"11" жовтня 2011 р. м.Чернівці Справа № 2/340
Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович при секретарі Добровольській А.Я., розглядаючи справу
за позовом Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до Новодністровської міської ради в особі < Список >
про відшкодування до місцевого бюджету недоотриманих фінансових ресурсів - 776679,75 грн.
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 24-25-14-17/10 від 04.01.2011
від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 8 від 18.03.2011
Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області звернулось з позовом до Новодністровської міської ради про зобов"язання у встановленому законодавством України порядку забезпечити відшкодування до бюджету Новодністровської міської ради недоотриманих фінансових ресурсів в сумі 776679,75 грн. внаслідок неправомірного користування суб"єктами підприємницької діяльності земельними ділянками.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що ревізією стану оформлення та укладення договорів оренди на землі різного цільового призначення, правильності встановлення ставок орендної плати, що застосовуються на території міської ради, виявлені порушення.
Представником відповідача подано заперечення на адміністративний позов (вх № 9254), в якому Новодністровська міська рада вказує, що як вбачається з матеріалів, наданих суду, міською радою вживалися заходи, які передбачені чинним законодавством, по відношенню до неплатників орендної плати за землю і осіб, що ухиляються від укладання договору оренди земельної ділянки, зокрема шляхом звернення до прокурора Сокирянського району, Сокирянської об"єднаної ДПІ, Управління з контролю за використанням та охороною земель у Чернівецькій області, інших осіб та органів, у з"язку з чим просить відмовити у позові.
Ухвалою суду від 13.05.2009 за клопотанням позивача зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 2а-406/09/2470 за позовом КРУ в Чернівецькій області до ТОВ "Будівельник-Т" про стягнення 256964,00 грн. у дохід місцевого бюджету Новодністровської міської ради, що розглядається Чернівецьким окружним адміністративним судом.
Ухвалою суду від 28.09.2011 провадження у даній справі поновлено, судове засідання за участю сторін призначено на 11 жовтня 2011 року.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.
Проведеною працівниками об"єднаного контрольно-ревізійного відділу в Сокирянському районі та м.Новодністровську КРУ в Чернівецькій області позаплановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Новодністровської міської ради за період з 01.01.2006 по 11.04.2008 встановлено збитки на загальну суму 776679,75 грн., які заподіяні міській раді внаслідок неправомірного користування суб"єктами підприємницької діяльності земельними ділянками, що підтверджується актом ревізії від 18.04.2008 за № 24-29-14/б.
Так, із 7 суб"єктами господарювання, які не мають прав власності чи користування відповідними земельними ділянками, міською радою протягом 2006 - 2007 років та 2 місяців 2008 року не укладались договори оренди, що призвело, як зазначає позивач у позовній заяві, до втрат доходів місцевого бюджету на загальну суму 546400 грн.
Також міською радою було недоотримано плату за землю в розмірі 43230 грн. від ВАТ "Новодністровський хлібзавод", від МПП "Україна" в сумі 1950 грн., від ВАТ "Дністрогесбуд" у сумі 174268,48 грн. та від приватного підприємця Леонтія Діно в сумі 10831,27 грн.
Відповідно до п.7 ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-резізійну службу в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХП відповідачу листом від 28.05.2008 за № 24-29-14/368 було направлено вимоги, пунктами 2 та 3 яких вимагалось вжити заходів по стягненню в установленому законом порядку недоотриманих доходів за укладеними договорами за користування земельними ділянками в сумі 45182,30 грн. та не отриманої у встановлені терміни плати за землю за укладеними договорами в сумі 152617,12 грн.
Також вимагалося вжиття заходів щодо заключення з 7 суб"єктами господарювання, які не мають прав власності чи постійного користування земельними ділянками договори оренди на землю в порядку, встановленому ст. 124 Земельного кодексу України та відшкодувати втрати доходів бюджету в сумі 546399 грн.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”(далі -Закон).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі -підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Права державної контрольно-ревізійної служби визначено в ст. 10 Закону, згідно з пунктами 7, 8, 10 якого органам контрольно-ревізійної служби надано право:
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до ст. 15 Закону законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Однак, звернення до суду з позовними вимогами щодо зобов'язання відповідача забезпечити відшкодування до бюджету міської ради недоотриманих фінансових ресурсів по своїй суті є зобов'язанням по проведенню претензійно-позовної роботи.
Здійснивши аналіз норм Закону, судом не встановлено наявності повноважень у контрольно-ревізійної служби щодо направлення вимог по проведенню претензійно-позовної роботи з іншими підприємствами чи окремими громадянами по поверненню ними коштів.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що, позивач, звернувшись з даним позовом, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначеним законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Викладене свідчить про те, що суд, як орган судової влади, повинен діяти у відповідності до Конституції та законів України і захищати порушене право в спосіб, установлений законом.
Зокрема, п. 8 ст. 10 Закону визначено підстави, з яких контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а саме у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Отже, способом захисту порушеного права держави в контексті зазначеної норми Закону є звернення органу Контрольно-ревізійної служби до суду в інтересах держави з відповідним позовом до особи, яка безпідставно отримала та використала державні активи (кошти).
Пунктом 7 цієї статті Закону передбачено право КРУ ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (зокрема, й у разі неправильного їх використання під час здійснення господарської діяльності).
Законом право позивача на звернення з позовними заявами про зобов'язання відшкодувати видатки не передбачено. Згадана вимога позивача носить загальний характер та не конкретизована, внаслідок чого невідомо кому саме відшкодувати видатки, яким способом та за якими реквізитами.
В силу ст. 15 Закону відповідач зобов'язаний виконати вимоги позивача, викладені в листі від 29.08.2008 № 24-06-09/4179, тому зобов'язання відповідача виконати ці вимоги в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобов'язання платника податків сплачувати податки, зобов'язання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування, тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобов'язані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності.
Так, п. 9 ст. 10 Закону передбачено право контрольно-ревізійної служби накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ адміністративні стягнення.
Таким чином, враховуючи перевищення позивачем своїх повноважень, наданих Законом, вибрання позивачем неналежного способу захисту інтересів держави, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Крім того, позивач не позбавлений правом пред'явити позови в інтересах держави до відповідних юридичних або фізичних осіб про повернення коштів, про які йдеться у позові.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 3, 6-12, 17, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові відмовити.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня отримання сторонами її копії, якщо протягом цього строку не подано апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Чернівецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяті днів з дня отримання її копії.
Суддя І.В. Скрипничук