського суду в наявності повноважень представника ПП «Парк нових технологій», то він не позбавлений права і можливості витребувати з урахуванням приписів частини другої статті 28 і частини першої статті 38 ГПК додаткові докази, але не має законних підстав для повернення позовної заяви без розгляду.
Таку правову позицію підтримує Вищий господарський суд України в листі від14.12.2007 року № 01-8/973 (п. 14).
Отже, висновки суду першої інстанції про відсутність у представника позивача - ОСОБА_1 повноважень на підписання позовної заяви є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
Повернення позовної заяви без розгляду місцевий господарський суд також аргументував тим, що напис на зворотній стороні квитанції про оплату державного мита № ПН 171 від 27.07.2011р. доданої до позовної заяви скріплений другим підписом старшого фахівця ОСОБА_2, що не передбачено Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита (далі-Інструкція).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
До позовної заяви додано оригінал квитанції № ПН 171 від 27.07.2011р. (а.с. 29) про оплату державного мита за позовом ПП «Парк нових технологій» до ПрАТ «Лігобуд» на суму 346 032,87 грн. в Господарський суд м. Києва у розмірі 3 460,33 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява) оплачується державним митом.
Відповідно до п. 14 Інструкції, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету може і повинен витребувати від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу чи заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі або про прийняття апеляційної (касаційної) скарги до провадження чи прийняття заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Аналогічна позиція викладена у п. 5 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998, № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.
Отже, місцевий господарський суд не позбавлений можливості витребувати від позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано позивачем за подання позовної заяви до ПрАТ «Лігобуд».
Тому висновки суду першої інстанції про неподання позивачем доказів сплати державного мита у встановленому порядку, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам процесуального законодавства.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ст. 56 ГПК України (в редакції, що діє на час подання позовної заяви) позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з опису вкладення поштового відправлення (а.с. 28), позивачем було надіслано відповідачеві лише копію позовної заяви вих. № 1 від 26.07.2011р. про стягнення грошової заборгованості з Приватного акціонерного товариства «Лігобуд» на 3-х аркушах.
Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про неподання позивачем доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а тому правомірно повернув позовну заяву без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача щодо безпідставності повернення господарським судом позовної заяви на підставі п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, однак це не є підставою для скасування в цілому ухвали суду від 12.08.2011р.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Парк нових технологій» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року у справі № 05-5-8/9490 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2011 року у справі № 05-5-8/9490 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 05-5-8/9490 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 24.10.2011р.
Головуючий суддя
Судді
27.10.11 (відправлено)