"26" вересня 2011 р. Справа № 16/5027/803/2011
За позовом приватного підприємства «Неллі», м. Миколаїв
до приватного виробничо-комерційного підприємства «Тулон», м. Чернівці
про стягнення заборгованості на загальну суму 94 965,96 грн.
Суддя С.М. Гушилик
За участю представників:
від позивача -ОСОБА_1 -представник, (дов. №5 від 23.04.2011 року)
від відповідача -Кузьмович І.І. -директор
СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство «Неллі»звернулось з позовом до приватного виробничо-комерційного підприємства «Тулон»про стягнення заборгованості за договором поставки товару № 08/04-08 від 08.04.2008р. на загальну суму 94 965,96 грн., в тому числі 38500 грн. сума основного боргу, збитки задані інфляцією в сумі 16910,98 грн., 3% річних в сумі 4303,65 грн. та штраф в сумі 35251,33 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 08.04.2008 року між сторонами було укладено договір поставки товару № 08/04-08, згідно якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу товар, а останній зобов'язався провести розрахунок за цей товар. Позивач умови договору виконав поставив відповідачу товар на загальну суму 150928 грн., що підтверджено накладними № РН-000094 від 11.04.2008р. та № РН-000098 від 25.04.2008р. Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар розрахунок проводив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 38500 грн. За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачу інфляційні в сумі 16910,98 грн., 3% річних в сумі 4303,65 грн. та штраф в сумі 35251,33 грн.
Ухвалою суду від 03.08.2011 року порушено провадження у справі (суддя Гурин М.О.) та призначено судовий розгляд на 16.08.2011 року.
Ухвалою суду від 16.08.2011 року слухання справи відкладено на 30.08.2011 року у зв'язку з неявкою представника відповідача.
30.08.2011 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Чернівецької області призначено повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу розподілу справ між суддями, справу передано для розгляду судді Гушилик С.М.
Ухвалою суду від 30.08.2011 року слухання справи було відкладено на 26.09.2011 року.
Відповідач позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву.
До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про забезпечення виконання судового рішення шляхом накладення арешту на все майно відповідача -ПВКП «Тулон»в розмірі задоволених позовних вимог. Вищезазначене клопотання представник позивача обґрунтовує тим, що 26.09.2011 року позивачу -ПП «Неллі»стало відомо, що відповідач - ПВКП «Тулон»готується оголосити себе банкрутом, і відповідно, для задоволення вимог кредиторів буде введено мораторій, що суттєво ускладнить виконання рішення у даній справі.
Ознайомившись з наданими суду матеріалами та доказами, дослідивши чинне законодавство суд зазначає наступне.
Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову, господарський суд відмовляє в його задоволені з огляду на наступне.
Згідно статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном або коштами іноді призводить до незворотних наслідків.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Згідно з частиною першою статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог.
Однак, Позивач імовірність настання наведених вище обставин не наводить.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про забезпечення позову.
Суддя С.М. Гушилик