21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
20 жовтня 2011 р.
Справа 11/107/2011/5003
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз"
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 13 684,55 грн.
Головуючий суддя Матвійчук В.В.
Cекретар судового засідання Павлова Т.С.
від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю № 01/07/11 від 01.07.2011р.;
від відповідача - не з'явився.
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»суму основного боргу в розмірі 13 684,55 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору № ГВ-336/09 від 01.12.2009р. позивачем протягом з грудня 2009 року по 29.08.2011р. (дату підписання позовної заяви) було передано у власність відповідача газ метан на загальну суму 42 706,48 грн..
Відповідно до п. 3.2. договору Покупець розраховується з Продавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Розрахунок здійснюється протягом 2-х (двох) банківських днів з дати отримання рахунку, але у будь-якому разі не пізніше 10-го числа наступного місяця має бути здійснено зведений платіж за весь місяць.
Однак, свої зобов'язання за договором відповідач виконав частково в сумі 29 021,93 грн.. Таким чином, сума боргу становить 13 684,55 грн..
Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 05.09.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 22.09.2011р. розгляд справи відкладено на 20.10.2011р..
В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника. При цьому суд зауважує, що конверт з ухвалою про порушення провадження у справі 17.10.2011р. повернуто на адресу суду з написом наступного змісту: «За закінченням терміну зберігання». Кореспонденція суду відповідачу надіслана на адресою вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_1).
Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 11452185 станом на 20.10.2011 року місцем проживання відповідача є наступна адреса: АДРЕСА_1, тобто адреса, на яку направлено кореспонденцію суду.
При неявці відповідача в судове засідання суд враховує, що відповідно ст.ст. 43, 45 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»обов'язок по внесенню змін відомостей про фізичну особу -підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, покладено безпосередньо на таку особу.
Крім того суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
За викладених вище обставин справу розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.
01 грудня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»(позивач, за договором Продавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (відповідач, за договором Покупець) укладено договір № ГВ - 336/09.
Відповідно до п. 1.1. договору Продавець зобов'язується передати на автомобільній газонаповнючій компресорній станції, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (надалі «АГНКС») стиснений природній газ (надалі Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується оплатити і прийняти пальне на умовах визначених цим договором.
Відповідно до п. 3.2. договору Покупець розраховується з Продавцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Розрахунок здійснюється протягом 2-х (двох) банківських днів з дати отримання рахунку, але у будь-якому разі не пізніше 10-го числа наступного місяця має бути здійснено зведений платіж за весь місяць.
Як встановлено судом позивач, в період вересня 2010 року по червень 2011 року поставив відповідачу товар на загальну суму 42 706,48 грн..
Так, у вересні 2010 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-005381 від 30 вересня 2010 року поставив відповідачу товар у кількості 984,100 метрів кубічних, вартістю 4 084,01 грн.;
- протягом жовтня 2010 року позивач згідно видаткової накладної № РС-005551 від 31 жовтня 2010 року поставив відповідачу товар у кількості 1 165,50 метрів кубічних, вартістю 4 836,83 грн.;
- протягом листопада 2010 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-005801 від 30 листопада 2010 року поставив відповідачу товар у кількості 839,85 метрів кубічних, вартістю 3 455,19 грн.;
- протягом грудня 2010 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-006141 від 31 грудня 2010 року поставив відповідачу товар у кількості 848,61 метрів кубічних, вартістю 3 479,29 грн.;
- протягом січня 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0000064 від 31 січня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 690,51 метрів кубічних, вартістю 2 869,39 грн.;
- протягом лютого 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0000293 від 28 лютого 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 1 191,85 метрів кубічних, вартістю 5 005,82 грн.;
- протягом березня 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0000540 від 31 березня 2011 рок поставив відповідачу товар у кількості 1 620,66 метрів кубічних, вартістю 6 882,50 грн.;
- протягом квітня 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0000849 від 30 квітня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 1 345,82 метрів кубічних, вартістю 6 394,98 грн.;
- протягом травня 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0001150 від 31 травня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 1 072,08 метрів кубічних, вартістю 5 145,98 грн.;
- протягом червня 2011 року, позивач згідно видаткової накладної № РС-0001429 від 30т червня 2011 року поставив відповідачу товар у кількості 115,10 метрів кубічних, вартістю 552,49 грн..
Як стверджується матеріалами справи, зокрема виписками банку, та поясненнями представника позивача, відповідач провів часткові розрахунки за договором в розмірі 29 021,93 грн..
Таким чином, станом на момент звернення до суду з позовом заборгованість за договором становила 13 684,55 грн..
09.09.2011р. відповідачем додатково перераховано на рахунок позивача 300 грн. (виписка банку від 12.09.2011р.). Отже станом на день розгляду справи розмір боргу становить 13 384,55 грн.. За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення 300 грн. боргу слід припинити у відповідності з п. 1-1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами існували відносини поставки товару, які виникли на підставі договору.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Зважаючи на викладене вище, позивачем підтверджено наявність боргу за договором № ГВ-336/09 від 01.12.2009р. в розмірі 13 384,55 грн.
В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з покладенням на відповідача судових витрат в повному обсязі, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст.43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз»(01033, м. київ, вул. Саксаганського, 57 Б, код 36134497) 13 384 (тринадцять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 55 коп. -боргу; 136 (сто тридцять шість) грн. 85 коп. - витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження у справі в частині стягнення 300 грн. боргу припинити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.
Суддя Матвійчук В.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 24 жовтня 2011 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (АДРЕСА_1)