"04" жовтня 2011 р. Справа №5027/1010-б/2011
За заявою Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці
до колективного підприємства “Чернівцішляхбуд” м. Чернівці
про визнання банкрутом
Суддя М.І.Ніколаєв
За участю представників:
Від кредитора -ОСОБА_1 дов. від 26.04.2011 року
Від боржника -ОСОБА_2, дов. від 18.05.2011 року
Від прокурора -Козлова Ю.Г.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 21.09.2009 року за заявою Прокурора Садгірського району м. Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Чернівці порушено справу про визнання банкрутом колективного підприємства “Чернівцішляхбуд”, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 04.10.2011 року за участю представників сторін, від ініціюючого кредитора витребувано додаткові документи, від боржника -відзив на заяву та документи про фінансово-майновий стан.
Заява прокурора обґрунтована тим, що безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають більше 300 мінімальних розмірів заробітних плат, що підтверджує неплатоспроможність колективного підприємства “Чернівцішляхбуд”.
У судовому засіданні прокурор та представник кредитора заяву підтримали, зауваживши при цьому, що заборгованість боржника підтверджується судовими рішеннями про стягнення з останнього податкового боргу.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у справі про банкрутство виходячи з наступного.
Так, згідно абз. 3 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі -Закон) боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати
У відповідності до абз. 8 ст. 1 Закону безспірні вимоги кредиторів -це вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Відповідно до статті 6 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом
У відповідності до абз. 3 ч. 8 ст. 7 Закону до заяви кредитора додаються, зокрема, копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.
Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.
Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно, і встановлений Законом трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10.2006 р. у справі № 3/157 та Вищий господарський суд України в постановах від 25.05.2011 року по справі №Б26/95-10, від 18.05.2010 року по справі Б-39/02-09.
Проте, прокурором і кредитором не надано доказів відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню Постанови Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №2а-3161/10/2470 від 11.11.2010 року про стягнення з боржника податкового боргу (відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження), або будь-яких інших належних у розумінні ст. 34 ГПК України, ст. 7 Закону доказів, які дають можливість визначити перебіг тримісячного строку невиконання боржником безспірного зобов'язання перед кредитором.
Крім того, виходячи з того, що постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2а/2470/1085/11 датована лише 03.08.2011 року, суд дійшов висновку, що прокурор не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому статті 1 цього Закону та завчасно звернувся до суду із заявою про визнання боржника банкрутом.
Відтак, враховуючи, що судовим слуханням виявлено безпідставність вимог прокурора, за заявою якого було порушено справу про банкрутство боржника, провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору)
На підставі викладеного, керуючись ст. 1, ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, пунктом 1-1 частини першої статті 80 ГПК України суд -
Провадження у справі припинити.
Суддя М.І.Ніколаєв