01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.09.2011 № 14/317
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів:
при секретарі:
за участю представників сторін:
від позивача Гаращенко І.В. - представник
від відповідача не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Магістр”
на рішення Господарського суду
міста Києва
від 01.07.2011р.
справа № 14/317 (суддя Мельник С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Магістр”
до Закритого акціонерного товариства “Епсілон”
про стягнення заборгованості
Товариство з обмеженою відповідальністю “НВП “Магістр” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Епсілон” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у сумі 2700,00 грн., 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2011р. у справі №14/317 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011р. у справі №14/317 та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р. у справі №14/317 апеляційна скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до статті 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 27.09.2011р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011р.
Враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 27.09.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2011р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Епсілон” - без задоволення, з наступних підстав.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами 16.03.2006р. між відповідачем (емітент) та позивачем (реєстратор) було укладено договір на ведення реєстру № 13 (далі -договір), предметом якого відповідно до р. 1 якого є зобов'язання емітента доручити, а реєстратор бере на себе обов'язок здійснювати діяльність з ведення реєстру емітента у відповідності з умовами цього договору, положеннями статуту емітента, діючим законодавством України та Положенням “Про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів”, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 60 від 26.05.1998р. Обсяг та вартість робіт, які виконуються реєстратором визначаються протоколом узгодження договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до п. 3.2. договору, оплата послуг реєстратора здійснюється емітентом, згідно акта виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок реєстратора.
Згідно п. 6.1 договору останні й набуває чинності з моменту підписання і діє до його розірвання, згідно з п. 6.2 цього договору або до припинення дії цього договору за умов, викладених в п. 6.3 та 6.4 договору.
Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільний кодекс України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 626-629 ЦК України).
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивач в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не надав ані суду першої інстанції ані суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів виконання ним робіт по договору на ведення реєстру від 16.03.2006 № 13 за період з січня 2009 року по березень 2011 року на загальну суму 2 700,00 грн., а наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за стягуваний період судом апеляційної інстанції також не приймаються до уваги, оскільки вони не підписані з боку відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, апелянт, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на встановлене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України. Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НВП “Магістр”, залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011р. у справі №14/317 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 14/317 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді