ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/31917.10.11
За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю
«Жоравське»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фітеко»
про зобов'язання вчинити дії
За розглядом скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва у справі
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача (стягувач): не з'явились;
від відповідача (боржник): ОСОБА_1. (довіреність № 16/02 від 16.02.2011р.);
від органу виконавчої служби: не з'явились;
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2010р. позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»задоволені частково, вирішено зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фітеко»передати Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Жоравське»оплачений за рахунком-фактурою № 195 від 16.02.2010р. товар (дизельне паливо) в кількості 3 000 л (три тисячі літрів) на загальну суму 14 460 грн., стягнуто відповідача судові витрати.
Зазначене рішення набрало законної сили, в апеляційному та касаційному порядку не оскаржувалось.
На виконання рішення судом видано накази, які направлено стягувачу для пред'явлення до примусового виконання.
Від С/г ТОВ «Жоравське», яке є стягувачем по виконанню наказу суду у справі 22/319 судом отримано скаргу у якій скаржник просив визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції при винесенні постанови ВП № 22851295 від 30.06.2011р. та зобов'язати його відновити виконавче провадження шляхом вчинення дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
В силу положень ч. 2 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Про розгляд скарги сторін виконавчого провадження, орган державної виконавчої служби повідомлено ухвалою від 23.09.2011р..
Представники стягувача в судове засідання не з'явились, однак згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача чи представника органів Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги про що судом відзначалось в ухвалі від 23.09.2011р..
Від державної виконавчої служби Подільського РУЮ міста Києва, судом отримані заперечення у яких зазначено про відсутність підстав для задоволення скарги та викладено прохання розглядати справу 17.10.2011р. без участі представника відділу ДВС.
Розглянувши отримані документи, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у м. Києві від 30.06.2011р. ВП № 22851295 виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.10.2010р. закінчено у зв'язку з тим, що рішення суду виконати без участі боржника неможливо.
Стягувач, отримавши зазначену постанову звернувся до суду із скаргою на дії державної виконавчої служби, зазначаючи про незаконність винесеної постанови у зв'язку з порушенням державним виконавцем вимог Закону «Про виконавче провадження», та просить визнати незаконними дії відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції при винесенні постанови ВП № 22851295 від 30.06.2011р., зобов'язати його відновити виконавче провадження шляхом вчинення дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Вимоги заявлені у скарзі щодо визнання незаконними дій державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 22851295 від 30.06.2011р., з підстав зазначених у скарзі є такими що не грунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».
Виконавче провадження з примусового виконання наказу 22/319 від 15.10.2010р. закінчено, що стало наслідком повернення виконавчого документа до суду, з посиланням на п. 11 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
Присутній в судовому засіданні представник ТОВ «Фітеко»зазначив про неодноразове звернення до позивача щодо прийняття виконання присудженого за рішенням суду винесеним у справі (підтверджено листами залученими до справи з доказами їх отримання стягувачем (С/г ТОВ «Жоравське»)), а також відзначив про сплату штрафів згідно постанов державного виконавця від 22.12.2010р., від 19.04.2011р..
Про вчинені державною виконавчою службою дії по виконанню наказу 22/319 від 15.10.2010р. у примусовому порядку, свідчать надані в копіях документи виконавчого провадження та щодо них зазначено державним виконавцем у запереченнях на подану скаргу.
Так, 25.11.2010р. було відкрито виконавче провадження та надано строк для добровільного виконання рішення до 02.12.2010р.; у зв'язку з невиконанням рішення суду у вказаний строк, постановою 22.12.2010р. накладено штраф на боржника згідно ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження»; 19.04.2011р. за повторне невиконання рішення боржником, була винесена постанова про накладення штрафу.
29.06.2011р. до прокуратури Подільського району м. Києва було направлено подання про вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності боржника ТОВ «Фітеко»в особі директора ОСОБА_2., а постановою від 30.06.2011р. закінчено виконавче провадження.
Згідно з п. 11 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.
У ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»зазначено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Підставою для визнання незаконними дій державного виконавця по винесенню постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 22851295 від 30.06.2011р., скаржник зазначає можливість закінчення виконавчого провадження лише у разі відповідного реагування правоохоронних органів згідно ст. 382 КК України, чого у постанові державного виконавця не відображено.
В свою чергу, зазначених вимог, в тому числі щодо відображення у постанові про закінчення виконавчого провадження відповідного реагування правоохоронних органів згідно ст. 382 КК України, закон не містить, а дії державної виконавчої служби з приводу винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.06.2011р. є правомірними, оскільки відповідають вимогам ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Вимоги скаржника зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження шляхом вчинення дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»не можуть бути предметом розгляду скарги на дії виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки а ні процесуальним законом (ГПК України), а ні законом «Про виконавче провадження»суду не надано повноважень щодо виконання процесуальних виконавчих дій, а відповідно до ст. 85 зазначеного Закону до суду лише може бути оскаржено дії чи бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби.
Питання щодо відновлення виконавчого провадження у разі визнання незаконною постанови державного виконавця врегульовані законом (ст. 51), і не передбачають додаткового вирішення судом цього питання, а жодних належних доказів, що державним виконавцем не будуть виконані вимоги закону щодо відновлення виконавчого провадження в разі наявності передбачених для цього підстав, суду не представлено.
Як про те зазначено у Роз'ясненнях Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»(ч. 7 п. 8) за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу подану Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Жоравське»на дії Відділу Державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції м. Києва відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін