донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.10.2011 р. справа №22/165
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Скакуна О.А.,
суддівДонця О.Є., Колядко Т.М.,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1. -за дов.,
від відповідача:не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Донецьк
на рішення господарського судуДонецької області
від04.08.2011 року
по справі№22/165 (Макарова Ю.В.)
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Кондиціонер ЛТД" м.Краматорськ Донецької області
довідкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Донецьк
простягнення 71 716,20 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2011 року у справі №22/165 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кондиціонер ЛТД" м.Краматорськ Донецької області (далі по тексту - ТОВ "Кондиціонер ЛТД") до відкритого акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 55 190,00 грн., пені у розмірі 7596,83грн., інфляційних у розмірі 8 929,37грн. - задоволені частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 55 190,00 грн. основного боргу, 7000,92грн. пені, 8 883,55грн.інфляціних нарахувань. В решті позовних вимог суд першої інстанції відмовив.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та доведені належним чином в частині задоволених вимог.
Відповідач з прийнятим рішенням суду першої інстанції не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник зауважує, що згідно з п.6.1 договору поставки № 5544821 від 03.09.2009 року постачальник зобов'язаний поставити покупцю одночасно з продукцією ряд документів (рахунок, сертифікат якості, видаткова та податкова накладні). Оскільки позивачем не були надані докази виконання вищезазначених умов договору в частині надання товаросупровідних документів, тому у відповідача не виникло зобов'язань щодо сплати поставленого товару.
Враховуючи, що апеляційна скарга подана Публічним акціонерним товариством "Енергомашспецсталь" м.Донецьк та до неї додані документи, що підтверджують факт зміни найменування (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АБ №378206, Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №608386), колегія суддів апеляційної інстанції заміняє відповідача - відкрите акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" м.Донецьк на публічне акціонерне товариство "Енергомашспецсталь" м.Донецьк (далі -ПАТ "Енергомашспецсталь").
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача під час судового засідання просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, а також не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника відповідача. Тому відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених цим Кодексом, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -
Між ТОВ "Кондиціонер ЛТД" (постачальник) та ПАТ "Енергомашспецсталь" 03.09.2009 року було укладено договір поставки № 5544821 (далі - договір), відповідно до п.1.2 якого постачальник зобов'язується передати у встановлений строк продукцію (товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується відповідно до умов даного договору прийняти цю продукцію (товар) та оплатити її.
Згідно п. 1.3 договору, найменування, номенклатура (асортимент), кількість, якісні та інші характеристики продукції (товару), її ціна, строки та умови поставки зазначаються в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору.
Відповідно до п. 1.4 договору, загальна кількість поставляємого по даному договору товару складається із кількості товару, що поставляється по всім специфікаціям, оформленим до цього договору.
Згідно п. 2.1 договору, ціна продукції зазначається в специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного договору.
Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що строки та умови поставки товару визначаються в специфікаціях.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що разом з продукцією Постачальник зобов'язаний надати наступні документи: сертифікат якості (паспорт, технічний паспорт, сертифікат відповідності); накладну; податкову накладну.
Сторони дають згоду на застосування в процесі приймання продукції по кількості та якості правил, передбачених Інструкціями Держарбітражу при Раді міністрів СРСР про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю (П-6) та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю (П-7).(п.8.2 договору).
Згідно п. 9.1 договору, оплата здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Відповідно п. 9.3 договору, покупець здійснює оплату за продукцію на умовах, обумовлених специфікацією.
Відповідно п. 13.2 договору, останній вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.
Специфікацією № 1 від 03.09.2009р. до договору № 5544281 від 03.09.2009р. сторони визначили та конкретизували предмет договору, зокрема, позивач зобов'язувався поставити кондиціонер КХЛ 500-3,0 У1, в кількості 3 шт., ціною за одиницю 16700грн.00коп., вартістю 50100грн.00коп. та кондиціонер транспортний КХЛ -1000 -11,0 К У1 з системою управляння та системою воздуховодів у кількості 1 шт., вартістю 54225грн.00коп., а всього на загальну суму 125190грн.00коп.
Зазначеною специфікацію сторони також узгодили строки поставки: протягом 30 днів з моменту надходження 40% оплати на поточний рахунок постачальника, при оплаті другої частини передоплати та умови оплати: за поставляєму продукцію покупець здійснює 40% передоплати на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунку, 30 % передоплати покупець здійснює протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення постачальника про готовність продукції, залишок 30% оплати -по факту поставки протягом 5 банківських днів.
Позивачем 27.10.2009р. та 25.11.2009р. були виставлені відповідачу відповідно рахунки -фактури № СФ -0000027 та № СФ -0000033 на суму 125190грн.00коп., для здійснення передоплати товару, обумовленого вищевказаною специфікацією.
На виконання умов договору та специфікації до нього, позивач за видатковими накладними №№00000077 від 04.11.2009р., РН -00000052 від 25.11.2009р. (а.с.13,17 т.1) поставив без предоплати, а відповідач прийняв товар на загальну суму 125190грн.00коп., що підтверджується підписами уповноваженого представника відповідача на вищевказаних накладних, довіреностями №2654 від 04.11.09р., №2802 від 24.11.09р. (а.с.14,18, т.1), актами здавання-приймання продукції (а.с.15,19, т.1).
Відповідач всупереч договірним умовам та вимогам чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати поставленого товару, сплативши лише частково вартість останнього на суму 70000грн.00 коп., внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість перед позивачем в розмірі 55190грн.00коп., що підтверджується наданим позивачем актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.11.2009р. по 30.06.2011р.
Позивач неодноразово листами № 214 від 03.12.2009р., № 220 від 21.12.2009р., № 219 від 16.12.2009р., № 25 від 15.02.2010р., № 27 від 15.02.2010р. № 21 від 10.02.2010р. просив відповідача погасити наявну за спірним договором заборгованість.
Претензією № 106 від 03.06.2010р. позивач просив відповідача перерахувати суму заборгованості у розмірі 55190грн.00коп. за поставлену згідно із специфікацією № 1 від 03.09.2009р. до договору № 5544821 від 03.09.2009р. продукцію, а також сплатити за неналежне виконання договірних зобов'язань пеню в сумі 7000грн.67коп., інфляційні витрати у розмірі 8929грн.37коп.
Вищевказану претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції не були виконані своєчасно та в повному обсязі, тому позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до ПАТ "Енергомашспецсталь" про стягнення основного боргу в сумі 55 190,00 грн., пені у розмірі 7596,83грн., інфляційних у сумі 8 929,37грн., які рішенням господарського суду Донецької області від 04.08.2011 року по справі №22/165 задоволені частково.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Судова колегія вважає, що договір № 5544821 від 03.09.2009р. за своєю правовою природою є договором поставки, тому спірні відносини регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).
Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.
Предметом даного спору є стягнення основного боргу в сумі 55 190,00 грн. за договором № 5544821 від 03.09.2009р., пені у розмірі 7596,83грн., інфляційних у сумі 8 929,37грн.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Поставка позивачем товару на суму 125 190грн.00коп. підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними №№00000077 від 04.11.2009р., РН -00000052 від 25.11.2009р. (а.с.13,17 т.1).
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Специфікацією № 1 від 03.09.2009р. встановлений наступний порядок оплати товару, поставленого за видатковими накладними № 00000077 від 04.11.2009р. та № РН -00000052 від 25.11.2009р. -за поставлену продукцію покупець здійснює 40% передоплати на поточний рахунок постачальника, згідно виставленого рахунку, 30 % передоплати покупець здійснює протягом 3 банківських днів з моменту повідомлення постачальника про готовність продукції, залишок 30% оплати -по факту поставки протягом 5 банківських днів.
Враховуючи, що за накладною № 00000077 товар був поставлений і відповідно отриманий відповідачем 04.11.2009р., а за накладною № РН -0000052 -25.11.2009р., то з урахуванням вимог специфікації щодо строків оплати товару по факту поставки, строк оплати за накладною № 00000077 наступив 11.11.2009р., а вже з 12.11.2009р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманого товару. Відповідно за накладною № РН -0000052 строк оплати наступив 02.12.2009р., а вже з 03.12.2009р. почалося прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманого товару
Як встановлено судом першої інстанції, відповідач частково оплатив вартість поставленого товару у розмірі 70 000,00 грн. (а.с.21,22, т.1), несплаченою залишилась заборгованість у розмірі 55 190,00 грн.
В матеріалах справи відсутні докази оплати зазначеної заборгованості. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.
З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 55 190,00 грн. за договором № 5544821 від 03.09.2009р. підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано задоволені вимоги про її стягнення в цій частині.
Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості поставленого за договором товару у розмірі 7596,83грн. відповідно до розрахунку у позовній заяві (а.с.62, т.1).
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Нарахування пені здійснюється з врахуванням граничного строку та розміру пені, що передбачено ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та ч.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 10.5 договору сторони встановили відповідальність покупця за несвоєчасну оплату поставленої продукції в розмірі 0,04% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 7000грн.92коп., відмовляючи в решті цих вимог як необґрунтованих з огляду на те, що пеню за накладною № РН -0000052 від 25.11.2009р. нараховано з перевищенням шестимісячного строку, передбаченого п.6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши арифметичні розрахунки позивача та господарського суду попередньої інстанції, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду Донецької області про стягнення з відповідача пені у розмірі 7000грн.92коп.
Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 8929грн.37коп., розраховані за листопад 2009р. на суму 60120грн.00коп. (вартість товару поставленого за накладною № 00000077 від 04.11.2009р.), за січень, лютий 2010р. на суму 125190грн.00коп. ( вартість товару поставленого та неоплаченого за накладними № 00000077 від 04.11.2009р. та № РН -0000052 від 25.11.2009р.), лютий 2010р. на суму 85190грн.00коп., з урахуванням часткової оплати в сумі 40000грн.00коп., здійсненої 18.02.2010р.
Господарський суд у відповідності до статті 625 ЦК України та умов спірного договору, всебічно та повно перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених вимог, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача 8883грн.55коп інфляційних сум, відмовивши в решті позову в цій частині.
Посилання відповідача на відсутність товаросупровідних документів, передбачених пунктом 6.1 договору, внаслідок чого у нього не виникло зобов'язання щодо оплати поставленої продукції, вважаються необґрунтованими з врахуванням наступного.
Згідно з роз'ясненнями Вищого арбітражного суду України від 12.11.1993 року № 01-6/1205 (зі змінами від 18.11.1997 року, 31.05.2002 року), Інструкція про порядок приймання продукції (товарів) за якістю застосовується при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції та товарів неналежної якості або некомплектної, а також в неналежній тарі (упаковці). Застосування до спірних правовідносин Інструкції П-6, П-7 можуть мати місце лише тоді, коли це прямо передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначеної Інструкції, що сторони і узгодили у п.6 договору.
Відповідно до п.14 Інструкції П-7, приймання продукції за якістю та комплектністю здійснюється у точній відповідності зі стандартами та технічними умовами, загальними та винятковими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, що підтверджують якість та комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат та ін.), відсутність яких не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в ньому зазначається, які документи відсутні.
Так, при прийманні продукції за договором жодних актів про некомплектність продукції та відсутність супровідних документів не складалося, що свідчить про передання відповідачу останніх у повному обсязі.
Крім того, відповідач ніяких дій, пов'язаних з витребуванням вищевказаних документів у позивача, не здійснював і доказів цього ні суду першої, ні апеляційної інстанції не надав
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Оскільки відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів незгоди щодо належності виконання позивачем зобов'язань з надання документів, а також відмови від цієї продукції, тому свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору та надав разом з товаром документи, зазначені в п. 7.1. договору разом з продукцією.
При перевірці оскарженого рішення апеляційним судом не було встановлено порушення або неправильного застосування судом першої інстанції як норм матеріального, так і процесуального права. Тому судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011 року у справі №22/165 є законним, обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Донецької області від 04.08.2011 року у справі №22/165 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" м.Донецьк - залишити без задоволення.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: О.Є.Донець
Т.М.Колядко
Надруковано: 5 прим.: 1. позивачу 2. відповідачу 3. у справу 4. ДАГС 5.ГСДО