01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" жовтня 2011 р. Справа № 18/064-11
Розглянувши матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної срахової компанії «Оранта», м.Київ в особі Кримської Республіканської Дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна срахова компанія «Оранта», м.Сімферополь
до 1.Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Київ в особі Кримської філії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Сімферополь
2.Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех», м.Луганськ
про стягнення 38 900,34 грн.
Суддя А.Ю.Кошик
за участю представників сторін
від позивача: не з'явився
від відповідача1: не з'явився
від відповідача 2: не з'явився
До Господарського суду Київської області за підсудністю надійшла позовна заява Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної срахової компанії «Оранта», м.Київ в особі Кримської Республіканської Дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна срахова компанія «Оранта» (далі - позивач) до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», м.Київ в особі Кримської філії Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (далі - відповідач 1) про стягнення 24990 грн. та Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех» (далі -відповідач 2) про стягнення 13910,34 грн., всього 38900,34 грн.
Провадження у справі №18/064-11 порушено відповідно до ухвали суду від 21.07.2011 року та призначено справу до розгляду на 09.08.2011 року.
Позивач у судове засідання 09.08.2011 року не з'явився та надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідач 2, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 09.08.2011 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав. Розгляд справи відкладався на 25.08.2011 року.
Відповідач 1 та 2 належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 25.08.2011 року без поважних причин не з'явились. Розгляд справи відкладався до 06.10.2011 року.
В судове засідання 06.10.2011 року позивачем надіслано клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, в судове засідання 06.10.2011 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзиви на позов не надали.
За таких обставин справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд встановив.
22.01.2010 року між позивачем (ВАТ НАСК «Оранта»в особі начальника відділу страхування КРД ВАТ НАСК «Оранта») та Чистіліною Оленою Федорівною було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №76-01/10 строком дії до 22.03.2011 року.
Предметом даного договору є майнові інтереси ОСОБА_1. щодо транспортного засобу марки Nissan Qashqai (державний номер НОМЕР_1).
26.02.2010 року на 3 5 7-ому кілометрі автомобільної дороги Київ-Харків трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого у ВАТ НАСК «Оранта»за договором добровільного страхування транспортного засобу №76-01/10 від 22.01.2010 року автомобіля марки Nissan Qashqai (державний номер НОМЕР_1) під керуванням ОСОБА_2 (право на управління даним транспортним засобом передбачено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу) та автомобіля марки МАЗ 437041 (державний номер НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_3.
За наслідками вказаної ДТП органами Державної автомобільної інспекції стосовно ОСОБА_3 було складено адміністративний протокол за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, який було передано на розгляд до Артемівського районного суду м. Луганська.
Постановою Артемівського районного суду м. Луганська у справі №3-189/2010р. від 22.04.2010 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі 340,00 грн.
01.03.2010 року страхувальником ВАТ НАСК «Оранта»ОСОБА_1. подано заяву №93-229/01.03.10 про страхову виплату, після чого, 05.03.2010 року аварійним комісаром ВАТ НАСК «Оранта»проведено огляд пошкодженого транспортного засобу марки Nissan Qashqai (державний номер НОМЕР_1), пошкодження якого зафіксовані у протоколі (акті) огляду транспортного засобу.
09.03.2010 року аварійним комісаром ВАТ НАСК «Оранта»проведено додатковий огляд пошкодженого транспортного засобу марки Nissan Qashqai (державний номер НОМЕР_1), що також зафіксовано у протоколі (акті) огляду транспортного засобу.
За результатами огляду пошкодженого транспортного засобу аварійним комісаром ВАТ НАСК «Оранта»був складений висновок №93-229 про страхову оцінку матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням транспортного засобу Nissan Qashqai (державний номер НОМЕР_1) для визначення суми страхового відшкодування.
За фактом складання висновку №93-229, погодження страхового акту та розрахунку розміру страхового відшкодування, ВАТ НАСК «Оранта»було визначено страхове відшкодування на користь ОСОБА_1 у сумі 38900,34 грн.
Вказана грошова сума страхового відшкодування була сплачена ВАТ НАСК «Оранта»на користь страхувальника ОСОБА_1 11.05.2010 року, що підтверджується платіжним дорученням № 894 від 11.05.2010 року.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Тобто, сплативши 38900,34 грн. (тридцять вісім тисяч дев'ятсот гривень 34 копійки) на користь ОСОБА_1, ВАТ НАСК «Оранта»набуло право регресної вимоги до особи, винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_3.
В той же час, постановою Артемівського районного суду м. Луганська у справі №3-189/2010р. від 22.04.2010 року встановлено, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 працював водієм у Приватному підприємстві «Виробнича фірма «Агротех»і керував належним останньому автомобілем у зв'язку з виконанням трудових обов'язків. Зазначені обставини відповідачами не заперечені та не спростовані.
Частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична чи фізична особа відшкодовує шкоду, спричинену їх працівником при виконанні ним своїх трудових (службових) обов'язків.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність осіб, що на належних правових підставах управляють транспортним засобом МАЗ 437041 (державний номер НОМЕР_2) була застрахована у Страховій компанії «Провіта»(1-ий тип договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; страхувальник ПП «Виробнича фірма «Агротех»).
Частиною 15.1 статті 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що 1-ий тип договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів означає факт страхування відповідальності усіх осіб, які на належних правових підставах експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача 1, останній, відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати їх у межах встановлених лімітів.
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/5396800 від 02.04.2009 року лімітом відповідальності Страхової компанії «Провіта»є грошова сума 25500,00 грн. (за шкоду, спричинену майну третьої особи) з безумовною франшизою 510,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, лімітом відповідальності Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»є грошова сума 24990,00 грн. (25500,00 грн. (ліміт відповідальності) - 510,00 грн. (безумовна франшиза) = 24990,00 грн.).
За таких обставин обов'язок відповідача 1 полягає у відшкодуванні на користь ВАТ НАСК «Оранта»виплаченого страхового відшкодування у сумі 24990,00 грн.
Решта виплаченого позивачем страхового відшкодування в сумі 13910,34 грн. з огляду на норму ст. ст. 993, 1172 Цивільного кодексу України підлягає стягненню з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех».
З метою позасудового врегулювання спору 18.02.2011 року ВАТ НАСК «Оранта»надіслало на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»та Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех»претензії №1 з вимогою сплатити вказані суми страхового відшкодування у порядку регресної вимоги.
Дані претензії були вручені під розписки відповідачам: Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»21.02.2011 року та Приватному підприємству «Виробнича фірма «Агротех»24.02.2011 року, однак залишені без відповіді та задоволення.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.
Стаття 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.
Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на встановлені судом обставини, з відповідача 1 підлягає стягненню 24990,00 грн. страхового відшкодування в межах лімітів його відповідальності, решта 13910,34 грн. виплаченого позивачем страхового відшкодуванню підлягає стягненню з відповідача 2.
За таких обставин, позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачами не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідачів (ст. 49 ГПК України) пропорційно розміру задоволених позовних вимог щодо кожного.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(Україна, м. Київ, вул. Івана Дубового, 18) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(Україна, м. Київ, вул. Жилянська, 75) в особі Кримської Республіканської Дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 17) виплачене страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 24990,00 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн., 250,54 (двісті п'ятдесят) грн. витрат по сплаті державного мита та 151,60 (сто п'ятдесят одну) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Агротех»(Україна, м. Луганськ, вул. Руднєва, 119 «б») на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (Україна, м. Київ, вул. Жилянська, 75) в особі Кримської Республіканської Дирекції Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рози Люксембург, 17) виплачене страхове відшкодування в порядку регресу у сумі 13910,34 (тринадцять тисяч дев'ятсот десять) грн., 139,46 (сто тридцять дев'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 84,40 (вісімдесят чотири) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя А.Ю.Кошик