ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 59/10223.09.11
За позовом Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова
компанія "ОРАНТА"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіанек"
2. Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
3-тя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору
на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 34 276,20 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники:
від позивача ОСОБА_2 - представник (дов. № 08-03-28/318-11 від 09.06.2011 р.)
від відповідача 1
від відповідача 2не з'явився
ОСОБА_3 -представник (дов. № 679-Ю від 22.12.2010 р.)
3-тя особа, яка не заявляє самостійних
вимог на предмет спору на стороні відповідачане з'явився
Відкрите акціонерне товариство Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіанек", Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу за ризиками КАСКО № 00777 від 14.05.2008 р., з відповідача 1 - в розмірі 9 286,20 грн., з відповідача 2 -24 990,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" за договором страхування наземного транспортного засобу за ризиками КАСКО № 00777 від 14.05.2008 р., внаслідок настання страхової події -дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою власника пошкодженого автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 -ОСОБА_4, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб -автомобіль "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, за участю якого скоєно ДТП, що належить ТОВ "Медіанек", водій якого визнаний винним у її скоєні, ОСОБА_1, застрахований у ПАТ "СК "ВУСО", згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5832774, позивач просить стягнути з відповідача 1 - 9 28620 грн., з відповідача 2 -24 990,00 грн. страхового відшкодування.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.07.2011 р. порушено провадження у справі №59/102, залучено до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи призначено на 20.07.2011 р.
Представник відповідача 2 в судове засідання 20.07.2011 р. не з?явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 20.07.2011 р. представник відповідача 1 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі. Суд задовольнив клопотання.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 20.07.2011 р. представника відповідача 2, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі , суд, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 26.08.2011 р.
В судове засідання 26.08.2011 р. представники відповідача 1, 3-ї особи не з?явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
В судовому засіданні 26.08.2011 р. представник відповідача 2 заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання відзиву на позовну заяву та надав клопотання про витребування у позивача додаткових доказів, а саме: 1) сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, виданий Фондом держмайна України ТОВ "Гарант -АСІСТАНС" дійсний станом на 30.01.2009 р. та 02.02.2009 р.; 2) докази повідомлення відповідача та інших заінтересованих осіб про огляд пошкодженого автомобіля 30.01.2009 р. та 02.02.2009 р. Клопотання задоволені.
В судовому засіданні 26.08.2011 р. представники сторін надали суду клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.
У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників відповідача 1, 3-ї особи, необхідністю витребування додаткових доказів, суд, відповідно до статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 23.09.2011 р.
Представник відповідача 2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить в позові в частині вимог до ВАТ НАСК "Оранта" відмовити повністю з наступних підстав.
Відповідно до п.33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхових після виплати страхового відшкодування має право подати регрес ний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Проте господарськими судами встановлено, що ні страхувальник, ні водій, що спричинив ДТП, ні позивач не повідомили відповідача-2 відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" про настання ДТП.
За таких обставин позивач не набув право регресного позову саме до відповідача 2.
Представники відповідача 1, 3-ї особи в судове засідання 23.09.2011 р. не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача 1 та 3-ої особи в судовому засіданні 23.09.2011р. до суду не надходило.
Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників відповідача 1 та 3-ої особи, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 23.09.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 2 господарський суд міста Києва, -
14.05.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "Національна страхова компанія "Оранта" та ОСОБА_4 укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу за ризиками КАСКО № 00777 від 14.05.2008 р., за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу - автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1.
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування Оболонського району м. Києва, 27.01.2009 р. на перехресті пр.-ту Московський та пр.-ту Сталінграду в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: 1) автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_4, під керуванням останнього; 2) автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, що належить Товариству з обмежено відповідальністю "Медіанек", під керуванням ОСОБА_1
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 13.1 Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Оболонського районного суду міста Києва від 04.03.2009 р.
27.01.2009 р. до ВАТ "НАСК "Оранта" звернувся ОСОБА_4 із заявою про факт настання страхової події та про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов договору страхування є страховим випадком.
Відповідно до звіту авто товарознавчого дослідження № АА1661 СО-30.01-4 від 30.01.2009 р., звіту авто товарознавчого дослідження № АА1661 СО-02.02.-4dod від 02.02.2009 р. матеріальний збиток завданив власнику автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження в ДТП, складає 34 276, 20 грн.
ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі заяви страхувальника, Страхового акту № СТО-09-927/1 від 26.02.2009 р., здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 34 276, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 5154 від 07.04.2009 р. та відомістю № 404 від 07.04.2009 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, підтверджується постановою Оболонського районного суду міста Києва від 04.03.2009 р.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1, належить Товариству з обмежено відповідальністю "Медіанек".
Цивільно-правова відповідальність ТОВ "Медіанек" в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/5832774).
Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
ПАТ "Страхова компанія "ВУСО" є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/5832774), а до ВАТ "НАСК "ОРАНТА" як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу за ризиками КАСКО № 00777 від 14.05.2008 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ОСОБА_1, як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВВ/5832774) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 25 500,00 грн.
Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза -частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 510, 00 грн.
За таких обставин, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача-2 (ПАТ "Страхова компанія "ВУСО") компенсації матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобіля "Mitsubishi Lancer", державний номер НОМЕР_2, в порядку регресу в розмірі 24 990,00 грн.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
За таких обставин, з відповідача-2 (ПАТ "Страхова компанія "ВУСО") на користь позивача підлягає стягненню сума в розмірі 24 990, 00 грн.
Враховуючи, що сума страхового відшкодування, яке було сплачено позивачем страхувальнику -ОСОБА_4, становить 34 276, 20 грн., а сума ліміту страхового відшкодування, яку зобов'язаний сплатити відповідач-2 -24 990,00 грн., то розмір, який не відшкодовується відповідачем-2 становить 34 276, 20 грн. -24 990,00 грн. = 9 286, 20 грн.
Відповідно до статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Керуючись п. 1 статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала.
ОСОБА_1 на час скоєння ДТП був працівником відповідача, що підтверджується подорожнім листом Серії 05-ААУ від 27.01.2009 р.
У відповідності до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Зважаючи на вищевикладене відповідач-1 (ТОВ "Медіанек") зобов'язаний відшкодувати позивачу залишок суми сплаченого страхувальнику страхового відшкодування, який не підлягає відшкодуванню відповідачем-2 (ПАТ "СК "ВУСО "), а саме 9 286, 20 грн.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не надано доказів, що підтверджують відсутність їх вини у порушенні зобов'язання.
Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідач - 1 зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 9 286, 20 грн. та відповідач 2 -витрати в розмірі 24990, 00 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Заперечення відповідача -2 не приймаються судом до уваги, оскільки вони необґрунтовані та недоведені.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 342, 76 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіанек" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 146; Код ЄДРПОУ 33195138) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) шкоду в розмірі 9 286 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 20 коп., державне мито в розмірі 92 (дев'яносто дві) грн. 86 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 63 (шістдесят три) грн. 93 коп.
3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, 7-поверх, Код ЄДРПОУ 31650052) на користь Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) шкоду в розмірі 24 990 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп., державне мито в розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 07 коп.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.В. Картавцева
Дата складання
повного рішення: 30.09.2011 р.