79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.10.11 Справа№ 5015/4323/11
Господарським судом Львівської області розглянуто у відкритому судовому засіданні матеріали справи
За позовом: ТзОВ “Арма Факторинг”, м.Київ;
До Відповідача: ЗАТ “Західно-Український Консорціум”, м.Львів;
Про: стягнення заборгованості в сумі 713360,34грн.
Суддя: Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання: Байко А.Я.
В судовому засіданні взяли участь представники сторін:
Позивача: ОСОБА_1 -предст. (дов. від 22.08.2011р.);
Відповідача: ОСОБА_2 -предст. (дов. від 11.08.2011р.);
Представникам позивача та відповідача, які взяли участь у справі, роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України, в тому числі право заявляти відводи.
Від здійснення технічного запису судового процесу представник позивача та представник відповідача відмовились.
Суть справи :
Позовні вимоги заявлено позивачем: ТзОВ “Арма Факторинг”, м.Київ до відповідача: ПрАТ “Західно-Український Консорціум”, м.Львів про стягнення 713360,34 грн.
Обставини справи:
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду, ухвалою від 01.08.2011р. порушив провадження у справі та ухвалив призначити судовий розгляд справи на 25.08.2011р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити ряд документів, необхідних для вирішення спору.
В судове засідання 25.08.2011р. з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду в судовому засіданні подав довідку про відсутність ідентичного позову в інших судах, розрахунок пені.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причини неявки виклав в Клопотанні про відкладення розгляду справи (вх. кан. № 19090/11 від 23.08.2011р.). Ухвалою від 25.08.2011р. враховуючи вищевикладене, а також для надання можливості сторонам подати необхідні документи, розгляд справи відкладено на 07.09.2011р.
07.09.2011р. в судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача. Представник позивача позов підтримав повністю.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі від 01.08.2011р. З наданих документів вбачається зміна найменування відповідача з Закритого акціонерного товариства “Західно-Український Консорціум” на Приватне акціонерне товариство “Західно-Український Консорціум”. Представник позивача проти позову заперечував повністю.
В судовому засіданні оголошена перерва до 06.10.2011р., зобов'язано позивача надати обґрунтований розрахунок штрафних санкцій з урахуванням порядку застосування штрафних санкцій, та надати оригінал Акту № 3848 здачі-приймання наданих послуг за 01.12.2008р. по 09.12.2008р.
06.10.2011р. представник позивача в судовому засіданні надав суду та представнику відповідача Заяву про зменшення та уточнення позовних вимог. Судове засідання відкладено на 11.10.2011р. за клопотанням представника позивача в зв'язку із несвоєчасним наданням позивачем відповідачу Заяви про зменшення та уточнення позовних вимог
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне:
06.02.2008р. між ТзОВ “Арма Факторинг” (надалі -Позивач) та ЗАТ “Західно-Український Консорціум” (надалі -відповідач) було укладено Генеральний договір факторингу № 25-08Ф від 06.02.2008р. (надалі -Договір факторингу). 02.10.2008р. до Договору факторингу укладено Додаткову угоду №14 (надалі -Додаткова угода), відповідно до якої Позивач надав Відповідачу фінансування під відступлення права майбутньої грошової вимоги до ТзОВ ВКТ “Арго”, яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу №04/01-1 від 04.01.2008р. за накладною №ЗУ-0001446 від 30.07.2008р.
Згідно з умовами п.4.1 Договору факторингу, розмір оплати за користування грошовими коштами, переданими Фактором (Позивачем) у розпорядження Клієнту (відповідач), та за адміністрування дебіторської заборгованості Клієнта визначається у Додаткових угодах до Договору факторингу.
Як зазначає позивач, відповідачем було прострочено платежі за факторингове фінансування, згідно з п.1.8 Додаткової угоди. Сума боргу відповідача перед позивачем, згідно з п.1.8. Додаткової угоди, становить 599153,04грн. Позивач вказану заборгованість відповідачу не оплатив.
З цього приводу позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача 599153,04грн. суми платежу за надане фінансування.
Як зазначають сторони і підтверджується матеріалами справи №10/140 Господарського суду Львівської області, Рішенням господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі № 10/140 (суддя Довга О.І.) у позовних вимогах ТзОВ “Арма Факторинг” до ЗАТ “Західно-Український Консорціум” про стягнення заборгованості за Генеральним договором факторингу та Додатковою угодою в сумі 599153,04грн. відмовлено повністю.
Також рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі №10/140 встановлено, що пункт 1.8. Додаткової угоди № 14 від 02.10.2008р. до Генерального договору факторингу №25-08 Ф від 06.02.2008р. суперечить Цивільному кодексу України, Постанові Кабінету Міністрів України “Про удосконалення порядку формування ціни” від 18.12.1998р. № 1998, він є нікчемним, а тому не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ТзОВ “Арма Факторинг” оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2009р. у справі №10/140, прийнято відмову ТОВ “Арма Факторинг” від апеляційної скарги та припинено апеляційне провадження.
Таким чином Рішення господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі №10/140 є таким, що набрало законної сили.
В поясненнях сторони підтвердили свою обізнаність про предмет справи №10/140 Господарського суду Львівської області та про зміст прийнятого в ній рішення.
05.11.2009р. між позивачем та відповідачем укладено Угоду про врегулювання відносин.
Згідно з Угодою про врегулювання відносин від 05.11.2009р., сторони домовилися про врегулювання відносин стосовно погашення за узгодженим графіком в строк до 31.10.2010р. заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 599153,04грн., яка виникла на підставі Генерального договору факторингу № 25-08 Ф від 06.02.2008р. та Додаткової угоди №14 від 02.10.2008р. Крім того, Сторони склали та підписали Акт звірки взаємних розрахунків станом на 05.11.2009р. між ТзОВ “Арма Факторинг” та ЗАТ “Західно-Український Консорціум” про заборгованість відповідача на користь позивача у сумі 599153,04грн.
З позовної заяви та матеріалів у справі №5015/4323/11, Угоди про врегулювання відносин від 05.11.2009р. та Рішення господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі №10/140, суд приходить до висновку про однакові підстави виникнення та ідентичність суми основного боргу в зазначених судових справах в розмірі 599153,04грн.
Грошова сума в розмірі 599153,04грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у справі №5015/4323/11 є тією самою і у тому ж розмірі грошовою сумою, у стягнені якої, на підставі пункту 1.8. Додаткової угоди № 14 від 02.10.2008р. до Генерального договору факторингу №25-08 Ф від 06.02.2008р. позивачу відмовлено повністю, а пункт 1.8 Додаткової угоди № 14 від 02.10.2008р. визнано нікчемним Рішенням господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі №10/140. Представник позивача не заперечує зазначеного.
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини встановлені Рішенням господарського суду Львівської області від 29.07.2009р. у справі №10/140 за участю тих самих сторін, не потребують повторного доказування і мають преюдиціальне значення при вирішені судом справи № 5015/4323/11.
Згідно частини 1 статті 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного Кодексу України, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність вимогам законодавства. Такий правочин недійсний з моменту його вчинення.
Враховуючи, та що згідно із частиною 1 статті 216 Цивільного Кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, то нікчемний правочин не підлягає виконанню. Зокрема сторони не зобов'язані виконувати умови передбачені таким правочином.
Відповідно до частини 4 статті 216 Цивільного Кодексу України, правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.
Відповідно абзацу 2 пункту 3 Роз'яснень Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” угоди, які містять порушення закону, не породжують будь-яких бажаних сторонами результатів, незалежно від рішення суду і волі сторін та їх вини в укладенні протизаконної угоди. Правові наслідки таких угод настають лише у вигляді повернення сторін у початковий стан або в інших формах, передбачених законом.
Таким чином, укладення будь-яких правочинів, направлених на виконання нікчемного і недійсного правочину суперечить законодавству.
Укладення сторонами Угоди про врегулювання відносин від 05.11.2009р. та складання Акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.11.2009р. між позивачем та відповідачем, не має під собою правової підстави, а відтак, містить ознаки неправомірності, не породжує набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до абз. першого частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Відповідно пункту 7 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України “Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2003р. щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”, згідно з вимогами пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині.
Згідно із частиною 1 статті 236 Цивільного кодексу України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Угода про врегулювання відносин від 05.11.2009р. є недійсною з моменту її укладання.
Відносно складеного сторонами Акту звірки взаємних розрахунків станом на 05.11.2009р., між позивачем та відповідачем, суд приходить до висновку, що з підстав недійсності Угоди про врегулювання відносин від 05.11.2009р., зазначений акт не встановлює наявності боргових зобов'язань відповідача перед позивачем в сумі 599153,04грн.
Виходячи з наслідків недійсності Угоди про врегулювання відносин від 05.11.2009р., яка не створює цивільних прав та обов'язків, суд відхиляє вимоги Позивача про стягнення 31755,11грн. інфляційного збільшення суми боргу, 46307,14грн. пені та 16595,01грн. трьох відсотків річних від простроченої суми.
Після з'ясування всіх обставин справи суд виходить до нарадчої кімнати, дотримуючись таємниці нарадчої кімнати, керуючись вимогами ст. 82-1 ГПК України.
Після повернення з нарадчої кімнати, враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на Позивача.
Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 83, 84, 85 ГПК України,
суд,-
1. В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХII ГПК України.
Суддя Левицька Н.Г.