36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.10.2011р. Справа №18/127/11
за позовом Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк", вул. Паризької Комуни, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020
до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул. Пушкіна, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36000
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36000
про стягнення 6 552,93 грн. страхового відшкодування
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Секретар судового засідання Олефір О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 дов.б/н від 23.05.2011 року
від відповідача: представник не з'явився (повідомлений належним чином)
від третьої особи: представник не з'явився (повідомлений належним чином)
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк", вул. Паризької Комуни, 40а, м. Полтава, Полтавська область, 36020 до Закритого акціонерного товариства Страхова компанія "Саламандра-Україна", вул. Пушкіна, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36000 про стягнення 6 552,93 грн. страхового відшкодування.
Постановою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2011р. були скасовані рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2011р. та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 24.05.2011р., а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене та приписи постанови Вищого господарського суду України від 03.08.2011р., керуючись статтями 61, 64-65, 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суддя, Іваницький Олексій Тихонович прийняв справу на новий розгляд і порушив провадження по ній, присвоївши їй номер18/127/11.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримує, вважає їх підтвердженими належними по справі доказами та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
17.10.2011 року за вх. канцелярії суду №16218д представник позивача ОСОБА_2 подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи додатків. Суд подану заяву прийняв, розглянув та задовольнив залучивши її разом з додатками до матеріалів справи.
18.10.2011 року за вх. канцелярії суду №16272д представник відповідача Черкун Ю.О. подав до суду відзив на позовну заяву. Суд поданий відзив прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.
18.10.2011 року за вх. канцелярії суду №16273д представник відповідача Черкун Ю.О. подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та відмовив в задоволенні, зважаючи на закінчення терміну розгляду справи, залучивши до матеріалів справи.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, в судове засідання не з'явився, ухвала суду від 22.08.2011 року повернулася до суду з відміткою пошти "адресат вибув".
Відповідно до п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, та достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
02 лютого 2006 року між відповідачем (за договором - страховиком) Страховим акціонерним товариством закритого типу “Саламандра - Лтава” (перейменованим в подальшому у Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна") в особі голови Правління Ігнатович Р.Є., що діяв на підставі Статуту та Ліцензії Мінфін України серії АА №124667 від 23.01.1997 року та позивачем Полтавським акціонерним банком "Полтава-банк" (далі - ПАБ "Полтава-банк") та громадянином ОСОБА_1 (за договором - Страхувальником) було укладено трьохсторонній Договір №00000654 добровільного страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту ( далі - Договір, том.1 а.с.10-11). За умовами цього договору позивач був визначений Вигодонабувачем і отримав право одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку. Термін дії зазначеного договору встановлений з 02 лютого 2006 року по 01 лютого 2008 року.
Відповідно до п.1 Договору об'єктом страхування є майновий інтерес Страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані Вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) Страхувальником умов Кредитного договору №289 від 02.02.2006 року( том.1 а.с.14-15).
За умов вищевказаного кредитного договору Банк надає позичальнику споживчий кредит у сумі 4985 / чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят п"ять/ гривень строком на 24 місяці з 02 лютого 2006 року по 01 лютого 2008 року зі сплатою 18 ( вісімнадцять ) процентів річних на умовах, визначених цим договором. Повернення кредиту позичальником здійснюється наступним шляхом: заборгованість за кредитом в сумі не менш 10% від загальної суми кредиту позичальник повертає в день перерахування банком кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товарів; залишок заборгованості за кредитом позичальник погашає щомісячно, згідно графіку ( додаток № 1) до цього договору у матеріалах справи відсутній і складу суду для огляду позивачем не подавався; нарахування процентів за користування кредитом проводиться банком щомісячно, не пізніше, 25 (двадцять п'ятого) числа кожного місяця; оплата процентів проводиться позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця; страхує фінансовий ризик банка -відповідальність позичальника за непогашення кредиту, згідно умов цього договору (п.п.1.1-1.2). Умови надання та забезпечення кредиту, гарантії права та обов'язки сторони узгодили в пунктах 2.1- 4.6.2.
Зобов'язання позичальника по даному договору забезпечується: страхуванням фінансового ризику неповернення кредиту та відсотків по ньому; заставою майна Холодильник SAMSUNG SR-L 609EF згідно рахунка - фактури № 82 від 01.02.2006 р. заставною вартістю 4985,00 грн.
На виконання договірних зобов'язань по кредитному договору п. 2.5 Кредитоного договору Позивач не надав суду доказів укладення Договору застави між Банком та Позичальником, а відтак не надав і доказів передачі в заставу заставленого майна що належить Позичальнику на праві власності майно, а саме Холодильник SAMSUNG SR-L 609EF згідно рахунка - фактури № 82 від 01.02.2006 р., письмовий акт відсутній, а лише посилка на Холодильник SAMSUNG SR-L 609EF згідно рахунка - фактури № 82 від 01.02.2006 р. в забезпечення повернення коштів.
В матеріалах справи відсутні банківські виписки операцій та інші первинні бухгалтерські документи щодо оцінки майна, що передається в заставу, перевірка його фактичної наявності, стану, умов схову складених сумісно представниками сторін.
Банк не вжив відповідно до п.п. 4.1.1, 4.3-4.3.3 кредитного договору № 289 від 02 лютого 2006 року дій щодо отримання заставленого майно комп'ютера від громадянина ОСОБА_1 (позичальника).
Банк не здійснював розшуку боржника, не уточняв його місце проживання та реєстрації на протязі березня 2006 року по січень 2011 року і не виконав взятих на себе зобов'язань та не вжив заходів по своєчасному поверненню виданих ним грошових коштів. Претензії що направлені Банком на адресу ОСОБА_1 (а.с.51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69) щодо стану заборгованості та необхідності її погашення не містять належних доків їх направлення та отримання (неотримання) Позичальником.
Крім того, Відповідачем наданий господарському суду вирок Октябрського районного суду м.Полтави в справі №1-117/07 від 11.06.2007 року, в якому зазначено, що за попередньою змовою групою осіб, були підроблені документи про місце роботи та доходи громадян, зокрема ОСОБА_1, що в послідуючому ці завідомо підроблені документи були надані у відділення №34 АБ "Полтава-банк" для оформлення кредиту на ОСОБА_1 ( том.1 а.с.115-158).
Зобов'язання є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'я зання виникають з підстав встановлених статте. 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язання є боржник і кредитор( ст.ст.509-510 ЦК України). Зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком (ст.. 546 ЦК України). Поняття застави, забезпечення майбутньої вимоги, підстав виникнення застави, предмет застави, зміст договору застави та сторони у договорі застави, момент виникнення застави і порядок , правові наслідки невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, звернення стягнення на предмет застави визначені приписами статей 572-593 ЦК України. В силу застави кредитор ( заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом ( право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Оцінка предмета застави здійснюється у випадках, встановлених договором або законом. Оцінка предмета застави здійснюється заставодавцем разом із заставодержателем відповідно до звичайних цін,що склалися на момент виникнення права застави, якщо інший порядок оцінки предмета застави не встановлений договором або законом.
Банк не виконав п. 2.5 кредитного договору № 289 від 02 лютого 2006 року не задовольнив свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет застави на підставі рішення господарського, третейського суду, виконавчого напису нотаріуса в позасудовому порядку ( Кредитного Договору, п.п. 3.1.3, 6.1).
Згідно п.2 Договору Страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків Вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) Страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених Кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення Страхувальником (кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з дати кінцевого розрахунку, порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.
Під час дії цього Договору, мало місце настання страхових випадків, а саме - громадянин ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості по кредитному договору №289 від 02.02.2006 року.
В позовних вимогах позивач просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна", м.Полтава на користь Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк", м.Полтава страхове відшкодування у сумі 6 552,93 грн. в зв"язку з невиконанням Страхувальником Василенком О.В., м.Полтава договірних зобов"язань перед Винагородувачем відповідно до укладеного між ними Кредитного трьохстороннього Договіру №00000654 добровільного страхування.
Суд відмовляє у задоволенні позову виходячи з наступного:
Згідно п. 1 договору страхування, об'єктом страхування є майновий інтерес страхувальника, що не суперечить законодавству України, пов'язаний з матеріальними збитками, які можуть бути завдані вигодонабувачу внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником умов кредитного договору №289 від 02.02.2006 р.
У відповідності до п. 2 договору страхування, страховим випадком є ймовірне отримання прямих майнових збитків вигодонабувачем внаслідок невиконання (неналежного виконання) страхувальником фінансових зобов'язань, передбачених кредитним договором, а саме, неповернення або часткове неповернення Страхувальником кредиту, процентів по ньому впродовж 5 днів з: дати кінцевого розрахунку порушення графіку повернення кредиту на термін більш ніж 30 днів.
Приписами п.5 договору страхування, строк дії договору з 02.02.2006 р. до 01.02.2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за кредитним Договором на кінець дії договору (станом на 01.02.2008р.) утворилась заборгованість по кредиту та відсоткам за користування кредитом у сумі 6 552,93 грн. в т.ч. 4778,00 грн. заборгованість по кредиту та 1774,93 грн. відсотків за користування кредитом.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є господарські договора та інші угоди, передбачені законом, а також з угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов"язань є зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з вимогами ст. 980 ЦК України, предметом договору страхуванні можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності)!
За змістом ст. 988 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Приписами ст. 990 ЦК України та ст. 25 Закону України "Про страхування" встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповіддно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У п.8 Договору добровільного страхування відповідальність позичальника за непогашення кредиту також сторони узгодили умови здійснення страхової виплати та причини відмови у страховій виплаті (а.с. 11)
У п.п. 8.1 Договору зазначено, що вигодонабувач зобов'язаний в найкоротший термін але не пізніше 3-х (трьох) робочих днів з моменту, коли дізнався або повинен був дізнатися про настання події, яка може бути кваліфікована як страхова, письмово повідомити страховика про її настання, а також про прийняті заходи по врегулюванню виниклої ситуації.
Відповідно до п..8.6 Договору передбачено, що страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування за умови несвоєчасного повідомлення страховика про настання страхового випадку без поважних причин.
Згідно ч. 1 ст. 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійсненні страхої виплати у разі, зокрема, несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикових перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.
Як вбачається з матеріалів справи, позичальник зобов'язався сплачувати заборгованість по кредиту щомісячно згідно графіку у строк до 25 числа кожного місяця з розрахунку 18% річних. Тобто, заяву про виплату страхового відшкодування позивач мав направляти відповідачеві з урахуванням графіку погашення заборгованості за кредитним договором не раніше дати настанні страхового випадку, тобто не раніше спливу 30-денного строку починаючи з 26 числа (дати початку прострочення виконання зобов'язання за кредитний договором) кожного місяця.
Однак, як встановлено господарським судом повідомлення про настання страхового випадку направлялися відповідачеві з порушення графіку погашення заборгованості за кредитним договором (том.1 а.с.17-50, 159).
Посилання Позивача на заяви про виплату страхового відшкодування та претензії не є належними докази, оскільки не містять дати та реєстраційного номеру, а наявність у позивача реєстрів відправлених листів не підтверджують факту направлення ОСОБА_1 саме претензій та їх отримання адресатом (том. 1 а.с.52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70). Інших доказів позивач суду не надав.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
У нарадчій кімнаті суд приходить до висновку, що Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36, 38 ГПК України не обгрунтовано обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог, не подано витребуваних судом доказів, що підтверджували б викладені у позові обставини в зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову за недоведеністю та безпідставністю.
Відповідно до ст.49 ГПК України, державне мито при відмові у задоволенні позову покладається на позивача.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю за недоведеністю та безпідставністю.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також подані ними додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 38 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 81-1, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю за недоведеністю та безпідставністю.
Повне рішення складено 24.10.2011 р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.