79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.10.11 Справа№ 5015/4756/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Танго-меблі», м. Львів
про стягнення 5559 грн. 60 коп. та розірвання договору кіпівлі-продажу
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 -представник на підставі довіреності б/н від 16.08.2011 року;
відповідача: не з'явився.
Ухвалою господарського суду від 18.08.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 10.08.2011 року про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення грошових коштів в розмірі 5559 грн. 60 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 07.09.2011 року. З огляду на неявку представника відповідача, за його клопотанням, розгляд справи було відкладено на 12.10.2011 року.
Представнику позивача роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 12.10.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, в повному обсязі, вимоги ухвали про порушення провадження виконав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, вимоги ухвали господарського суду від 18.08.2011 року не виконав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (платіжного доручення, банківської виписки, вимоги).
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
12.10.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 14.10.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект»(надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Танго-меблі» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 5559 грн. 60 коп. боргу та розірвання договору купівлі-продажу меблів від 30.03.2011 року. Позивач вказує, що відповідач не здійснив поставку замовлених меблів, внаслідок чого позивач просить суд повернути йому сплачені кошти та розірвати укладений між сторонам договір купівлі-продажу.
Відповідач в судові засідання не з'являвся, позов не заперечував, доказів поставки товару не подав.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 23 березня 2011 року Міжрегіональна науково-виробнича асоціація підприємств «Авіокон проект»здійснила замовлення на купівлю в Товариства з обмеженою відповідальністю «Танго-меблі»меблів: стіл офісний СТ-4 «Горіх Італійський»в кількості 4 штуки, шафа двох дверна ШМ-22Д «Горіх Італійський»в кількості 2 штуки, шафа ШМ-4 «Горіх Італійський»в кількості 2 штуки, шафа ШМ-2-01 «Горіх Італійський»в кількості 2 штуки та монтаж меблів. Вищезазначене замовлення було оформлено рахунком на оплату № ТМ000181 від 23.03.2011 року на загальну суму 5559 грн. 60 коп. На підставі вищевказаного рахунку позивачем було здійснено оплату замовленого товару в сумі 5559 грн. 60 коп., що підтверджується платіжним доручення № 4862 від 30.03.2011 року та банківською випискою від 30.03.2011 року.
Оскільки, поставка товару з - боку відповідача не поступала, позивач направив відповідачу вимогу про повернення коштів від 12.05.2011 року вих. № 276. А 10.06.2011 року позивач звернувся до відповідача із вимогою про розірвання договору купівлі-продажу меблів та повернення безпідставно збережених коштів в розмірі 5559 грн. 60 коп.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися в будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду догорів не вимагалася.
У ст. 638, 640 642, 644 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір мас містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержанім адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане у пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, -протягом нормально необхідного для цього часу. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття, акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Таким чином, між позивачем та відповідачем було укладено угоду, згідно якої позивач здійснив перерахунок коштів за замовлений товар в розмірі 5559 грн. 60 коп. Укладення договору поставки підтверджується рахунком на оплату № ТМ000181 від 23.03.2011 року та сплатою грошових коштів відповідно до платіжного доручення № 4862 грн. від 30.03.2011 року на суму 5559 грн. 80 коп.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Зі змісту рахунку на оплату вбачається, що він містить усі істотні умови договору купівлі-продажу, а саме, предмет і ціну, та виражає намір відповідача вважати себе зобов'язаним у разі оплати товару -його поставити. Позивачем було повністю оплачено вартість товару, що засвідчує прийняття позивачем пропозиції відповідача на купівлю-продаж товару.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.
Відповідно до ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Згідно із ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-нродажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений момент пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки, товар позивачем отримано не було 12.05.2011 року, позивач звернувся до відповідача із вимогою (вих. № 276) про повернення коштів в зв'язку з невідвантаженням замовнику меблів станом на 12.05.2011 року, яку відповідач отримав 13.05.2011 року наручно (про що зроблено відповідний напис).
З огляду на викладене, оскільки кошти відповідачем не повернені, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попереньої оплати товару, не передав товару у встановлений строк, покупець має право вимагати передавання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, коли продавець одержав суму попередньої оплати, а при цьому не передав товар покупцю відповідно до умов договору у встановлений строк, покупець згідно закону має право вимагати від продавця передання оплачених товарів, або повернення суми попередньої оплати. Тобто у покупця виникає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлені договором товари, за які вже була здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору належить покупцеві.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до частини другої ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні логовору.
Згідно ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 193, 526, 530, 610, 692, 693 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 24, 33, 34, 43, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити повністю.
Розірвати договір купівлі-продажу меблів від 30.03.2011 року, укладений між Міжрегіональною науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Танго-меблі».
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Танго-меблі», м. Львів, вул. Угорська, 22 (код ЄДРПОУ 31805349) на користь Міжрегіональної науково-виробничої асоціації підприємств «Авіокон проект», м. Львів, вул. Січинського, 7 (код ЄДРПОУ 23958467) 5559 грн. 60 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.