01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.10.2011 № 9/158
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дзюбка П.О.
суддів:
при секретарі:
за участю секретаря: Карпюк О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. ( за довіреність № 185 від 11.07.2011р.),
ОСОБА_2. (за довіреністю № 186 від 11.07.2011р.)
від відповідача: ОСОБА_3 ( за довіреністю №1839 від 31.08.2011р.)
розглянувши апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.08.2011р.
у справі № 9/158 (суддя: Бондаренко Г.П.)
за позовом Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України
до Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського районного м. Києва»
про стягнення пені у розмірі 8670,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 9/158 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» 5100, 00 грн. пені, зарахувавши в доход Державного бюджету України. Стягнуто з Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва в доход Державного бюджету України 60,00 грн. державного мита, 138,82 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Київське міське територіальне відділення антимонопольного комітету України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 9/158 повністю та прийняти нове рішення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2011 року відкрито апеляційне провадження у справі № 9/158 та призначено до розгляду на 11.10.2011 р.
11.10.2011р. у судовому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме платіжне доручення № 2807 від 05.09.2011р. на суму 5 100,00 грн. призначення платежу сплата пені згідно рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2011р. № 9/158. Колегією суддів було задоволено клопотання відповідача, та залучено до матеріалів справи платіжне доручення про сплату пені.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Позивач) від 04.06.2010 № 19/6-П «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі Рішення) на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» ( далі Відповідач) визнано, що Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»займає монопольне (домінуюче) становище на ринку нарахування платежів за житлово-комуналоні послуги в межах будинків, які знаходяться на балансі Відповідача, з часткою 100 відсотків (п. 2 резолютивної частини Рішення).
Згідно п. 3 Рішення, відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», накладено на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Копію Рішення Позивачем надіслано Відповідачу листом №26-6/1473 від 07.06.2010р., на підтвердження отримання листа та Рішення, Відповідачем до позовної заяви додано повідомлення про вручення поштового відправлення, у відповідності до якого Рішення та лист отримано уповноваженою особою Відповідача 14.06.2010р.
Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Спір виник на підставі того, що позивач вважає, що відповідач прострочив виконання свого обов'язку щодо оплати штрафу, накладеного на підставі обов'язкового до виконання рішення Антимонопольного комітету України.
У зв'язку з наведеним, Позивач просив суд стягнути з Відповідача пеню за прострочення сплати штрафу в розмірі 8670,00 грн., з яких за період з 16.08.2010р. по 30.08.2010р. сума пені складає 3570, 00 грн. та за період з 03.11.2010р. по 23.11.2010р. сума пені складає 5100,00 грн., що передбачено ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позовні вимоги з наступних підстав.
Рішенням Адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту - Позивач) від 04.06.2010 № 19/6-П на Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» накладено штраф у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень за порушення законодавства у сфері економічної конкуренції, яке було надіслано Відповідачу листом №26-6/1473 від 07.06.2010р., який отримано уповноваженою особою Відповідача 14.06.2010р.
Виходячи з норм ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", відповідач мав сплатити вказаний штраф у двохмісячний термін, тобто до 15.08.2010р. включно.
У відповідності до ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. У відповідності до ч. 3 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідач скористався своїм передбаченим ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» правом на оскарження рішення АМК про накладення штрафу, оскарживши його до Господарського суду міста Києва.
Як свідчать матеріали справи, 10.08.2010р. КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про скасування рішення Антимонопольного комітету України № 19/6-П, яка ухвалою суду від 16.08.2010р. була повернута без розгляду на підставі п. 10. ст. 63 ГПК України.
27.08.2010року КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" повторно звернулася до суду з позовною заявою про скасування рішення Анимонопольного комітету України Київське міське територіальне відділення № 19/6-П, за якою ухвалою суду від 30.08.2010р. порушено провадження у справі № 45/220.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. у справі №45/220, повний текст якого підписано 12.11.2010р., у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Святошинського району міста Києва про скасування рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.06.2010 № 19/6-П, відмовлено повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Нормою ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.
Виходячи з рішення позивача № 19/6-П, а саме розміру накладеного на відповідача штрафу, розмір пені за один день складає прострочення штрафу у розмірі 17000,00 грн. складає 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень (17 000 грн. х 1.5% = 255 грн.).
Позивач нараховує пеню за період з 16.08.2010р. по 30.08.2010р. та за період з 03.11.2010р. по 23.11.2010р.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що нарахування позивачем пені за 16.08.10р. та з 27.08.10р.- 30.08.2010р., а також з 03.11.2010р. - 12.11.2010р. є неправомірним з огляду на оскарження рішення АМК про накладення штрафу до суду, перебування позовної заяви на розгляді у суді першої інстанції, а отже нарахування пені за цей період має зупинятися.
Розділом VIII, IX, XI ГПК України передбачено, що судовий розгляд розпочинається з моменту подання позовної заяви до суду та закінчується прийняттям рішення у справі (при чому рішення суду може виражатися у формі ухвали або рішення). За таких обставин, судовий розгляд розпочинається з дати реєстрації позовної заяви та закнічується прийняттям судом рішення, яке має бути оформлене в письмовому вигляді.
Згідно ст. 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. Рішення суду, яке містить вступну та резолютивну частини, підписується всім складом господарського суду і додається до справи. Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.
З матеріалів справи вбачається, що судовий розгляд справ щодо оскарження рішення позивача щодо накладення штрафу відбувався з 10.08.10р. по 16.08.10р., а також з 27.08.2010р. по 12.11.2010р. (дата підписання повного тексту рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2010р. у справі №45/220), а отже на цей строк нарахування пені не відповідає приписам ч. 5 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями.
20.12.2010 на адресу Позивача надійшов лист-повідомленням про сплату штрафу відповідачем в розмірі 17000 гривень, на доказ сплати якого додано платіжне №2154 доручення від 23.11.2010р. (копія міститься в матеріалах справи.)
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені за період з 17.08.2010р. по 27.08.2010р. на суму 2550,00 грн. та за період з 13.11.2010р. по 23.11.2010р. на суму 2550,00 грн.
Пунктом 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8670,00грн. правомірно були частково задоволенні судом першої інстанції відповідно до розрахунку суду на суму 5100,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Виходячи з вище сказаного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 9/158, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу Київського міського територіального відділення антимонопольного комітету України на рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 9/158 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2011 року у справі № 9/158 залишити без змін.
Матеріали справи № 9/158 повернути господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді