01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.10.2011 № 10/27
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
заучастю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 - представник за дов. №1 від 01.07.2011 р.;
від відповідача 1 не з'явився;
вд вдповідача 2 не з'явився;
від відповідача 3 не з'явився;
від відповідача 4 не з'явився;
від третьої особи 1 не з'явився;
від третьої особи 2 не з'явився;
від третьої особи 3 не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції”
на рішення Господарського суду
Чернігівської області
від 04.07.2011р.
справа №10/27 (суддя Мурашко І.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільна компанія “Автотрейд-сервіс”
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції”
2. Товариство з обмеженою відповідальністю Українсько-Німецьке спільне підприємство “Союз Ін вест Берлін-Чернігів”
3. Приватне підприємство “Вимпел”
4. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2
не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю “Славутичрембуд”
2. Комунальне підприємство “Чернігівбудінвест”
3. Комунальне підприємство “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради
про визнання недійсним договорів купівлі-продажу
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільна компанія “Автотрейд-сервіс” (далі - позивач) в лютому 2011р року звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” (далі - відповідач 1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів” (далі - відповідач 2) про визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі - продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 364,7 кв.м., розташованого по вул. Щорса, 40а у м. Чернігові, укладеного 12.11.2009р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 та визнання недійсним з моменту укладення договору купівлі - продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 581,6 кв.м., розташованого по пр-ту перемоги, 22а у м. Чернігові, укладеного 12.11.2009р. між відповідачем 1 та відповідачем 2.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Приватне підприємство “Вимпел” та ФОП ОСОБА_2.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2011р. Приватне підприємство “Вимпел” та ФОП ОСОБА_2 залучено в якості відповідачів та виключено їх із складу третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів. Крім того, зазначеною ухвалою суду від 10.02.2011р. до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Славутичрембуд”, Комунальне підприємство “Чернігівбудінвест” Чернігівської міської ради та Комунальне підприємство “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2011р. у справі №10/27 позов задоволено повністю. Визнано недійсними з моменту укладення договір купівлі -продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 364,7 кв.м., розташованого по вул. Щорса, 40а у м. Чернігові , укладений 12.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів”. Визнано недійсними з моменту укладення договір купівлі - продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 581,6 кв.м., розташованого по пр-ту Перемоги, 22а у м. Чернігові, укладений 12.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів”. Визнано недійсними з моменту укладення договір купівлі - продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 364,7кв.м., розташованого по вул. Щорса, 40а у м. Чернігові, укладений 04.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів” та Приватним підприємством “Вимпел”. Визнано недійсними з моменту укладення договір купівлі -продажу магазину непродовольчих товарів загальною площею 581,6 кв.м., розташованого по пр-ту Перемоги, 22а у м. Чернігові, укладений 04.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів” та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-німецьке спільне підприємство “Союз Інвест Берлін - Чернігів”, Приватного підприємства “Вимпел” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільна компанія “Автотрейд - сервіс” по 21,25 грн. державного мита та по 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з кожного.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2011р. у справі №10/27 та постановити нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. у справі №10/27 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 04.10.2011р. позивач заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2011р. по справі №10/27 без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” - без задоволення.
Представники відповідачів та третіх осіб в засідання Київського апеляційного господарського суду 04.10.2011р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2011р. та поштовими повідомленнями №№ 81400433,81400387, 8140041781400425,81400395,81400379.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною в 1997 році (далі -Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір, зокрема, щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Тобто, оскільки розгляд даної справи майже сплинув, відкладення справи приведе лише до необґрунтованого затягування даної справи.
Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідачі та треті особи не скористалися належними їм процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 04.10.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідачів та третіх осіб за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи 30.10.2009р. виконавчим комітетом Чернігівської міської ради було прийнято рішення № 301 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна”, відповідно до якого доручено Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтва про право власності на підставі проведеної технічної інвентаризації відповідачу 1 на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. “А-3” у підвалі “1-1” “1-9”, площею 132,6кв.м.; на першому поверсі: “1-1” “1-8”, площею 148,8 кв.м.; на другому поверсі: “1-1” “1-5”, площею 149,8 кв.м.; на третьому поверсі: “1-1” “1-5”, площею 152 кв.м.; всього площею 583,00 кв.м. по пр-ту Перемоги, 22-а, та на приміщення магазину непродовольчих товарів літ. “А-3” у підвалі “1-1”“1-7”, площею 98,6 кв.м.; на першому поверсі: “1-1”- “1-6”, “2-1”площею 78,7 кв.м.; на другому поверсі: “1-1”“1-8”, площею 105,6кв.м.; на третьому поверсі: “1-1”- “1-5”, площею 82,7кв.м.; всього площею 365,6 кв.м. по вул. Щорса, 40а, як інвестору (том. 1, а.с. 47).
02.11.2009р. Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.10.2009р. за № 301 “Про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна ”, відповідачу 1 були видані свідоцтва про право власності на нерухоме майно (нежилі приміщення ) по пр-ту Перемоги, 22-а та по вул. Щорса, 40а, на підставі зазначеного 02.11.2009р. за відповідачем 1 в державному реєстрі було зареєстровано право власності на вищезазначені об'єкти, що підтверджується витягами про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 24324679 та № 24324870 (том. 1, а.с. 48-51).
12.11.2009р. між відповідачем 1 (керівник юридичної особи - ОСОБА_3) та відповідачем 2 (керівник юридичної особи - ОСОБА_3) було укладено 2 договори купівлі - продажу, які були посвідчені приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровані в Державному реєстрі правочинів за № 1487 та № 1488.(а.с. 52-64).
Згідно п. 1.1 договору № 1487, продавець зобов'язується передати у власність покупця, приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 364,7 кв.м. по вул.. Щорса, 40-а і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно п.1.1 договору № 1488, продавець зобов'язується передати у власність покупця, який зобов'язується прийняти у власність приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 581,6 кв.м. по пр-ту Перемоги, 22-а м. Чернігів і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором.
Продаж нерухомого майна вчинено за 770800,00 грн., розрахунки за нерухоме майно мають бути проведені протягом 6 місяців після підписання цього договору, відповідно до п. 2.1 договору № 1488, продаж нерухомого майна вчинено за 1229200,00 грн., розрахунки за нерухоме майно мають бути проведені наступним чином: 376898,80грн. зарахована як неповернуте зобов'язання, згідно договорі фінансової допомоги, сума 852301,20 грн. у 6 місячний термін з дня підписання даного договору (п. 2.1 договору № 1487).
Згідно п.п. 3.1, 3.3 договорів, сторони домовились, що покупець набуває права власності на нерухоме майно з моменту підписання цього договору та державної реєстрації цього договору в Державному реєстрі правочинів. Передача майна продавцем нерухомого майна і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання - передачі, який підписується сторонами.
Як правильно встановлено судом першої інтенції та підтверджується матеріалами справи 16.11.2009р. КП “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу № 1487 та № 1488 від 12.11.2009р. було зареєстровано право власності та видані витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно по вул. Щорса, 40-а та по пр-ту Перемоги, 22-а, м. Чернігів за відповідачем 2 (том. 1, а.с. 58, 65).
Крім того, як правильно встановлено судом першої інстанції 04.12.2009р. між пвідповідачем 2 та покупцем Приватним підприємством „Вимпел” (засновник ОСОБА_5) було укладено договір купівлі - продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1655. В той же день між відповідачем 2 та ФОП ОСОБА_2 (покупцем) було укладено договір купівлі - продажу, який посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів за № 1654 (а.с.66-78 ).
Відповідно до п. 1.1 договору № 1655, продавець зобов'язується передати у власність покупця, приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 364,7 кв.м. по вул. Щорса, 40-а, м. Чернігів і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором.
Згідно п.1.1 договору № 1654, продавець зобов'язується передати у власність покупця, який зобов'язується прийняти у власність приміщення магазину непродовольчих товарів загальною площею 581,6 кв.м. по пр-ту Перемоги, 22а м. Чернігів і зобов'язується сплатити за нього обговорену грошову суму в розмірі та на умовах, встановлених цим договором.
Відповідно до п. 2.1 договору № 1655, продаж нерухомого майна вчинено за 900000,00 грн., розрахунки за нерухоме майно мають бути проведені протягом 6 місяців після підписання цього договору.
Згідно п. 2.1 договору № 1654, продаж нерухомого майна вчинено за 1350000 грн., розрахунки за нерухоме майно мають бути проведені протягом 6 місяців після підписання цього договору.
Відповідно п.п. 3.1, 3.3 договорів, сторони домовились, що покупець набуває права власності на нерухоме майно з моменту підписання цього договору та державної реєстрації цього договору в державному реєстрі правочинів. Передача майна продавцем нерухомого майна і прийняття його покупцем засвідчується актом приймання - передачі, який підписується сторонами.
07.12.2009р. КП “Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу № 1655,1654 від 04.12.2009р., було зареєстровано право власності та видані відповідно витяги про реєстрацію прав власності на нерухоме майно по вул. Щорса, 40-а, м. Чернігів за власником - ПП “Вимпел” та на нерухоме майно по пр-ту Перемоги, 22а, м. Чернігів за власником ФОП ОСОБА_2 (том. 1, а.с. 72, 79).
Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.12.2010р. по справі № 20/164/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільна компанія “Автотрейд - сервіс” (позивач у даній справі), визнано недійсним рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.10.2009 року №301, яким Чернігівському міжміському бюро технічної інвентаризації було доручено оформити свідоцтва про право власності на збудовані та введені в експлуатацію нежитлові приміщення прибудованих магазинів непродовольчих товарів до житлового будинку по пр-ту Перемоги, 20, м. Чернігів з орієнтованою площею 850 кв.м. за Товариством з обмеженою відповідальністю “Українсько-ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д Інвестиції” (відповідача 1 у даній справі).
Крім того, судом першої інстанції було встановлено факт порушення інтересів позивача рішенням №20/164/13, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільна компанія “Автотрейд - сервіс” виступило інвестором в будівництві приміщень магазинів непродовольчих товарів по вул. Щорса, 40-а та пр-ту, Перемоги, 22-а м. Чернігів, а відтак у нього є право на оформлення права власності на спірні приміщення.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011р. зазначене рішення залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 16.05.11р. касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції” залишена без задоволення, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2011р. у справі № 20/164/13 без змін.( том 2, а.с.148).
Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що доказом того, що об'єкти, які знаходиться за адресою по вул.. Щорса, 40-а та по пр-ту Перемоги, 22-а м. Чернігів, є тими об'єктами, відносно яких виносилось скасоване рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.10.2009 р. №301 - є рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 27.04.2008р. за № 97 та від 19.05.2009р. № 130.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач 1 набув право власності на новостворене нерухоме майно, що знаходиться за адресою по вул. Щорса, 40-а та по пр-ту Перемоги, 22-а м. Чернігів на підставі рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.10.2009 р. №301, яке було визнано судом недійсним.
Тобто, враховуючи те, що свідоцтво на право власності відповідача 1 на спірні об'єкти є похідним документом, що оформлюється саме на підставі рішення, яке в даному випадку визнане судом незаконним, таке свідоцтво на право власності є нікчемним та не потребує додаткового визнання його недійсним в судовому порядку.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження апелянта, що відповідачі на законних підставах набули право власності на спірні приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно вимог ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до вимог ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Крім того, матеріали справи на підтвердження порушеного права на спірні об'єкти нерухомості позивача містять:
- копії договору № 15/12 - 08 від 15.12.2008р.;
- акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року від 12.01.2009р. та за лютий -травень 2009 року.;
- довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2008 року та за лютий - травень 2009 року.;
- лист КП “Чернігівбудінвест” від 28.04.2009р. за № 01/04/250 про погодження проведення первинної інвентаризації магазинів непродовольчих товарів;
- лист позивача до МБТІ від 28.04.2009р. за № 28/09 про проведення первинної інвентаризації, договору від 12.05.2009р. за № 77 між виконкомом міської ради та юридичними чи фізичними особами на виконання заходів щодо розвитку інженерних мереж та соціальної інфраструктури міста, укладеного між Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради та позивачем;
- договір № ДГ-0001737 від 03.06.2009р. та № ДГ-0001738 від 03.06.2009р. на виконання робіт по технічній інвентаризації, укладених між позивачем та ЧМБТІ;
- договір № 169/09 від 25.06.2009р. про надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду документації на об'єкт - магазин непродовольчих товарів по пр-ту Перемоги, 20-а, м. Чернігів, укладеного між позивачем та Північно - східним регіональним центром страхового фонду документації;
- рахунок - фактура від 25.06.2009р. за № 167 на попередню оплату надання послуг з підготовки технічної документації та виготовлення документів страхового фонду згідно договору № 169/09 від 25.06.2009р.;
- акт закладення проектної робочої документації до страхового фонду документації України від 26.06.2009р. за № 33-29/903-09;
- наказ № 21 від 15.12.2008р. “Про затвердження проектної документації на будівництво прибудованих магазинів непродовольчих товарів до житлового будинку по пр-ту Перемоги, 20 в м. Чернігові”.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 658 Цивільного кодексу України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків,що обумовлені ним.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність у відповідача 1 права на відчуження спірних об'єктів, оскільки відповідач 1 набув право власності на приміщення магазинів непродовольчих товарів по вул. Щорса, 40-а та пр. Перемоги, 22-а на підставі незаконного рішення виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 30.10.2009 р. №301, тобто така угода не може породжувати наслідків щодо передачі майна від одного власника іншому, в даному випадку, щодо передачі спірних нежитлових приміщень від відповідача 1 відповідачу 2 та в подальшому відповідачу 3 та 4.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Українсько-Ізраїльське підприємство “Л.І.П.Д. Інвестиції”, залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.07.2011р. у справі №10/27 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 10/27 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді