Рішення від 04.10.2011 по справі 2/5009/5256/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.11 Справа № 2/5009/5256/11

Суддя Мойсеєнко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 2/5009/5256/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі”, м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК “АЗОВ-2005”, м. Мелітополь Запорізької області,

про стягнення 9062,77 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (довіреність № 77/11 від 04.10.2011 р.);

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі”, м. Запоріжжя, з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК “АЗОВ-2005”, м. Мелітополь Запорізької області, 6745,34 грн. основного боргу, 485,66 грн. -втрат від інфляції, 202,36 грн. -3% річних, 1157,24 грн. -пені та 472,17 грн. штрафу, а всього 9062,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу від 01.02.2010 р. № К461/10 щодо оплати спожитого у лютому 2010 року природного газу та послуг відповідача по забезпеченню поставки природного газу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 176, 181, 193, 216 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 05.09.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.10.2011 р.

Відповідач не надав відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, не направив у судове засідання уповноваженого представника, не повідомив причин неявки.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.09.2011 р.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору і розгляд справи можливий без присутності представника відповідача.

За заявою представника позивача фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 04.10.2011 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.02.2010 р. Товариством з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю СПМК “АЗОВ-2005” (покупець, відповідач) укладено договір № К461/10 на постачання природного газу, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати покупцю в період з 01 лютого 2010 р. по 31 грудня 2010 року природний газ, надалі газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

У п. 2.1 договору погоджено обсяги природного газу по місяцях і кварталах, які постачальник передає покупцю, у тому числі за лютий 2010 р. -2,5 тис. куб. м.

Згідно з п. 3.2 договору кількість газу, поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються постачальником та покупцем. Акт приймання-передачі газу оформлюється на підставі технічного акту про витрати газу, який підписується щомісячно представниками газорозподільної організації та покупця.

Умовами п. 3.3 договору визначено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику два примірники акту приймання-передачі газу, підписаних та скріплених печаткою покупця, в яких зазначаються фактичні обсяги переданого газу, його фактична ціна.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

У п. 5.1 договору погоджено, що вартість переданого покупцеві природного газу за одну тисячу кубічних метрів без ПДВ складає 2060,66 грн., ПДВ (20%) -412,13 грн., всього з ПДВ -2472,79 грн. за 1000 м. куб. газу, яка включає:

- ціну за одну тисячу кубічних метрів природного газу без ПДВ в розмірі 2020,25 грн., ПДВ (20%) -404,05 грн., всього з ПДВ -2424,30 грн.;

- цільову надбавку до тарифу на природний газ (2%) без ПДВ в розмірі 40,41 грн., ПДВ (20%) -8,08 грн., всього з ПДВ -48,49 грн. за 1000 тис. куб. м.

У п. п. 5.2, 5.5 договору закріплено, що загальна щомісячна вартість природного газу, що постачається згідно даного договору, буде визначена на підставі актів приймання-передачі за звітний місяць та ціни, що вказана в п. 5.1 договору. Оплата вартості транспортування природного газу газорозподільній та газотранспортній організаціям здійснюється покупцем по окремо укладених договорах.

Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що постачальник надає покупцю послуги по:

- здійсненню оптимального плану поставки природного газу,

- заведенню лімітів газу на покупця через ОДУ ДК «Укртрансгаз»,

- наданню інформації про виділення лімітів природного газу,

- коригуванню планових лімітів, узгоджених з відповідною місцевою газорозподільною організацією,

- коригуванню планових лімітів газу станом на 15 та 25 число кожного місяця з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу.

Згідно з п. п. 7.2, 7.3 договору покупець сплачує постачальнику за надані послуги згідно з п. 7.1 з розрахунку за 1000,0 куб м. -без ПДВ -18,10 грн., ПДВ (20%) -3,62 грн., разом з ПДВ -21,72 грн. Щомісяця до 5 числа місяця, наступного за місяцем споживання, сторони підписують акт виконаних послуг по забезпеченню поставки природного газу. Пунктом 7.4 договору передбачено, що розрахунок з надані послуги згідно п. 7.1 договору покупець здійснює на умовах, викладених в розділі 6 цього договору.

У п. 11.5 договору сторони домовились, що загальна позовна давність по даному договору встановлюється тривалістю у 3 роки.

Згідно з п. 12.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки газу з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року, а в частині проведення розрахунків за газ -до їх повного здійснення.

Отже, умови договору на постачання природного газу в частині здійснення розрахунків є чинними на момент розгляду спору судом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору у лютому 2010 року постачальник передав, а покупець прийняв природний газ в обсязі 2704 куб.м., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2010 р.

Акт містить підпис та печатку відповідача та складений за участю газотранспортного підприємства ВАТ «Мелітопольгаз».

Обсяги поставленого відповідачу природного газу підтверджуються реєстрами фактично протранспортованих обсягів природного газу мережами ВАТ «Мелітопольгаз»за лютий 2010 р.

Відповідно до умов п. 3.3 договору акт приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п. 5.1 договору ціна на газ з цільовою надбавкою становить 2472,79 грн. з ПДВ за 1000 м. куб. газу.

Виходячи з обсягу поставленого газу 2704 куб.м. вартість газу становить 6686,42 грн. з ПДВ.

В порушення умов п. 6.1 договору, відповідач не здійснив передоплату за поставлений природний газ за 5 банківських днів до початку місяця поставки, а також не здійснив оплату поставленого газу на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа наступного місяця.

Також відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору відповідач зобов'язаний оплатити послуги по забезпеченню поставки природного газу відповідачу з розрахунку 21,72 грн. з ПДВ за 1000 м. куб. газу.

Отже, вартість послуг за поставлений обсяг газу 2704 куб.м. становить 58,73 грн. з ПДВ (21,72 грн. /1000 куб.м. х 2704 куб.м. = 58,73 грн.). Позивач неправильнов позові та розрахунку до позову визначив вартість послуг в сумі 58,92 грн.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що розрахунок за надані послуги згідно п. 7.1 договору покупець здійснює на умовах, викладених в розділі 6 цього договору, тобто кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним на підставі акту приймання-передачі акту.

Вартість послуг відповідач не оплатив.

У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості, позивач звертався до відповідача з претензією від 04.03.2011 р. № 134, до якої було додано рахунок-фактуру № ИЭ-0001008 від 04.03.2011 р. на загальну суму 6745,16 грн. з ПДВ. Згідно рахунку нараховано вартість природного газу в сумі 5412,25 грн., цільову надбавку 2% - 108,26 грн., вартість послуг щодо постачання газу -98,68 грн. (без ПДВ). Також додано рахунок-фактуру № ИЭ-0001009 від 04.03.2011 р. на оплату штрафних санкцій в сумі 2787,47 грн. Претензію отримано відповідачем 11.03.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак відповіді на претензію позивач не отримав.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу за поставлений газ підлягають задоволенню у повному обсязі - в сумі 6686,42 грн., послуги по забезпеченню поставки газу підлягають задоволенню частково -в сумі 58,73 грн. В решті суми боргу за послуги (0,19 грн.) в позові слід відмовити. Всього з відповідача підлягає стягненню 6745,15 грн. основного боргу за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На суму заборгованості 6745,34 грн. позивач нарахував 202,36 грн. -3% річних за період з 10.03.2010 р. по 09.03.2011 р. (365 днів).

Вказаний розрахунок 3% річних є невірним, оскільки як встановлено судом, прострочення платежів виникло у відповідача з 11.03.2010 р. (згідно з п. 6.1 договору). Відповідно кількість днів прострочення становить 364 дні.

Крім того, обґрунтованою є сума боргу в розмірі 6745,15 грн., від якої слід обраховувати річні.

За розрахунком суду, 3% річних за період з 11.03.2010 р. по 09.03.2011р. (364 дні) від суми заборгованості 6745,15 грн. складають 201,80 грн.

Отже, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково - в сумі 201,80 грн. У стягненні 0,56 грн. -3% річних в позові слід відмовити.

Також позивач нараховує інфляційні втрати на суму заборгованості 6745,34 грн. за лютий 2010 року -березень 2011 року, які за розрахунком позивача склали 485,66 грн.

Вказаний розрахунок є невірним.

По-перше, інфляційні втрати слід обраховувати на суму боргу 6745,15 грн.

По-друге, позивачем необґрунтовано застосовано для розрахунку індекс інфляції за лютий 2010 року, оскільки прострочення платежу виникло з березня 2010 року.

За перерахунком суду інфляційні втрати від суми заборгованості 6745,15 грн. за період з березня 2010 року по березень 2011 року є більшими, ніж заявлено позивачем, тому інфляційні втрати підлягають стягненню в заявленій позивачем сумі 485,66 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 8.2 договору передбачено, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 цього договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Згідно з п. 8.4 договору штраф та пеня нараховуються постачальником протягом одного року, що передує моменту звернення з вимогою, претензією, позовом.

На підставі п. 8.2 договору позивач нарахував на суму заборгованості 6745,34 грн. пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 10.03.2010 р. по 09.03.2011 р. (365 днів), що склало 1157,24 грн.

Представник позивача у в судовому засіданні надав письмові пояснення, в яких пояснив, що штрафні санкції на виконання п. 8.4 договору нараховувалися позивачем протягом одного року, що передує направленню відповідачу претензії № 134 від 04.03.2011р., яка була отримана відповідачем 11.03.2011 р.

Виконаний позивачем розрахунок пені є невірним, оскільки прострочення оплати виникло з 11.03.2010 р., відповідно обґрунтованим є нарахування пені з 11.03.2010 р. по 09.03.2011 р. (364 дні).

Також суд зауважує, що відповідно до п. 8.2 договору пеня нараховується лише на заборгованість з оплати газу. Тому позивач безпідставно нараховує пеню на суму боргу за послуги по забезпеченню поставки газу.

За розрахунком суду пеня від суми заборгованості за газ (6686,42 грн.) за період з 11.03.2010 р. по 09.03.2011 р. (364 дні) становить 1143,38 грн.

В цій сумі вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню. У стягненні 13,86 грн. пені в позові слід відмовити.

Також на підставі п. 8.2 договору позивач нарахував штраф у розмірі 7% від суми боргу 6745,34 грн., що склало 472,17 грн.

Вказаний розрахунок штрафу є невірним, оскільки виходячи з п. 8.2 договору штраф слід нараховувати лише на суму заборгованості за газ.

Звідси штраф 7% від суми боргу 6686,42 грн. становить 468,05 грн.

В цій сумі підлягають задоволенню вимоги про стягнення штрафу. У стягненні 4,12 грн. штрафу в позові слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СПМК “АЗОВ-2005” (вул. Молодогвардійців, 43, м. Мелітополь, Запорізька область, 72818, п/р 26004055875353 в ЗРУ «Приватбанк», МФО 313399, код ЄДРПОУ 33513326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (вул. 12 квітня, б. 7, кв. 25, м. Запоріжжя, 69037, п/р 260053013549 в ПАТ «Європейський газовий банк»м. Київ, МФО 380430, код ЄДОРПОУ 36576639, ІПН 365766308299) 6745,15 грн. (шість тисяч сімсот сорок п'ять грн. 15 коп.) основного боргу, 201,80 грн. (двісті одна грн. 80 коп.) - 3% річних, 485,66 грн. (чотириста вісімдесят п'ять грн. 66 коп.) інфляційних втрат, 1143,38 грн. (одна тисяча сто сорок три грн. 38 коп.) пені, 468,05 грн. (чотириста шістдесят вісім грн. 05 коп.) штрафу, 102,00 грн. (сто дві грн. 00 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.10.2011 р.

Попередній документ
18765405
Наступний документ
18765408
Інформація про рішення:
№ рішення: 18765407
№ справи: 2/5009/5256/11
Дата рішення: 04.10.2011
Дата публікації: 31.10.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги